У перших днях жовтня господині-селянки мають ще одну важливу роботу – скубти гусей. Часто таку «місію» пов’язують зі святом Апостола Кондрата (4 жовтня). Але це за старим стилем. За оновленим календарем – день Єротея. Однак дата залишається незмінною.

Річ у тім, що тієї пори гуси по-своєму «готуються» до зими: гублять старе пір’я, старий пух, натомість на них виросте нове пір’ячко, тепліше, густіше. Отож час їх скубати. Як правило пір’я і пух  беруть з живота, бо вони найякісніші. А м’яка пухова подушка, тепла пухова ковдра завжди були у ціні. Хоч для самої гуски, погодьтесь, така процедура не є приємною.

До зими у гусей густе, щільне пір’я, теплий пух ще відростуть, тому птиці не буде холодно. (Тут спостерігаємо і прагматичне планування сільської праці, прагматичний розрахунок).

Перед тим, як скубати гусей, деякі господині виганяли їх на водойми, щоб ті скупалися. Але гуска і без того птиця акуратна, вона ретельно доглядає за своїм пір’ям…

Тарас ЛЕХМАН

ЗОЛОТОКОСА ПОРА

-У жовтні осінь усе золотить і багрянить.

-Жовтень – золотокоса пора.

-Теплий жовтень – потіха людям.

-У теплий жовтень подбай про теплого кожуха, бо зима може бути холодною.

-Жовтень і з дощем, і з болотом, і зі снігом, і з морозом буває…

-У жовтні вже швидко день догорає.

-Жовтень перевірить, чи порожні поля.

-У жовтні тихо (тиха й тепла погода) – взимку може бути лихо (сніговії, заметілі). 

-Жовтень – місяць весіль.

-Хто у жовтні побереться, той щастя матиме.

-У жовтні ще ніхто з голоду не помер.

-Жовтень про повну комору подбає.

-Осінь – наша матінка, нагодує і убогого.

-Восени – багач, а навесні – прохач.

-Осінній бусинець обмочить сильніше дощу.

-Миші лаштуюють гнізда всередині копи – буде мокра осінь; зверху – суха.

-Риба восени випливає на мілководдя – до похолодання.

-У жовтні тепляк (тепло) тримається, літу, що пішло, кланяється.

-Трясогузки в суху осінь не поспішають відлітати, але тримаються зграями – невдовзі настане непогода.

-Павуки увечері спускаються на свої довгих павутинках – до тепла.

-Листя на березі починає жовтіти з вершини – чекай ранньої весни; знизу – пізньої.

-Листя на деревах жовтіє знизу – весною буде вдалим ранній посів; жовтіє зверху – добрий пізній посів.

-Осінь-жируха зі злою зимою бореться.

-Тішся жовтнем, бо листопад – передзимок.

-Хоч жовтневе тепло, та на зиму пішло…

Тарас ЛЕХМАН

29 вересня вшановують преподобних Євфимію, Купріяна і Людмилу.

Колись в Галичині і на Волині цього дня старші люди стежили за напрямком вітру і прогнозували:

-Якщо на Євфимію і Купріяна тривали час дме північно-західний вітер (у народі його називали Повівайлом), розпочався вранці і до вечора не вщух, то він принесе затяжні дощі, а то й дощі з мокрим снігом.

-Північно-західний вітер осінньої пори завжди приносить опади.

-Чим дужчий (сильніший) Повівайло – тим рясніша злива.

-Повівайло дерева обтрусить – зима рано прийти мусить.

-Дощ на Євфимію і Купріяна – жовтень очікується «гнилим».

Найгіршим для господарів було, коли Повівайло пострушував на землю ще не зовсім доспілі яблука і груші (пізні, зимові сорти). Аби зберегти плоди на зиму і щоб вони не псувалися, не загнивали, садівники ховали їх у стіжки соломи. Хоч у соломі вони «відлежувалися», але втрачали свої смакові якості.

Тарас ЛЕХМАН

26 вересня – свято Корнелія (Корнилія) Сотника.

З народних прикмет:

-Як Корнило скаже – так зима покаже.

-Коли цей день теплий та сухий, то зима буде пізньою і не надто лютою.

Господарі радіють теплій погоді, барвистій осені, а не сірій, похмурій. Та ніколи їм милуватися красою природи. Бо після теплих днів враз може настати мокра осінь. Городина вже має бути зібрана. Тому до цієї пори чоловіки мають облаштувати підвали, льохи, ями-кіпці, у яких зберігають овочі на зиму. Жінки, тим часом, оглядають, перебирають овочі, сортують їх, вилучають гнилі. До праці активно долучаються діти.

У кожного своя робота, але все це спільні турботи. Змарнуєш день, то потім не надолужиш. Взимку залишишся без запасів.

Тарас ЛЕХМАН