28 вересня – свято мученика Харитона. Він прославився стійкістю і непохитністю у врі, ревно відстоював учення Ісуса Христа, заснував три лаври у Святій Землі (Палестині). Був страчений ворогами християнства у IV столітті.

За фенологічними спостереженнями, цієї пори може настати так званий «Харитоновий сезон», який характеризується дошкульними вітрами, раннім масовим опаданням листя і холодними проливними дощами.

Народні прикмети:

-Харитон зриває листя – на ранню зиму.

-Якщо Харитон задощить, тоді надовго.

-Харитон приніс тепло – зима прийде нескоро.

-На Харитона ще багато мух і комарів -  буде відносно тепла погода.

-Борсуки вирили глибокі нори – на холодну зиму (так само про підземні лабіринти кротів і високі кротовини).

Тарас ЛЕХМАН

26 вересня – день вшанування Святого апостола і євангелиста Івана Богослова, який у народі називають Осіннім Іваном.

Господарі вважали, що до цього дня потрібно переорати поля і засіяти озимину. Бо, «якщо не посієш до Богослова, то не будеш вартий доброго слова». Але на Богослова ще не хвалися посівом, а будеш влітку хвалитися врожаєм.

Народні прикмети та приказки:

-Лист в цей день падає з берези – на теплу осінь; падає з осини – на холодну.

-На посіяну озимин випав дрібний дощ – потіха для господаря і благодать для зернових.

-Тепла погода на Богослова – у жовтні холод не стане дошкуляти.

-Краще сіяти у мокру землю, аніж у суху.

-Дочекайся дощу до Богослова, тоді і сій.

-Богослов має благословити землю дощем, лише тоді озимий посів виявиться вдалим.

-Забаришся з посівом -  залишишся без хліба.

-Сієш вчасно – збираєш густо.

У багатьох селянських родинах зберігався звичай (очевидно, що він сягає ще прадавніх язичницьких часів): перед весняною чи осінньою сівбою тричі кланяються землі, цілують її і просять плодоріддя. Земля в українців уособлюється з живою істотою.

Тарас ЛЕХМАН

23 вересня – осіннє рівнодення. Як і весною, день вирівнюється у часі з ніччю. Але цього разу після 23 вересня день буде коротшати, а ніч прибувати. І так аж до 22 грудня – надовшої ночі у році. Знову вони зрівняються у часітільки на весняне рівнодення – 22 березня. Дня прибуватиме до 22 червня.

У давнину, щоб «уповільнити» наступ ночі, «відігнати» темряву, зранку на осіннє рівнодення у печах запалювали «живий вогонь», тручи поліном до поліна. Увечері  ж запалювали свічки і ставили їх підвіконня кожного вікна.

Побутують цікаві народні спостереження:

-Якщо у ніч на осіннє рівнодення бачимо на небі зоряне сяйво, яскраво світить місць – на тривалу суху і теплу погоду.

-Вересневе зоряне сяйво осінь золотить.

-Цієї ночі хмарне небо, не  видно зір – зачастять дощі.

-Туман на осіннє рівнодення є провісником багатого грибного врожаю.

-На осіннє рівнодення буревії, холодно – з дерев і кущів листя опаде раніше звичного.

-Після осіннього рівнодення бувають темні ночі, але ще й бувають світлі погожі дні.

-У вересні осінь день поступово збавлє (ховає, замикає).

-Буває, що у вересні ще вдосталь трави, але корова молока не прибавить.

За фенологічним календарем, з дня осіннього рівнодення починається бабине літо, або ж мала осінь. Радість пасічникам, коли протягом малої осені бджоли активно літають і мед заготовляють. На зиму підгодовувати бджіл доведеься менше, але осіннього меду у них уже незабирають.

Тарас ЛЕХМАН

Восени бувають ночі, коли небо вщент вкрите зірками, відтак стає світлим-світлим. Ті зорі називають Стожарами. З ними пов’язано кілька легенд.

Зокрема, Стожари – це душі дівчат, які померли молодими, а за життя не знайшли собі пари. Отож вони з неба закликають парубків приєднатися до них.

Інша легенда стверджує, що Стожари – це безневинні душі дітей, які загинули наглою смертю, коли на Україну нападали вороги-супостати, плюндруючи нашу землю, спалюючи міста і села. (Як тут не провести аналогію із сучасністю?!.).

Зрештою, у багатьох народівсвіту є свої версії щодо походження самої назви Стожари чи, радше, цього яскравого астрономічного видовища. Але, насправді, Стожари – масове зоряне скпучення в сузір’ї Тельця, яке добре видно неозброєним оком (звісно, за сприятливої погоди), а не все небо, вкрите зірками.

Народні прикмети:

-На небі багато зір і вони не миготять, а яскраво світять – буде суха погода.

-Багато зір – ще буде багато грибів.

-Зорі тьмяні – на дощ.

Тарас ЛЕХМАН