18 березня – день Святого Кирила (315-367 роки життя), архієпископа Єрусалимського, блискучого проповідника, оборонця Христової віри перед єритиками аріянами. За свою вірність Христовій Церкві був тричі прогнаний з владичого престолу, 16 років карався на засланні.

У народі кажуть:

-Якщо у цей день сніг і мороз, то бджоли не скоро вилетять з вуликів.

-Сонячно і тепло – до раннього вильоту бджіл і багатого медозбору, бо рано розквітнуть медоносні рослини.

-Сніг з дощем – далі весна буде вологою.

-Мороз побив озимі посіви, тоді пересівай.

...Цієї пори скресає крига, у багатьох річкових риб починається нерест. За версією етнографів,звідси й приказка: «Щука розбиває хвостом лід».

Народні зцілителі з лікувальною метою починають заготовляти перші весняні квіти – підсніжники, проліски, первоцвіт весняний... Роблять це обережно, щоб не пошкодити корневищ. Зважаючи на зменшення їх популяції у природі, не беруть надмірно.

Тарас ЛЕХМАН

У народі кажуть...

-Розпочався рух соків у берези – весна прийшла.

-Весняні струмки землю напувають.

-Жайворонкова пісня весну будить.

-Чим раніше розпускається верба – тим теплішою буде весна.

-У березні нема тепла, то і квітень буде прохолодним.

-Морозом і березень на ніс сідає.

-Березень мокрий – літо багате.

-Замерзла земля зерна не прийме.

-Заспівала вівсянка – час орати і сіяти.

-Березень – місяць-хитрунець, бо ніяковіє і перед морозом, і перед відлигою.

-У березні сім погід на день. (Сім разів на день змінюєься погода).

-Березень буває і веселим, і сумним.

-Місяць повний і дощить – цей дощ надовго.

-У березні імла – на багаті жнива.

-Крига раптово скресла – повінь принесла.

-Повернулися з вирію лелеки – повернуться ще й морози.

-Березень ярмаркує: то теплом, то холодом торгує.

-Березень і цигана обдурить.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

До когорти пернатих, яких найбільше люблять українці, належить жайворонк. Його возвеличують у дитячих віршах, веснянках, приказках...

Прилітають жайворонки з вирію у березні. Селяться на хлібних полях, луках з високими травами. А як тільки відспівають весняні пісні і знайдуть собі пару, облаштовують нехитрі гніздечка просто на землі, у яких відкладають здебільшого по 3-4 яйця. Хачуються комахами, личинками, червами, дрібним засінням дикорослих трав, а от зерняток хлібних злаків не їдять, тому не завдають господарям жодної шкоди.

Їх поверненню особливо радіють ті ж господарі. Адже жайворонки приносять тепло (принаймні, потепління), відтак – можна розпочинати весняну сівбу.

Існувала цікава традиція. Матері випроваджали дітей у поле зустрічати жайворонкі. Для цього пекли солодке обрядове печиво у вигляді жайворонків, і то кожній дитині по сорок. Зважаючи на те, якщо родина була багатодітною, матері доводиломя добряче попрацювати, аби нікого не обділити. До випічки обрядового печива долучалися і хресні мами, випікали для своїх хрещеників. Малеча ним ласувала, обмінювалася, частувала сусідів і бігла у поле зустрічати та вітати жайворонків. Такиї етапів зустрічі могло бути кілька, допоки не побачать у небі очікуваних пташок. За добру звістку діти могли отримати додаткові гостинці.

У народі кажуть:

-Чим раніше прилетіли жайворонки, тим краснішою буде весна.

-Жайворонки весело співають – буде добра погода; мовчать – на дощ.

-На добру погоду жайворонки високо літають у небі; а якщо низько над землею – на негоду.

Тарас ЛЕХМАН

12 березня  вшановують ісповідника Теофана Сигріянського й святител Григорія Двоєслова, Папу Римського.

У народі про цей день кажуть:

-Теофан посилає туман.

-Туман сніг поглинає – весна приходить.

-Стрімкі й широкі струмки – бурхлива весна.

...Діти мали свої весняні ігри та забави. Наприклад, перестрибували через весняні струмки, змагалися, хто далі стрибне, та то так, щоб не впасти на землю на протилежному беріжку, а хлюпнутися у струмок – поготів. Щоправда, після такої забави часто приходили додому мокрими. Тоді батьки добряче «сушили» їх і «зігрівали». Але в кожній господі були запаси кетягів калини, сушена малина... З них і готували лікувальний чай. Додавали ягідне варення.

Кращою забавою було кидати у струмок однакового розміру трісочки (чи пускати паперові кораблики) і спостерігати: чиє імпровізоване судно швидше допливе до «фінішу».

На те воно й Дитинство!..

Тарас ЛЕХМАН