26 січня – свято преподобних Ксенофонта і його дружини Марії.

...До весни ще далеко, тим паче до весняних оранки і сівби. Але прагматичний селянин, дбайливий господар, уже хотів знати, коли потрібно буде орати і сіяти, яким видасться посів. Для цього у жар на піч клали у послідовності зі сходу на захід три однаковиг вуглинки і спостерігали, яка з них раніше згорить (спопелиться). Якщо перша – сівба буде рання; друга – середня; третя – пізня. Замість вуглинок могли класти у піч три однакових поліна. Важко сказати, що такий метод для завбачення погоди був ефективни і дієвий, однак багато селян довіряли йому. Головне – посіяти вчасно, щоб вродило рясно, не поспішати і не забаритися.

Народні прикмети:

-На Ксенофонта відлига – на ранню сівбу.

-Капає зі стріхи – краще сіяти рано.

-Морози – зі сівбою не поспішай.

-Благодатно, коли багато снігу намело, до сівби земля збереже багато вологи.

Тарас ЛЕХМАН

21 січня – вшановуємо преподобного Акилу та його побратимів. Він жив у ІІІ столітті і загинув від меча язичників, як мученик за Христову віру.

...За календарем уже минула більша половина зими. Однак біла пора року ще не йде на спад. Багатовікові синоптичні (прогностичні) спостереження свідчать, що вона стає злішою, дошкульнішою (особливо в останній декаді січня), морози міцнішають, а водойми вкриваються товстою кригою, що становить загрозу для риби. Їй нічим дихати. Найбільша загроза для риби на мілководді, у річках, де повільна течія. Тому мешканці сіл і міст (від старого до малого) виходили на ставки, озера, ріки і прорубували лід, створювали ополонки. Робили це регулярно, з дня у день, бо через ніч ополонка знову може вкритися льодом. Ця праця була цілком добровільною, бралися до неї   небайдужі люди. Насамперед ті, хто любить порибалити, адже згодом залишаться без улову.

Не забували підгодовувати птахів, зокрема лебедів, які залишилися зимувати у рідних краях, не відлетіли у вирій, сподіваючись на людську турботу. Їм також прорубували ополонки.

Господарі утеплювали соломою, опалим листям ствобури дерев, особливо молодих, накривали ними плодово-ягідні кущі. Добре, коли можна було набрати для утеплення торфу.

При надмірно сильних морозах домашню птицю не випускали на двір. Хіба що на нетривалу прогулянку. Тримали її й годували у хліві, допоки не спадуть морози.

Народні прикмети:

-Якщо на Акили товсті криги і міцний мороз – найближчими днями не чекай відлиги.

-Якщо на Акили холодно – початок липня буде сухим.

-Удень лід тане, а через ніч прорубана ополонка не вкрилася льодом – на відлигу.

Тарас ЛЕХМАН

-Хоч січень – зими половина, але весни ще не видно.

-По половині зими морози міцнішають.

-У січні товста крига – зима не скоро відступить і передасть права весні.

-Вогонь у печі яскраво гориться, підіймається вгору – надворі буде холодно, але не в хаті.

-Січень славиться глибокими снігами.

-Снігопад при повному місяці – дороги замете.

-Собака гавкає (завиває) на повний місяць – будуть похолодання.

-Білка не вилазить з гнізда – очікуй посилення морозів.

-Скрегіт сороки віщує наближення снігопаду.

-Лапатий сніг покриє сім доріг, але скоро розтане.

-У коморі мишей багато, крадуть зерно – настануть холодні дні з міцними морозами.

-При ясних зорях снігопаду не буде, але поміцнішає мороз.

-Ялина віття розправляє – на  потепління; стулює (згортає) – на похолодання, посилення морозу.

-Комар забринів у хаті – буде відлига.

-Взимку вдень тріщить, а вночі пищить.

-Буран удень – мороз уночі.

-У сонця виросли «вуха» - до холоду.

-Що січень не заморозить, то лютий надолужить.

-Безхмарність при сильному морозі – утримається ясна погода.

-Тепла зима, холодна весна, літо дощове – тоді осінь без дарів.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

16 січня – свято Поклоніння оковам апостола Петра. За народним календарем українців, Петра Вериги (вериги – це і є окови).

На цей час надійно замерзають ріки, вкриваються товстою кригою. Але у природі трапляються й аномальні явища. Посеред зими враз приходить весна, хоча й не надовго...

Ось що свідчать народні прикмети про день Петра Вериги:

-Петро Верига не завжди бере в окови ріки, буває, що ламає криги.

-Якщо вода на кризі, то бути відлизі.

-Січневі відлиги довго нетішать. Удень потепліло, а вночі мороз.

-Удень кури воду п’ють з калюжі, а через ніч вранці не поспішають виходити з курника.

-Під час щільного снігопаду кури не поспішають ховатися під навіси – цей сніг надовго.

-Гуси гелгочуть – буде потепління.

-Якщо цього дня перемінна погода – такою буде мінімум три дні.

У народі це свято ще називають Зимовим Петром. Аби завбачити прихід весни (буде ранньою чи пізньою), гоподарі заміряли товщину криги. Якщо крига товста, то Петро Верига затримає весну.

Тарас ЛЕХМАН