Останні новини

 

 

27 березня – день вшанування преподобної Матрони Солунської, великомучениці, яка належала до ранніх християн. Жила у ІІ столітті. Була служницею у господині-юдейки. Саме господиня закатувала її за сповідування Христової віри.

Цей день, за багатовіковими фенологічними спостереженнями,  часто характеризується різкою зміною погоди. Тому Матрона – моторна: встигає теплом трішечки потішити і морозом дошкулити; або пообіцяє суху погоду, але враз поллє дощем.

Народні прикмети:

-Вилетіли з вуликів бджоли – тепло не відступить.

-Лебідь летить до снігу, а гусак летить до дощу.

-Лебідь несе сніг на дзьобі (на крилах).

-Жаби кричать – пора сіяти.

-Горіхи рано розпустилися і мають велику зав’язь – на часті грози у травні і влітку та на врожай проса.

Тарас ЛЕХМАН

 

Відразу після дня Благовіщення відзначають Собор архангела Гавриїла (26 березня). У народі його називають Благовісником через те, що приніс Діві Марії благу вість: Вона народить Месію. Цих два свята у народному календарі українців є нероздільними, становлять своєрідну цілісність. Кажуть: «На Благовіщення земля благословляється, а на Благовісника праця на ній розпочинається».

З прогностичних прикмет:

-Якщо на Гавриїла грім гримить і падає дощ (гроза), то кінець березня і квітень будуть грозовими, дощовими.

-Грім без дощу обіцяє квітневу посуху.

-Вдарив грім, а дерева ще не розпустилися (голі) – не чекай врожаю садовини, рік буде голодним.

-На Благовісника пригрозить гроза – вже не буде різких похолодань.

-Благовісник задощить – землю благословить; а без його дощу краще не сій.

-Якщо на Благовісника туман – буде врожай льону.

-На Благовісника добре проростає трава – гречку можна сіяти рано.

-Холодний Благовісник – не поспішай з посівом.

Зачувши грім на Гавриїла, старші люди підпирали плечами пліт, щоб ті не боліли; діти качалися по землі (наче набиралися сили від неї), щоб здоровими і сильними росли.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

25 березня – велике церковне свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. Тому  у храмах не відправляють заупокійних Богослужінь, а тільки Служби Божі за здоров’я. Вважають, що вони неабияк помічні для жінок, які в очікуванні народжувати дітей.

З цим днем пов’язано багато народних повір’їв, деяких пересторог та забобонів. Цим не варто перейматися, але цікаво знати з огляду на історію нашої духовної культури.

До Благовіщення і в саме свято не можна орати землю, сіяти, щось садити на грядках, бо земля ще спить. Коли порушити цей припис, то земля образиться і нічого не вродить. Прокидається вона якраз на Благовіщення від теплих обіймів весни. Благословляє її сама Діва Марія.

У цей день навіть пташка гнізда не в’є, а святкує. Людині поготів заборонена важка фізична праця. (Якщо це не без нагальних потреб, то таке дозволяє Церква – військовим, правоохоронцям, медикам, аварійним комунальним службам…).

Знаменну подію, яка сповіщає вірним, що Діва Марія народить від Непорочного зачаття Спасителя світу, потрібно відсвяткувати у церкві на Богослужінні та молитвами удома. З огляду на велич свята, у цей день Церква послаблює (але не скасовує) строгі вимоги Великого посту.

На Благовіщення не можна журитися! Благовіщення – радісне свято!

За фенологічними спостереженнями, доброю ознакою вважалося, якщо на Благовіщення повністю розквітла верба, бо вона відчуває весну. До цього дня мають повернутися з вирію журавлі.

Народні прикмети:

- Якою була погода на Благовіщення – такою буде на Великдень.

- Якою була погода від Благовіщення до Великодня – такою буде через сорок днів і встановиться на такий же період часу.

- На Благовіщення замерзла вода в діжчині (вдарив мороз) – не поспішай з посівом, не квапся садити городину.

- На наступний день після Благовіщення (у свято Собору Архангела Гавриїла), тим паче, коли вдарила гроза, годиться садити плодові дерева, бо вони добре приймуться.

- До Благовіщення на озимих посівах розтанув сніг, або випали рясні весняні дощу і встановилася тепла погода – будемо їсти калачі (вродить хліб).

- Доволі тепле Благовіщення – влітку буде сухостій.

Трапляється, що до Благовіщення ще панує зима, лежить сніг, але після Благовіщення таки вступає у права весна!

Тарас ЛЕХМАН

 

 

21 березня – день поминання священомученика Якова Визнавця, який загинув у IV столітті на засланні. Достойник відбував це заслання за вшанування святих ікон.

У давнину, спостерігаючи за погодою дня Якова, казали:

- Святий Яків визнає, чи настав час орати і сіяти, а чи ще ні.

- Як Яків визнає (заповість), то так і посієш.

Оскільки Церква вшановує кількох достойників на ім’я Яків, тому іменинника березня інколи називають Яковим Весняним.

Народні прикмети:

-Якщо цього дня зацвіла медунка – час посіву настав.

-Граки ступають по ріллі і шукають поживність – можна сіяти.

-Кроти наривають кротовини – земля  потепліла (ожила) – час сіяти.

Так само початок посівного сезону пов’язують  з іменем Святого Софрона (22 березня, за оновленим календарем).

Тарас ЛЕХМАН

 

20 березня у народі називають Днем Сави (Весняного Сави). Але така  назва дещо помилкова. Адже, згідно церковного календаря,  цього дня поминають святих отців-мучеників з монастиря Сави, який заснував цю обитель і, звісно, ще до своєї смерті. Вона розташована на березі Кедрону (Палестина). У IV столітті ченців монастиря повбивали сарацини (араби-завойовники), бо вірні християни не захотіли віддати їм коштовності, які, начебто, зберігалися у святині.

Якщо цього дня була холодна погода, то жартували: «На Саву не злазь з печі на лаву,бо ще будуть похолодання».

Народні прикмети:

- Сніг хрустить під ногами – ще буде мороз.

- Бредеш по сніговій «каші» на відлигу.

- Глибокі «проталини» на снігу – ріки вийдуть з берегів.

- На Сави води по коліна – трава буде по пояс.

Доброю ознакою вважалося, коли у день Сави побачили лелек, які щойно повернулися з вирію.

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.