9 жовтня – церковне свято апостола Якова Алфеєва.

Цей день у народному календарі українців не позначався якимись особливими традиціями, обрядовими дійствами. Хіба що не працювали, а святкували у тих містах і селах, де справляли храмові празники, готувалися до зустрічі гостей.

Проте, у народі кажуть:

-На Якова осінь уже ніякова.

-Після Якова осені пора збиратися на відпочинок, а людям готуватися до зими.

-На Якова ще не зима, але й осінь уже не та.

-Яків, брат Божий, пошле град або снігову крупу.

-Білка до Якова змінить хутро – зима буде люта.

-На Якова багато опеньків назбирав – ще потішишся осіннім теплом.

-Щоби Яків хати не остудив, заготовляють дрова до Якова.

-Домашні качки жирні – зима хутко настане.

-Занадилися дрібні дощі – чоботи не скидай.

-Павуки ще старанно працюють, переплітаючи павутиння, - очікується сонячна погода.

-Ягоди калини рано дозріли – чекай раннього холоду.

-Прилетіли перші снігурі – за ними невдовзі прийде зима.

Тарас ЛЕХМАН

6 жовтня – свято апостола Томи, одного з дванадцятьох безпосередніх учнів Ісуса Христа. Але саме свято не належить до великих церковних.

У давніші часи марновірні люди вважали, що цього дня краще нікуди не ходити, тим паче не вирушати у далеку дорогу, не приймати гостей, а сидіти вдома і займатися побутовими справами. Адже Тома може звести на манівці, що й своїм очам не повіриш і не збагнеш куди ти ідеш. Так і пропадеш у дорозі, заблукаєш. Тобто, не вір Томі (Фомі), бо і він спочатку не повірив у Воскресіння Ісуса Христа та відхід у Вічність Богородиці.

Народні прикмети:

-Якщо до цього дня у зайця набралося багато жиру – зима буде довгою і холодною.

-Щука активно полює перед настанням тривалого холоду.

-Іній рано покрив дерева – весна буде затяжна і холодна.

-Жолуді пізно опадають з дуба – зима затримається у дорозі.

-Осінні тумани, які довго не спадають, завжди дощі обіцяють.

-Туман над лісом – іди по гриби.

Тарас ЛЕХМАН

-Жовтень золотить, а зима білить (білим снігом покриває).

-Жовтень золотить, листопад чорнить, а грудень білить.

-Жовтень дерева позолотить і смуток принесе.

-Жовтень любить і тепло, і прохолоду.

-У жовтні ранки і ночі прохолодні, а вдень ще буває тепло.

-У жовтні тумани, а взимку бурани.

-Жовтень барвами ліси скрасить, а листопад красу забере.

-Жовте листя про осінь сповіщає, а бабуся старенька на піч зазирає. (З лави хоче перебратися на піч, де тепліше).

-Бідолаха осінь, коли земля розмокла й дороги розкисли.

-Невтомно барабанить дятел – до похолодань.

-Пізній білий гриб – пізній сніг.

-Гриби збирай до перших морозів і снігу.

-Вдарив мороз – за грибами не йди.

-Не клади гнилого (замерзлого) гриба у кошик, бо все добро зіпсує.

-Гнилий гриб зіпсує кошик добрих.

-Гриби люблять росянистий ранок.

-Ранок з росою проспав – грибів не назбирав.

-Доброго грибника гриб і сам знайде.

-Збирай гриби до холодів.

-Жовтень у ліс забрів – назбираєш грибів.

-Жовтень похолодів, то і гриб зомлів.

-Грибна осінь – зима холодна.

-У жовтні приморозок – у грудні буде відлига.

-Після перших ранніх морозів завжди чекай тривалої відлиги.

-Тільки у жовтні капусту заготовляють.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

26 вересня – свято апостола і євангеліста Івана Богослова, улюбленого учня Ісуса Христа.

За народним аграрним календарем українців, це був останній термін для посіву озимини. Взагалі, впоратися з такою роботою намагалися до свята Різдва Пресвятої Богородиці, Другої Пречистої (8 вересня). Пізній осінній посів міг бути спричинений затяжним спекотним бабиним літом, коли не випало ні краплинки дощу, земля перетворилася на суцільну кам’яну плиту. А сіяти зерно у пересохлу землю не є. Тож доводилося чекати на дощ.

Фенологи вважають, що з Івана Богослова перестає розвиватися рослинність. Навіть кімнатні квіти завмирають. Хіба що посеред зими зацвіте різдвяник. Також уже не розвиваються коренеплоди аграрних культур – картоплі, буряка, моркви, ріпи... Вони сповна дозріли. Так само корінці багатьох лікарських рослин. Отож, час їх заготовляти. Що і робили досвідчені народні зцілителі.

У народі кажуть:

-Посієш вчасно – вродить рясно.

-Хто не посіяв до Івана Богослова, той не вартий доброго слова.

-На Івана Богослова дощ зі снігом – у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло, тоді червень буде дощовий і холодний.

Тарас ЛЕХМАН