Останні новини
27 вересня 2022
25 вересня 2022
25 вересня 2022

 

 

21 липня — свято Прокопія (у народі — Прокопа). Він був побожним єрусалимським юнаком, церковним читцем. Загинув за Христову Віру мученицькою смертю 303 року. Його стратили мечем у Кесарії Палестинській.

Про цей день у народі кажуть:

- На Прокопа повністю достигає ягода чорниця. Час заготовляти її на зиму. Знахарі зумисне сушили чорницю, яку потім використовували на ліки.

- На Прокопа повністю дозріло жито - буде багатий урожай.

- Зле на Прокопа, коли змокне копа.

- На Прокопа жита копа.

- Прокіп нажав сім кіп.

- На Прокопа приготуй плечу до снопа.

- У полі на Прокопа важка робота...

- Роса на Прокопа рання - на хорошу погоду.

- Роси вночі не було - вдень буде дощ, жито замокне.

У день Прокопа господині збирали на городі кріп. Зі свіжого (ще не висушеного) кропу готували відвари і вмивали голови, щоб не боліли, купали у відварах дітей. Для цього використовували всю рослину - коріння, стебло, парасольки, насіння.

Кріп - це не тільки приправа до страв, а й лікувальна рослина.

У церквах, найменованих на честь Святого Прокопія, колись святили «букети кропу». Вони вважалися особливо помічними від різних недуг.

Прокопія вважали святим цілителем. Тому до нього ревно молилися хворі люди.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

- У липні прозорі ночі — до погожої днини.

- Липень порозкидав стіжки по полю.

- На другу половину липня припадає пік спеки.

- Вода у водоймах спала (утворилося мілководдя) - риба буде погано ловитися.

- У липні багато ягід чорниці - серпень може бути вологим.

- Півень голосно співає - до погоди; мовчазний - до негоди.

- Жнивний липень на весь рік працює.

- Перепілка і деркач уночі не змовкають - до тепла.

- Перепілка перестала співати - колосом вдавилася.

- Минула половина липня - минула половина літа.

- Літо до липня хороше, а серпень - місяць передосінній.

- У липні сонце всю енергію віддає.

- Липень - серпню брат молодший.

- У лісі торішнє листя шелестить під ногами - на суху погоду.

- Багато слимаків (равликів) на лісових стежках - буде дощ.

- У липні моросить дощ, а ластівки літають - дощ скоро припиниться.

- Птахи літають під дощем - на добру погоду. (Дощ невдовзі минеться).

- Веселка під час дощу яскрава, барвиста - наступного дня погода погіршиться, дощ повториться і переросте у затяжний.

- Корови на лузі сплять у спеку, не хочуть пастися - наступного дня буде ще спекотніше.

- Корови мало п'ють - дощу не буде.

- Літо добре всім, але липень важкий...

- Хто в липні працює до поту - взимку попоїсть в охоту.

- Світлячки яскраво світять увечері - до погожого дня.

- Минув липень, прийде серпень - осінь на порозі.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

3 червня — свято рівноапостольних Костянтина та Олени.

Вони прислужилися Церкві багатьма добрими справами. Зокрема Костянтин запровадив християнство як державну релігію у Візантії, хоча сам прийняв хрещення вже на смертному одрі. Олена віднайшла Хрест Господній, будувала храми.

Однак у народному побуті українців свято не набуло вагомого релігійного значення. Цього дня селяни висаджували пізні овочі, сіяли льон, адже вважалося, що після Костянтина та Олени вже не буде приморозків. (Утім, такий розпорядок аграрних робіт не став характерним для Півдня та Сходу України).

Все ж, всюди ретельно спостерігали яким буде день, бо так і «піде осінь»:

- На Олени сонячно - осінь буде золотою і сухою.

- Якщо у цей день падає дощ - на мокру осінь.

- Після Олени царює зелене (буйно розвивається вся рослинність).

