Не тільки за церковними канонами, а й у народному календарі українців свято Димитрія (8 листопада) належить до важливих і вельми цікавих.

Великомученик Димитрій за християнське віросповідання був кинутий у в'язницю у Солуні і заколотий списами. Сталося це близько 306 року. Через сто років його тіло віднайшли. Воно виявилося нетлінним, мироточило, а цим миром зцілювалися хворі.

Свято Дмитра у народному побуті нагадувало про наближення завершення весільного сезону. Тому жартували, насамперед над дівчатами:

- До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра до Михайла ще хитріша.

- До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра по сім за цибулю.

- До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі хоч лаву витри.

10 листопада вшановують Святу Параскеву-П'ятницю, мученицю за Христову віру.

У розповіді про життя Святої Параскеви йдеться, що її батьками були люди благочестиві, але вони довго не мали дітей. Господь почув їхні молитви і в одну з п'ятниць подарував їм донечку, яку назвали Параскевою, що з грецької - П'ятниця. Параскева стала християнкою і дала обітницю не виходити заміж, присвятити себе молитві.

Під час гонінь на християн імператора Діоклетіана (III ст.) її привели на суд до правителя провінції, який запропонував їй зректися Христа та стати його дружиною, бо відразу закохався у дівчину. На такі пропозиції Параскева відповіла відмовою, і в покарання за вірність обраному шляху їй відрубали голову. Цей переказ запозичений з Грецької Церкви.

Святі чудотворці, брати-лікарі Косма і Даміан жили у другій половині III століття, неподалік Риму. Їх забив камінням лікар-язичник у 284 році. Вчинив це через заздрощі. В описі життя святих говориться, що «вони одержали від Бога дар зцілення і лікували всілякі хвороби, зцілювали всілякі недуги у людей». Плати за свої послуги не брали.

День пам'яті Святих Косми і Даміана (у народі - Кузьми і Дем'яна) відзначають двічі на рік: 14 липня та 14 листопада. Оскільки влітку селяни зайняті аграрними роботами, жнивами, косовицею, то урочисто вшановували їх насамперед восени. Свято так і назвали - Осінні Кузьма і Дем'ян.

Саме цього дня у деяких етнографічних регіонах України розпочиналися Кузьминки - хатні молодіжні вечорниці. Традиційна страва - смажені кури. Та й день вважався курячими іменинами, хоча птиця «йшла під ніж». Траплялося, що навіть запрошували священика, аби окропив свяченою водою курники. Дівчата ж закликали курячих опікунів (отих Кузьму і Дем'яна) до себе в гості.

На Кузьми і Дем'яна господарі влаштовували вечірки у зв'язку із закінченням сезону випасання худоби, під час яких частували пастухів і розраховувалися з ними за роботу. Батьки, у кого були діти шкільного віку, просили Кузьму і Дем'яна допомогти з наукою. Ковалі також вважали їх своїми патронами.

Кожен господар, а то й цілими сім'ями, вночі виходили в поле, щоб побачити, як Кузьма і Дем'ян кладуть сніг. Добре, якщо в цей день ще й вдарив мороз і скував сніг.

За прогностичними прикметами:

- Якщо ковалі Кузьма і Дем'ян закують дороги і річки - до весни не розкувати.

- Як вітер на Кузьми і Дем'яна, то буде дорога санна.

- Якщо погода похмура, на дорогах - болото, тоді до початку грудня морозів не буде.

21 листопада — Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних (у народі — свято Михайла). Згідно з прийнятою у Церкві «небесною ієрархією», Михаїл - один з архангелів, верховний воєначальник у космічній війні з ворогами Бога.

За стародавніми переказами, колись сатана був найяснішим з небесних духів, за що і названий Люцифером. Але з часом він вдався до самолюбства, гордині і злоби, спокусивши цими почуттями багатьох інших духів. Архістратиг Михаїл зібрав військо благочестивих ангелів та повів війну з сатаною, іншими нечестивцями і скинув їх на землю.

19 листопада — день вшанування пам'яті Павла Визнавця, патріарха Царгородського. Він відкрито виступив проти аріян, захищаючи істинну Христову віру, правдиве вчення Церкви. Через це його не раз відправляли на заслання, а 351 року підступно вбили (задушили його ж єпископським омофором).

У народному побуті цього дня (як і в наступні два дні) спостерігали за снігопадом, щільністю снігу і товщиною льоду. Відтак казали:

- Сніг випаде на Павла Визнавця - до сніжної зими.

- Якщо цей день багатий снігом, то і зима буде сніжною.

- Якщо до цього дня лід на річці перетвориться на груди, то й хліба буде грудами; а якщо лід рівненько, то хліба буде гладенько.

- Чим більше снігу та льоду - тим вищі копи.

- Павло-снігопад, але може й на лід стати.

- Павло Визнавець наближає нас до Михайла.

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.