13 липня – свято Степана Саваїта.
Він молодим хлопцем (у десятирічному віці) вступив до монастиря Святого Сави, був побожним ченцем, аскетом, давав братам розумні духовні поради та настанови, зцілював молитвами хворих. Помер 794 року. Бог дарував йому 80 літ.
За фенологічним календарем, цей день вважався верхівкою (маківкою) літа, бо воно вже через прясло дивиться на осінь. (Прясло – частина огорожі від стовпа до стовпа).
Цієї пори на селян чекає зажнивна робота, а дехто вже проливає на жнивах сім потів.
У народі кажуть:
-Як літо прийшло, так і піде.
-Літо у червоному жупані, а осінь в золотому; весна у зеленому, а зима білу шубу одягає.
-Чекав дощу у травні, а він випав на жнива.
-Павук на жнива павутину снує (та ще й колесом) – буде сухий день.
-Павуки поховалися – неодмінно чекай дощу.
-Веселка простягла з півночі на південь – чекай дощу; зі сходу на захід – на добру погоду.
-Після тривалих літніх дощів враз з’явилася вечірня веселка – довготривала негода невдовзі закінчиться.
Сміло йди на жнива, коли вранці з вуликів вилетіло багато бджіл.
Тарас ЛЕХМАН