Останні новини

 

Серед святих мучеників за Христовй віру, яких Східна Церква вшановує 27 грудня, зустрічаємо імена Тирса, Левкія, Филимона, Аріяна, Калініка... Одні з них загинули мученицькою смертю 250 року, за часів правління імператора Декія, інших стратили за наказом імператора  Діоклетіана у 305 році.

У народі цей день називають святом Левкія і кажуть:

- Якщо на Левкія сильний мороз, то він протримається аж до Йордану.

- На Левкія сніг прилипає до дерев - до тривалого потепління, відлиги (принаймні, на тиждень).

- Повітря над лісом синє - кілька днів протримається тепло.

- Левкій любить ходити у високих валянках (багато снігу намітає).

- На Левкія хмари смугами і відлига - Різдво Христове може бути з відлигою.

- Левкій сипле з правого рукава сніг, а з лівого сипле іній - тоді лютий буде з різкими перемінами: то мороз, то відлига.

 

 

 

22 грудня відзначаємо величне церковне свято Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці, або ж у народі — Анни, Ганни.

На Анни припадає найдовша ніч у році. І тільки через три дні після Спиридона дня починає більшати. Адже Земля обертається навколо Сонця по еліпсу, а не по колу. Мешканці Буковини колись вважали, що з Анни починається відлік нового року.

У цю  пору, як правило, встановлюється (встеляється) зимова дорога. Тому кажуть: «На Ганки сідай у санки». Інші народні прикмети:

- Якщо на Ганки мороз і зоряна ніч, то таким буде Святий вечір.

- Яка Ганка до ніченьки - такою буде весна.

- Ганна холодна - весна запізниться.

- На Анни буває холодно, що аж зорі від морозу «скачуть».

До свята Анни можна віднести ряд спостережень, пов'язаних з бджільництвом: «На Анни бджоли починають їсти мед». У цей день пасічники кропили вулики свяченою водою, щоб бджоли добре роїлися. Зрештою, такий ритуал вони виконували кілька разів протягом року.

Від Анни до Різдва Христового вже не буде великих церковних свят, тож можна зосередитися на підготовці до Різдвяних святок.

 

 

 

 

 

19 грудня відзначаємо день пам'яті Святого Миколая, архієпископа Мірлікійського, чудотворця. Помер він у 343 році.

Його культ надзвичайно поширений в Україні. Святий Миколай завжди вважався заступником простого люду. До речі, ім'я Микола в перекладі з грецької означає «перемога народу», «перемога люду» (ідеться про перемогу над нечистими силами, гріхом). Святому чудотворцю молилися, вирушаючи в далеку дорогу і потерпаючи на морі, під час хвороб і пожежі...

До дня Зимового Миколи (ще так називають у народі це свято) приурочені деякі приповідки про погоду й прогнози на майбутній врожай:

- Микола бородою трусить і дорогу стелить.

- Микола кладе мости з льоду.

- Сніг на Миколи - на хлібний врожай.

- Якщо на Миколи іній - буде овес.

В Україні були поширені Миколині святки. У ніч на 19 грудня батьки клали дітям під подушки подарунки і запевняли малечу, що це Святий Миколай приніс, адже вони були чемними, слухали батьків... І тепер так роблять.

Також влаштовували обходи на честь Святого Миколая, схожі на колядування. Група парубків обходила двори, співаючи пісню:

- Ішов Микола лужком, бережком.

Святий Миколай лужком, бережком...

Поширеним був і Миколаївський вертеп. Очолюваний переодягненим Миколаєм гурт парубків заходив у домівки, роздаючи дітям невибагливі гостинці - цукерки, фрукти, горіхи, домашнє печиво... Через Миколая хлопець міг передати коханій дівчині подарунок і навпаки.

 

 

 

 

Свято Варвари відзначаємо 17 грудня, бо саме в цей день 290 року в місті Іліополі (Фінікія) вона загинула загинула мученицькою смертю. А вже у IV столітті її мощу були перенесені в один з храмів Константинополя.

У XII столітті дочка візантійського імператора Олексія Комнина (1081-1118 Роки) княжна Варвара, вступаючи у шлюб з руським князем Михайлом Ізяславичем, привезла їх у Київ, де вони покояться і тепер у Володимирському соборі.

У день Святої Варвари народний календар із деяким випередженням астрономічного фіксує поворот сонця на літо. У багатьох місцевостях з цього приводу говорили: «Варвара ночі урвала, а дня доточила». Насправді ж найдовша ніч припадає на 22 грудня.

На Поділлі вважалося гріхом у цей день прати білизну, місити глину чи білити хату. У зв'язку з тим, що великомучениця Варвара була здібною до вишивання і навчила всіх жінок вишивати, тому вишивати (даруйте за повторення слів!) на Варвари не дозволялося.

Зрештою, цей день називали «жіночим». Отож святкували й відзначали його не тільки іменинниці, а всі жінки.

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.