30 березня – свято преподобного Івана Ліствичника.

Цього дня господарі чистили курники, обкурювали їх сухим пахучим зіллям, подекуди злегка змащували дьогтем, щоб позбутися бліх та інших паразитів.

Власники коней проводили обрядові дії, аби вберегти їх від лихого. Окрім молитов, кроплення свяченою водою, інколи вдавалися до магії. Наприклад, заплітали коням хвости і гриви, бо замість господарів таке може зробити домовик і навіть зурочити коней...

Спостерігали, як на Ліствичника розпускається листя на ліщині, вільсі, березі, абрикосах, кущах глоду. Якщо цей процес триває активно, то травень буде гожим для садження і посіву аграрних культур, насамперед картоплі і кукурудзи. Вони будуть добре рости і розвиватися.

Народні прикмети:

-Дрібний дощ – на теплий квітень.

-Рано закінчився рух соків у берези – на раннє і спекотне літо.

-Густі тумани – початок травня буде вологим.

-Сильний вітер – виляже жито.

-Холодно – ще може випасти сніг.

Тарас ЛЕХМАН

25 березня – велике церковне свято Благовіщення Пречистої Діви Марії. Воно знаменує благу вістку від Архангела Гавриїла до Діви Марії про те, що Вона непорочно зачне від Духа Святого і народить Ісуса Христа – Сина Божого, Месію.

В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. Проте народні язичницькі традиції продовжують існувати і тепер. У народі Благовіщення одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока святих). Вважаєтьс, що весна цього дня остаточно поборола зиму, Бог благословив землю і відкрив її для сівби. До Благовіщення землі не чіпали, польовими роботами не займалися, та й у саме свято не працювали, бо це великий гріх. Вислів: «На Благовіщення навіть птиця гнізда не в’є...» вважається образністю, метафорою. Деякі птахи (граки, сороки...) вже звили свої гнізда. У саме свято пернаті також не марнують часу. Але цей вислів ще раз підкреслює його велич.

На Благовіщення існував звичай випускати на волю пташок, «щоб співали, Бога прославляли, приносили удачу тому, хто їх випустив. Для цього навіть купували пташок на ринках. Господар «випускав на сонце» всіх домашнах тварин, щоб прогулялися. Не сиділи в хаті кіт і собака.

Пасічники виставляли на двір вулики. Благо, коли бджоли активно літають.

Народні прикмети:

-Яка погода на Благовіщення – така на Великдень.

-Якщо на Благовіщення лелеки вже сидять на яйцях – на теплу весну.

-У переддень Благовіщення ніч тепла, тоді і весна буде тепла; а якщо сніг і мороз – весна буде пізня, холодна, така погода протримається аж до травня.

-На Благовіщення замерзла вода в діжчині – на холодний квітень.

-Дощ іде – добре вродить жито.

-Гроза – рік буде врожайним на горіхи і гриби.

Тарас ЛЕХМАН

Ще за сивої давнини, у дохристиянські часи, наші пращури-язичники зустрічали Новий рік весною. Водночас це було і вітання весні, весняному сонцю. Такі язичницькі вітальні мотиви збереглися у веснянках і дотепер, хоч і не в первозданних варіантах. Весна символізує пробудження природи, всього живого, оновлення життя.

Святкування могли тривати кілька днів, а то й тижнів. Насамперед зустрічали птахів, які повертаються з вирію. Раділи гракам, журавлям, лелекам, диким качкам, а особливо жайворонкам, адже ті, за прадавніми віруваннями, приносять на крилах весну. Для їх «урочистої» зустрічі навіть виходили у поле чи на луг.

Епогеєм святкуваня ставали дні 20-22 березня. І не випадково. Бо це час весняного рівнодення, свято світла. Сонце котиться на літо. День більшає.

Символами Нового року були верба і береза. Вони першими прокидаються весною, брунькують. Деревця прикрашали кольоровими стрічками, навколо них водили хороводи, справляли обрядові дійства.

Щоправда, згодом церква строго забороняла їх. Після прийняття християнства з плином часу Новий рік починали зустрічати вже восени. І аж опісля взимку. Та все ж народні весняні новорічні традиції зберігалися, передавалися від покоління до покоління.

Народні прикмети:

-У ніч на весняне рівнодення яскравий місяць і ясні зорі – на красну весну.

-Птахи масово повертаються з вирію – на теплу весну; летять невеличкими табунцями – до холодної весни.

-Весняна повінь почалася на весняне рівнодення – води не скоро спадуть.

-Повний місяць – буде повінь.

-Розпускається верба і береза – весна вступає у свої права.

Тарас ЛЕХМАН

-Весняні води – чотири броди.

-Весняні води напоюють трави.

-Повінь на луках – висока трава і густа.

-Де весняні потоки – там трави високі.

-Рух соків у берези починається тільки після брунькування. (Можна брати сік).

-На березі бруньки – соки потекли.

-Весна топить довеілля з появою перших бруньок. (Ідеться про весняну повінь).

-Березень враз сонцем зігріє після сніжної зими, тоді раптово прийде повінь.

-Під час повені березень запитає: «Чи ти у валянки, чи ти в гумові чоботи взутий?..».

-Весняна повінь лиха не принесе, коли до хати не дійде.

-Весняна повінь розмиває стежки-дороги і навіть руйнує пороги.

-Стрімка річка і велика вода – буде біда.

-Весняні води – до літньої погоди.

-Березень тоді весну приводить, коли верба розпускається.

-У березні ще сніг на порозі, але серце радіє.

-Весна завжди приносить диво, бо вона вродлива...

-Березень зрадливий, але втішний.

-Мороз у березні скоро відступить. До такого його сонце змусить.

-Весна стулить зимі повіки...

-Розлилися ріки – зима не повернеться.

-Березень березовим віником зиму вимітає, весну в гості припрошує...

Зібрав Тарас ЛЕХМАН