- Чим раніше опадає листя з дуба — тим раніше прийде зима.

- Часті буревії у жовтні та листопаді - у грудні снігу намете.

- Дика качка голодною у вирій не полетить.

- Багато гнилих горіхів - гнилою буде зима.

- Багато ягід журавлини - на пізню, але холодну зиму.

- Білий сніг на чорній ріллі скоро розтане.

- Увесь день землю сповивав сивий туман - вночі морозу не буде.

- Сніг без морозу не тримається.

- Доки восени заєць шубу не змінить - зима не прибуде.

- Доки восени літають метелики (таке можна спостерігати і в жовтні, і, навіть, у листопаді) - різких похолодань, тим паче морозів не буде протягом тижня.

- Червоні метелики, які літають восени, віщують тривале тепло.

- Лебеді не відлетіли - зима буде теплою.

- Миші й кроти носять багато соломи в нори - зима буде холодною.

- Миші риють нори з теплої (південної сторони) - до суворої зими.

- Жолудів на дубі багато - до суворої зими.

- На цибулі багато лушпиння - зима буде холодною.

- Горобці і синички туляться до оселі - сповіщають про наближення зими.

- Білка вилиняла - зима не за горами.

- Осінь була щедра яблуками - зима буде щедра снігом.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

14 жовтня — свято Покрови Пресвятої Богородиці. Воно значне не тільки у східній церковній традиції, а й в українській народній, мало особливу шану серед козаків, українського війська. І тепер наші бійці схиляють голови під Покров Пресвятої Богородиці, просять заступництва і ласки у Неї. На честь свята в Україні побудовано чимало церков та створено ікон.

В його основі - реальна подія з X століття, яка сталася у Влахернах біля Царгороду. Місто взяли в облогу сарацини (араби). Християни молилися у храмі всю ніч. Враз з'явилася Богородиця і над головами присутніх простягнула свій омофор (покров). Це видовище бачили тільки двоє - Андрій і Єпіфаній. Але покров став добрим знаком майбутньої перемоги. Християни справді прорвали облогу і відтіснили вороже військо. Зазнавши багато втрат, сарацини змушені були відступити.

Починаючи з Покрови, масово справляли весілля.

День перед Покровою був останнім днем праці безземельних селян-наймитів. Великі землевласники винаймали їх для сільськогосподарських робіт зі свята Літнього Миколи (22 травня). А у свято Покрови розраховувалися з ними за працю, частували обідами, «укладали угоди» (усна домовленість) на наступний рік.

За фенологічними спостереженнями, на свято Покрови більшість дерев уже стоять безлистими. Хіба що дуб не поспішає розлучатися зі своїм поруділим нарядом. У цей день також може випасти сніг. Але він, як правило, довго не протримається. Тому кажуть:

- Покрова покриє землю листом і снігом.

- Якщо до цього дня не опаде листя з вишень - на теплу зиму; опаде - на холодну.

- Перший сніг на Покрови скоро розтане, зима забариться, але буде сніжною.

- Якщо в цей день сніг не покрив землю - не покриє в листопаді і грудні.

- Дощ у цей день обіцяє далі дощову осінь.

- Яка погода на Покрову - такою буде зима.

- Зранку вітер з півдня, а по обіді з півночі - початок зими буде теплим, але згодом похолодає.

Тарас ЛЕХМАН

12 жовтня — день вшанування пам'яті Святого Киріяка. Він походив родом з Коринту. Служив церковним читцем. Згодом став ієромонахом та пустельником. Помер приблизно 553 року.

Народні прикмети свята Киріяка:

- Якщо цього дня дощ, або сніг з дощем - кінець жовтня буде мокрим.

- Як не як, прийшов Киріяк. А він непередбачуваний стійкою погодою, як і вся осінь.

- Багато опеньків - зима буде сприятливою для майбутнього хлібного врожаю.

- На Киріяка відлітають «пізні журавлі».

- Дорога в журавля одна - на теплі води, у теплі краї.

- До цієї пори на водоймах багато зеленої ряски - зима забариться.

- Багато моху - на мокру зиму; взимку часто падатиме сніг з дощем, будуть часті відлиги.

А ось про такі синоптичні спостереження добре знають мисливці:

- Дикі качки вдосталь нагуляли жиру і не поспішають відлітати - зима буде пізньою.

Тарас ЛЕХМАН

9 жовтня — день пам'яті Святого апостола і євангеліста Івана Богослова. Свято не належить до найвеличніших церковних. Щоправда, доволі урочисто його відзначають у тих містах і селах, де є церкви на честь святого достойника, де справляють храмові празники.

Крім того, у цей день (у народі його називають Івана Осіннього, Жовтневого) є особливим для знахарів. Вважається, що саме на Івана Богослова корені окремих лікарських рослин набувають найбільшої цілющої сили. Далі вони будуть тільки втрачати її. Отож потрібно вчасно заготовити коріння живокосту, гравілату міського, глечиків жовтих, валеріани, красавки, барбарису, бадану, алтеї лікарської, бождерева, лепехи...

Не слід забувати про плоди аронії, барбарису, шипшини, глоду, брусниці, журавлини...

Окрім ранніх весняних, заготівля лікарських рослин (наземної частини, цвіту, коренів, насіння, плодів) розпочинається зі свята Благовіщення (7 квітня) і завершується Покровою (14 жовтня). Бо від Покрови і до Благовіщення природа спить... Але у самі великі церковні свята та у неділю знахарі не бралися до праці.

В аграрному календарі українців день Івана Осіннього - останній термін засіву озимих зернових культур. «Хто не посіяв до Івана Богослова, той не вартий доброго слова», - мовить приказка.

Народні прикмети:

- У цей день лист падає з берези - на теплу осінь; з осики - на холодну.

- Тепло на Івана - теплою буде і Покрова.

Тарас ЛЕХМАН