Останні новини

 

27 серпня – Церква вшановує преподобного Пімена, одного з найславніших єгипетських пустельників, духовного провідника ченців. Він помер у глибокій старості приблизно 440 року.

Вважали, що на Пімена день з бабиним літом перегукується.

У народі кажуть:

-Раннє бабине літо – на ранню зиму.

-Бабине літо теплом потішить – зима морозом припече.

-Як прийде бабине літо, то не сидиться бабі в хаті...

-Бабине літо вдень теплом сповито, але ночі холодні.

-Ледве сонце сховається, а вже ніч насувається.

-Якщо цього дня тихий вітер – до погідної осені; буря – до непогідного вересня.

-Полетіли перші журавлі (таке цієї пори рідко трапляється) – в середині жовтня буде морозо; якщо ще курличуть на болотах і не відлітають – зима прийде пізніше.

-Дощ у цей день – непроханий гість.

-У серпні один врожай збирай, а другий засівай.

-Кінець серпня завжди ситий.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

7 серпня – вшановуємо преподобного Дометія, перського християнина, згодом ченця-диякона. Загинув мученицькою смертю у 363 році, за часів правління цісаря Юліана Відступника.

За цим днем спостерігали:

-Якщо на Дометія лелеки готуються до відльоту – осінь буде холодною.

-Туману нема, роса невелика або зовсім не випадає – можливі грози та зливи.

-Туман опускається на землю – буде суха ясна погода; піднімається – буде негода.

-Ранковий туман при світлому сході сонця є предвісником ясної та теплої погоди.

-У вусі свербить – буде дощ.

-Хвоя модрини перед ясною погодою розгортається, робиться широкою, з жолобком посередині; перед дощем згортається, робиться округлою.

-Білі хмари над водою, що зникають при сході сонця – до ясної погоди.

-Купчасті хмари з півночі – до погожої днини; з заходу – до негоди.

Тарас ЛЕХМАН.

 

 

6 серпня – свято Преображення Господнього, одне з найбільш християнських, яке відзначається Церквою з IV століття.

Цей день присвячено події, коли Ісус Христос з’явився перед апостолами в білому одязі та у світлі на горі Фавор. Сутність свята полягає у вдячності перед Богом за всі блага, що надані людству.

Свято припадає на період Успенського посту (Спасівки), під час якого віряни дотримуються певних правил у харчуванні. Однак у цей день дозволяється споживати рибу, молоко, масло та вино, що робить його особливим у календарі постів.

Воно також відоме, як Яблучний Спас або Великим Спас. Цього дня у церквах освячують яблука, груші, сливи, виноград, голівки маку, вінки з польових та лісових трав, квітів (насамперед лікарських).

На Великого Спаса існують традиції, що стосуються плодів нового врожаю. Їх можна було пробувати лише після освячення, особливо тим матерям, які втратили діточок. За старими повір’ями, жінка, яка порушила це правило, бере на себе перворідний гріх Єви. Але це лише народна уяву, яку несхвалює Церква.

Традиційно на Великого Спаса випікають перший хліб з нового врожаю, а в кутку світлиці ставлять сніп, з якого в’яжуть «дідову бороду». Після освячення у церкві кошика з фруктами, вважається добрим ділом пригостити яблуками своїх рідних, чи обмінятися ними.

Оскільки свято належить до великих церковних, тому цього дня забороняється будь-яка важка фізична праця, навіть негоже шити, вишивати, прати, прибирати у хаті.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-Серпень завершує дожинки, справляє обжинки і сплітає вінок з колосся.

-Грози у серпні – на мокру осінь.

-Лелекиі ластівки рано відлетіли у вирій – завчасно забрали зі собою літо.

-Ластівки купчаться у небі – перед грозою.

-Серпень, як пшеничне перевесло.

-У серпні баштани багаті на кавуни – осінь буде теплою.

-Завершив жнива, тоді трішечки відпочива.

-У серпні світле зоряне небо, видно політ болідів – на добру погоду.

-Серпневе мерехтіння зір (або їх ледь вдно), небо темне – на негоду.

-Серпень спекотний, «горить» земля – вересень буде посушливим.

-Нема у серпні тепла, тоді у вересні буде зола.

-Спекотний серпень, як прощання з літом.

-У саду пахне яблуками і грушами – до теплої погоди, спеки.

-Плоди сливи сохнуть на дереві – на спекотний вересень.

-Тільки після жнив лічать копи.

-Стерня вранці суха, колить, коли йдеш босоніж – буде сухо; стерня волога – на дощ.

-Серпень відітне серпом голову літу...

-Серпень проводять, осінь зустрічають.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

Успенський піст (у народі – Спасівка) встановлений на згадку про Успення (Успіння) Пресвятої Богородиці. Це один з чотирьох багатоденних постів церковного року. Починається з 1 серпня і завершується 14 серпня перед Успенським святом.

Як і під час інших постів, на Спасівку важливе не тільки тілесне утримання, але й духовне, тобто намагатися не віддаватися гучним розвагам, не сваритися, не лихословити; потрібно посилено молитися до Пресвятої Богородиці й уповати на її ластку та милосердя.

Згідно з церковним статутом, суворість Успенського посту така ж, як й у Великий піст. Він вважається його продовженням. (За апокрифічною легендою, Господь розділив Великий піст на дві частини, щоб люди перед Великоднем не постили надто довго, бо це буде їм заважко). Тобто в Успенський піст виключаються м’ясні страви, молочні продукти і яйця, а риба дозволяється тільки у свято Преображення Господнього.

У перший день Успенського посту здійснюється освячення меду нового збору, а на свято Преображення – фруктів.

Успенський піст здавна вважався найприємнішим і найлегшим. Адже можна харчуватися молодою картоплею, дозріла чи дозріває інша городина, у лісі є гриби, у садах – фрукти.

У народі кажуть:

-Тільки у Спасівку востаннє беруть у бджіл мед.

-Прийшла Спасівка – літо минає.

-Петрівка голодна, а Спасівка сита.

-У Спасівку завжди спека.

-У Спасівку дожинають, а по Покрові молотять.

-Спасівка принесе хліб укомору й солому в стодолу.

У Спасівку знахарі неодмінно заготовляли лікарські рослини і примовляли: «Діва Марія це зілля сіяла, а Спас поливав і нам поміч давав».

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.