14 вересня – свято Всемірного Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Реліквію віднайшла у IV столітті у Єрусалимі цариця Олена. Цього дня миряни часто повторюють: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і Святоє Воскресеніє Твоє славимо!».

У народі свято називають Здвиженням. За фенологічними спостереженнями, з цього дня птахи масово відлітають до вирію, настають похолодання, поступово завмирає рослинність, у землі вже не розвиваються коренеплоди, «земля на Здвиження ближче до зими движеться». Змії збираютьс на зиму у кубла, шукають зручне і затишне місце під коріннями дерев, пеньків, під великими каменями, тож краще на плазунів не натрапляти, бо вони стають надто агресивними.

Народні прикмети:

-На Здвиження холодно, падає дощ – кінець бабиного літа.

-Якщо на Здвиження вдарив мороз, то на Покрови може випасти сніг.

-Масовий відліт птахів – до ранньої зими.

-На Здвиження тепло, літає довге павутиння – зима забариться в гості.

-Після Здвиження настає «другий етап осені», мокрої, холодної.

Тарас ЛЕХМАН

11 вересня день вшанування Святої Теодори Олександрійської. Деякі історики Церкви стверджують, що її життєпис – це лише легенда. Юнкою вона перевдягнулася у чоловічий одяг і...  вступила до чоловічого монастиря. Усіх дивувала своєю послушністю та праведністю, більшість часу проводила у молитвах. І тільки під кінець її життя розкрилася таємниця. Інші дослідники наполягають, що це збірний образ.

Та як би там не було, але народний календар українців говорить про таке:

-Якщо у цей день спостерігається масове опадання листя з кущів і дерев (вереснева заметіль), його зриває сильний вітер, то зима прийде рано.

-Багато раннього листя на землі – багато раннього снігу.

-Багрянцем вкрилися ліси – скорої зими жди.

-Якщо на луках у долинах і край водойм ще багато зеленої трави (корова напасається) – зима не буде тривалою.

-На стовбурах дерев з північного боку багато зеленого моху – далі осінь буде мокрою; поруділий мох – сухою.

-Цвіркуни рано оселилися у хаті, ховаються у щілинах, а ввечері цвіркочуть, сюркочуть – до ранньої і холодної зими.

-Викопана картопля вкривається у льосі цвіллю (навіть, якщо її перед тим належно просушили на сонці чи у добре провітрюваному приміщенні) – чекай мокрої зими з частими відлигами.

Тарас ЛЕХМАН

8 вересня – велике церковне свято Різдва Пресвятої Богородиці, яка народилася у сім’ї Праведних Йоакима й Анни, коли ті, упохилому віці, вже засумнівалися, що матимуть дитину. Аля для Бога нема нічого неможливого .

Значиміть свята для християн у тому, що Діва Марія згодом від Непорочного Зачаття народила Ісуса Христа, Сина Божого, Спасителя людства і стала Богоматір’ю. Християни відзначають це свято, як день, коли почали здійсюватися заходи Божі щодо спасіння роду людського від підступних витівок лихого диявола.

Звертаючись у молитвах до Неї, ми воднчас молимось і до Господа нашого, в обох просимо ласк і заступництва. Часто у таких проханнях звертаємось до Господа через посередництво Пресвятої Богородиці.

Цей день (Друга Пречиста) не менш важливий і в народному календарі українців. Зокрема, починали засилати старостів, а дехто вже справляв весілля. Молодь все частіше збиралася на вечорниці, адже впоралися з основними роботами на полі тагороді, стало більше часу для дозвілля.

Народні прикмети:

-На Другу Пречисту похмурий день і туман, падає дощ – встановиться мокра погода.

-Як Друга Пречиста заплаче, то цей дощ надовго.

-Сонячно і тепло – осінь ще потішить теплом.

-Журавлі летять низько, швидко і мовчки – чекай стійкої негоди.

За давніми синоптичними спостереженнями, на Другу Пречисту таки любить падати дощ.

Тарас ЛЕХМАН

Восени, після того, як на полях і городах зібрали аграрні культури, господарів очікує ще одна турбота – позбутися бадилля від них і бур`янів, що залишилися.

Як правило, їх громадили у купи і спалювали, а попіл (добра піджива для грунту) розсівали по грядках. Тепер, з відомих причин, «непотріб» доводиться утилізовувати. Безперечно, частину сухого бадилля використовували для утеплення кіпців, у яких зберігали на зиму овочі; ним накривали льохи.

Водночас пильне око селянина спостерігало:

-Якщо дим стелиться у північному напрямку (адже тоді дме південний вітер) – на суху погоду; у південному – на мокру; так само у східному; у західному – ще буде тепло.

-Дим стелиться низько по землі – буде дощ; піднімається вгору –  на суху погоду.

-Бадилля у вогні ледь тліє, димить – буде волога погода; потріскує у вогні, летять іскри – буде суха.

-На стійку суху погоду вказує червоний колір багаття; синій (голубий) – буде волога.

-Вогонь яскраво горить – у найближчі дні дощів не буде.

Тарас ЛЕХМАН