24 червня – Різдво Івана Хрестителя (Предтечі).

За астрономічним календарем, завершення піку літнього сонцестояння. Минула найкоротша ніч у році (22 червня), день, хоч ще непомітно, але таки меншає. Щоправда, сонце входить у фазу своєї найбільшої активності. Попереду липень – найспекотніший місяць року.

Саме цієї пори наші пращури-язичники відзначали день Купала, проводжали літнє сонце. Словосполучення «Івана Купала» виникло згодом, уже після прийняття і поширення християнства на теренах Київської Русі. І як би там церква не протистояла народним звичаям та традиціям, прадавнім обрядам, населення таки дотримувалося їх, особливо молодь.

У Купальську ніч насамперед перестрибували через багаття, дівчата пускали за течією річки щойно сплетені з живої рослинності вінки і загадували бажання на майбутнє подружнє життя, шукали цвіту папороті і скарбів, скочували з гори на долину підпалене колесо від воза (символ того, що сонце спадає, іде на зиму), топили у водоймі солом’яне опудало Марени (Мари), попелом з купальського вогнища посипали грядки, щоб добре родили, співали купальських пісень, водили хороводи... Це були ігри та забави молоді, коли парубки і дівчата відкривали один одному свої найпотаємнішіі водночас найщиріші почуття. У цьому не слід вбачати щось вульгарне. Дотримання пристойності, цнотливості було умовою молодіжних забав. За їх порушення могли привселюдно осоромити.

А вранці йшли до церкви, щоб урочисто відзначити свято Різдва Івана Хрестителя.

Взагалі, ніч на Купала вважалася такою, що поєднує дві, здавалося б непоєднувані, несумісні стихії – вогню і води. Але вони обидві  життєдайні для всього сущого, приносять плодоріддя землі. Не випадково у Купальську ніч знахарі збирали лікарські трави.

Народні прикмети:

-Світла ніч на Івана Купала – буде світлий день.

-Купальська ніч дощова – іди за грибами.

-Багато зав’язків ліщинових горіхів – на ранню осінь.

Тарас ЛЕХМАН

Ніч на 22 червня (найкоротшу у році) вважали оптимальною для пошуку джерела під майбутню криницю – чи то власну, чи то громадську.

Для цього звечора клали на землю вверх дном сковорідку. Якщо на ранок (але ніч мала бути сухою) назбиралося багато вологи (роси), то тут можна копати криницю. Ставили макітру, у яку насипали пшеничне зерно. На ранок зерно стало вологим – копай, ні – шукай іншого місця.

Використовували і такий засіб: тонку вербову галузку прив’язували попереком до нитки і тримали її низько над землею. Якщо вербова галузка повертається туди-сюди, крутиться, отже під поверхнею землі є вода. Замість вербової галузки міг бути золотий перстень на нитці. Його брали з жіночої руки. Як правило, таким пошуком займалися досвідчені копачі криниць. Наприклад, у Карпатах джерела води шукали мольфари.

Добра підказка, якщо на суходолі росте багато верб і вони не сохнуть.

Посилалися і на свідчення старожилів: мовляв, ось тут чи там колись було джерело, криниця, але з часом вони замулилися, обміліли. Копати криницю слід поряд з вказаним місцем.

Відкриті джерела води люди пильно оберігали, регулярно чистили їх, обкладали камінням. Такі джерела часто зустрічаємо у святих місцях, біля монастирів – Почаїв, Унів, Крехів, Зарваниця...

Тарас ЛЕХМАН

19 червня – день вшанування Юди Тадея, родича Ісуса Христа, одного з дванадцяти апостолів. Його перу належить Соборне послання, яке міститься у книзі Дії Святих Апостолів. Юду Тадея не слід плутати зі зрадником Юдою.

Як завжди, пильний селянин уважно стежив за погодою, міркував про те, чи доведеться ощадити харчові ресурси, прагнув завбачити, яким буде майбутній врожай.

Народні прикмети:

-Якщо у цей день дощ з градом – буде біда з садом.

-Не жди добра від граду на Юди, бо буде лихо городині і хлібним посівам.

-Якщо у цей день зозуля не кує – бути стихії.

Вважалося, що від грози з градом помічною є вербова галузка, освячена у Квітну неділю. Під час стихії її клали за поріг хати.

Тарас ЛЕХМАН

-Люди радіють літу, як бджоли цвіту, але не спеці.

-Літом веселяться, але і працюють.

-Влітку спекотно і турботно.

-Про зиму дбай влітку.

-Влітку день довгий, а ніч коротка, іта не до сну.

-Влітку спека – взимку мороз.

-Не боїшся спеки, то і мороз нестаршний.

-Влітку пташка у вікно не стукає, бо і сама поживу знайде.

-Влітку потом умиєшся, а взимку хлібо наситишся.

-Якщо влітку вдосталь придбав, то і зима не страшна.

-Гречка рано цвіте, вовки виють зграями, багато мишей або миші влаштовують гнізда в житі – до голоду.

-Добрий червень, коли на столі вже молодий борщ.

-За сонячного дня у гущавині лісу парко, відчутні волога,сирість – на дощ.

-Не видно павуків – очікуй дощу.

-Перед дощем ховаються комарі, не бринять і не кусають.

-З неба сипить градом – буде лихо з садом.

-Вітер шпарить, дощ ушкварить – пропадуть зародки плодів садових дерев.

-Жарке сонце палить – усю городину спалить.

-Жарке сонце ягоди губить.

-Кожна людина і кожна рослина потребують води.

-Влітку червень є першим господарем; підкаже селянину, що той має далі робити.

-Думаючи про майбутній врожай, влітку не дрімай.

-Біда, якщо в червні холода.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН