Останні новини

 

 

- Взимку хочемо тепла, як влітку прохолоди...

- Щойно прийшла зима, а вже хочеться тепла.

- Якщо зима буде теплою, то доброго літа не чекай.

- Не сподівайся взимку на тепло.

- Сніг падає до стін (тину) щільно - до недороду; нещільно - до врожаю.

- Снігур під вікном цвірінькає - до відлиги.

- Півні рано псівають - до потепління.

- Небо взимку чисте і блакитне - ознака стійкої ясної погоди.

- Місяць з сережками - до завірюхи і морозу.

- Сонц взимку - як мачуха: світить, посміхається та не гріє.

- Тетеруки зариваються в сніг - похолодніє; перелітають з полів у глиб лісу - на завірюху.

- Шиби вікон пітніють взимку - на відлигу, потепління; влітку - на дощ.

- Тяга сильна в грубці - на мороз; слабка - на відлигу.

- Ворони під хмари злітають - на негоду.

- Галки надвечір збираються зграями і кричать - на ясну погоду (снігові хмари проганяють).

- Вихор розбурхався - перед погодою.

- Вітер взимку віє постійно - влітку градом поб'є хліб.

- Заметіль на дома - будуть погані корма.

- Сніг рипить під ногами, далеко чути голоси - на мороз.

- Зима була розмаїта - буде й літо розмаїте.

- Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає...

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

14 грудня — свято пророка Наума. У давні часи, принаймні, у XVI-XVIII століттях, цю дату вважали Днем знань (аналог 1 вересня). У школах розпочинався новий навчальний рік, майстри набирали учнів, аби ті опановували ремесло.

Українці завжди прагнули знань! Хотіння навчатися, допитливість, спостережливість, кмітливість, гострота розуму - характерні риси українця. Слово «Учитель» у нас завжди звучить піднесено.

І якщо не за шкільною партою навчалися премудростям науки чи її азам, не в аудиторіях семінарій, колегіумів, академій, європейських університетів, бо на жль, не всі могли платити за навчання, то тоді переймали досвід, знання у ремісників, вправних майстрів.

Про школу, навчання, зрештою, про Святого Наума складено багато приказок та прислів'їв:

- Будуть «ази», будуть «буки», Наум змусить до гауки.

- Не знаю я ні «аз», ні «буки», але прийде Наум і змусить до науки.

- Прийшов Наум - берися за ум!

- Прийде Наум і наведе на ум.

- Хто не знає, той втрачає.

- Без розуму марна праця.

- Вчися, синку, азбуки, тоді прийде хліб сам в руки.

- Не збирай синові худоби, а збирай йому розум.

- Гни дерево, поки молоде, вчи дитину, поки мале.

- Змалку не навчиш, то потім пізно буде.

- Школа - шлях до світла.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

13 грудня - свято апостола Андрія Первозванного.

Первозванним назвали його через те, що він першим з учнів Ісуса Христа був покликаний на апостола. Це свято стало дуже шанованим ще у наших предків, оскільки саме Андрій Первозванний просвічував східних слов'ян у питаннях християнської віри.

День Андрія Первозванного не тільки церковне свято, а й народне, з прадавніх часів відоме під назвою Калита. Інша назва - Народження (Різдво) Сонця, і тривало воно аж місяць. (Аналог Різдвяних свят). Пізніше, з поширенням християнства, отримало назву - Андрій-Калита.

Як вважали, Андрія - особливий день, коли дівчата могли заглянути у майбутнє і дізнатися про свою долю. Тому у ніч з 12 на 13 грудня юнки ворожили. Традиційно на Андрія молодь влаштовувала гуляння (Андріївські вечорниці), тільки без веселих пісень (окрім колядок) і танців. Адже під час Різдвяного посту таке заборонено. Проте розваг та ігор було вдосталь.

У день Святого апостола Андрія потрібно обов'язково сходити до церкви і помолитися за дітей. Головне вірити, що Святий Андрій почує всі молитви, а особливо прохання матерів про щастя своїх дочок в особистому житті.

Свято Андрія Первозванного - перше в Різдвяному циклі. Тому на «іменини Андрія» накривали святковий стіл, але, з огляду на Різдвяний піст, страви були пісними.

Народні прикмети:

- Якщо у ніч на Андрія або у саме свято іде сніг, холодно - зима буде дуже довгою і морозною.

- Якщо сніг випав за тиждень до Андрія і розтанув - зима буде теплою, а якщо після 13 грудня і не тане, то холодною.

- Якщо в день Андрія сонячна погода - наступного року буде багатий урожай.

- Яскраво горять зорі - будеш збирати лісові горіхи.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

11 грудня - день вшанування священомученика Іринарха, який загинув за християнську віру у III столітті від рук поган.

Спочатку він і сам сповідував язичництво. Але коли побачив, як семеро християнок мужньо прийняли смерть в ім'я Христа, то беззастережно увірував в Ісуса і прийняв хрещення. Іринарха також не зламали жодні тортури.

Народні прикмети:

- Сильний вітер у цей день - січень буде вітряним.

- Тиха погода - на помірний січень.

- Сонце сходить червоне і в червоній зорі - чекати тривалої хуртовини.

- Великі морози у цей день обіцяють надійний врожай, але за умови, якщо землю покрив сніг.

- Іній густий на деревах - до врожаю вівса.

- Снігова крупа - на дощове літо.

- Вдарив грім - буде недорід.

- Випав глибокий сніг, то протримається аж до Миколи (19 грудня).

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

9 грудня — ще одне свято Юрія. Аби не виникало плутанини з днем Весняного Юрія (6 травня), то у народній традиції українців грудневе свято називають днем Зимового Юрія.

В одній з різдвяних колядок співається:

- У Святого Дмитра - труба із срібла,

У Святого Юра - труба із тура...

Звісно, у ній мовиться про одного і того ж святого, але з акцентом на зимові святки.

Тим паче, що в народному господарському календарі цих два свята певною мірою взаємопов'язані. Наприклад: «Якщо Зимовий Юрій зі снігом, то Весняний Юрій буде з травою».

Інші народні прикмети:

- Який день на Юрія - така й решта зими.

- Вода в криниці увечері на Юрія тиха, не бурлить - зима буде тиха і тепла; чується дзюрчання - чекати сильних морозів і завірюх.

Фенологічні спостереження підтверджують, що на Зимового Юрія вовки вперше збираються в тічки і проводять свої шлюбні ігри. Це триває аж до Водохреща (19 січня). У цей час сіроманці стають особливо небезпечними. Втім, вовк завжди небезпечний, а ще й тоді, коли голодний та холодно. Зима з глибокими снігами - важкий сезон для полювання, насамперед для старих звірів.

Є й інші твердження: сіроманці розпочинають свої весільні гуляння 17, 18, 19 грудня - на свята Варвари, Сави і Миколи.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.