- Від Олени - ранні роси, пізні вівси, довгі льони.

- Посієш льон на Олену - буде довгий льон.

- Ярицю і пізню пшеницю, льон, гречку сій після Олениного дня.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

15 липня — свято Покладення Ризи Пресвятої Богородиці. Хоч українці завжди вшановують Пресвяту Діву Марію, але це свято не належить до великих церковних, не позначене особливими народними традиціями, обрядовими дійствами. На честь цієї події навіть небагато храмів освячено. Під час жнив український селянин уникав престольних празників, адже потрібно настирливо працювати на полі, а не святкувати, веселитися за столом.

Щодо цієї пори, то, як правило, церкви освячували тільки на честь великих християнських свят - Різдва Івана Хрестителя (7 липня), Верховних первоапостолів Петра і Павла (12 липня), або помісних святих Української Церкви - рівноапостольних княгині Ольги (24 липня), князя Володимира Великого (28 липня).

Однак день Покладення Ризи Пресвятої Богородиці має свої народні прогностичні прикмети:

- Якщо на Покладення тепло, то і серпень видасться теплим.

- Покладення - перевал літа.

- Спекотний день без ранкової чи вечірньої роси - сохне хліб.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

12 липня — свято Первоверховних апостолів Петра і Павла. Водночас цей день знаменує завершення Петрового посту, Петрівки, що послаблює певні обмеження у харчуванні.

Якщо на Південній та Східній Україні вже взялися до жнив, то на інших теренах нашої батьківщини вони щойно розпочинаються. Через кліматичні умови тут хліб дозріває трохи пізніше.

Попри те, що завершилася Петрівка, але під час жнив ніхто з господарів і чарки горілки не брав до рота. Спочатку потрібно хліб святий зібрати, а після завершення жнив уже можна посвяткувати...

На Західній Україні у давнину побутував цікавий обряд, який можна назвати «перший сніп дівчини». Дітей привчали до праці змалку. Тож не дивно, коли дівчинка, віком 12-14 років, поряд з мамою жала хліб. З першим зжатим і належно перев'язаним перевеслом снопом дівчинку вітали всією громадою, насамперед батьки, родичі, хресні батьки, сусіди. Їй дарували букети польових квітів, плели і клали на голову рослинний вінок, частували солодощами, вмовляли «трохи перепочити».

Хоча, який там перепочинок, коли попереду ще цілий недозжатий лан. Та все ж, це було для дівчинки своєрідне свято, моральний стимул.

Жнива-зерно-врожай (достаток чи ні)-хліб... Все це взаємопов'язане. Про хліб народом складено чимало приказок та прислів'їв. Окремі з них:

- Хліб - усьому голова.

- Бідна хата без хліба.

- Тільки недолугий їсть сало без хліба.

- Без пишного короваю весілля - не весілля.

- Печи карачун на Різдво!

- Буває, що і черствий хліб стає солодким.

- Ні крихти хліба в роті не мав (не тримав)...

- Свято і будень без хліба не обійдуться.

- Хочеш хліба - працюй!

- Легкого хліба не буває!

- Важкий хліб, зароблений власною працею, та смачний!..

- Дармового хліба ніхто не цінить.

- Хліб - то святість!

- Дай скибку хліба, тоді й борщу не треба.

- Наївся хліба - берися до діла!

- Зерно до зеренця, то буде мірниця.

- Мізерна мірниця, бо не їла зерна.

- Найкраще зерно іде на дно.

- Поки зерно у колоску, не засиджуйся у холодку.

- Яке зерно - такий сніп.

- Як прочистиш зерно - так і зійде воно.

- Без хліба риба бридка.

- Брат мій, а хліб їж свій.

- Будемо постити, як хліба нема.

- Він би виймав око за кавалок хліба.

- Коли дозріло колосся - перепілка голосно кричить...

Тарас ЛЕХМАН

 

 
Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.