7 грудня — свято великомучениці Катерини, яку дівчата і жінки вважають покровителькою своєї долі.

Тож у давнину були цілком закономірними ворожіння на долю. Найпоширеніший варіант, коли дівчина у ніч на свято Катерини ставила у глечик з водою галузку вишні, виставляла у хаті на підвіконня (вікно мало виходити на південь) і загадувала: якщо до Різдва Христового галузка розквітне, то вона (дівчина) буде здоровою, скоро вийде заміж, а якщо засохне, то кепська справа...

Дівчина на виданні ретельно доглядала за галузкою, регулярно міняла воду. Хотіла досягти свого.

Розквітне галузка чи ні - важко сказати. Але прагматичний український хлібороб вбачав у цьому дійстві інший смисл, загадував на майбутній врожай, власне, прогнозував його. Він не вдавався до магічних дій, а використовував багатовіковий досвід предків щодо спостережень за погодою і природою. Отож, якщо галузка вишні до Різдва вкрилася бруньками, «пробиваються» листочки (про цвіт, звісно, аж ніяк не йдеться) - бути врожаю хліба.

Замість вишневої галузки інколи ставили у глечик з водою вербову гілочку. До Різдва Христового на ній мали з'явитися пухнасті «котики». Чим скоріше вони з'явилися - тим ранішою буде весняна сівба.

Сіяли у коритцях пшеницю і жито. Також ставили на підвіконня з південного боку. Чим скоріше хлібні злаки зійшли - тим кращим буде врожай наступного року.

Катерина прогнозує:

- На Катерини холодно та ще й без снігу - рік буде голодним.

- Катерина вкрила водойми міцним льодом - на Різдво Христове може бути відлига.

4 грудня відзначаємо величне свято Введення у Храм Пресвятої Богородиці. Як й інші Богородчанські свята, воно належить до найважливіших у церковному календарі і народному побуті.

Введення (або ж Третя Пречиста) розпочинає «зимові святки» включно з різдвяними святами, які завершуються Собором Івана Предтечі-Хрестителя (20 січня).

За народними повір'ями на Введення земля засипає і її не можна будити (копати лопатою, орати плугом, навіть застромляти кілки) аж до Благовіщення, 7 квітня. Кажуть що ранній весняний грім також не може землю розбудити.

Спостереження за погодою:

- Товстий лід на Введення надовго скує водойми.

- На Введення буває товсте ледення.

- Морози, які вдарили на Введення, протримаються аж до Миколи (19 грудня).

- Чим більше снігу на Введення - тим швидше він розтане, але далі зима буде сніжною.

- Добра зима на Введення - добра і після Введення.

- Введення снігове - рік багатий.

- Введення з відлигами - весна пізня.

- У грудні студень — влітку тепло.

- У грудні, бабусю, на печі лежіть.

- Грудень поле грудить і землю студить.

- Холод - не брат, а завірюха - не сестра.

- Сумний грудень, яки прийде студень.

- Погода в перші дні грудня холодна і стала - зима буде довготривала.

- Погода протягом кожної доби після 26 грудня завбачає погоду кожного місяця наступного року (26 грудня - січень; 27 грудня - лютий і т.д.)

Хмари побігли проти вітру і побіліли - на хуртовину.

- Сонце сходить червоне і в червоній зорі - чекати хуртовини.

- Сорока скрегоче - снігу хоче.

- Стовп біля сонця - до тріскучих морозів.

- Ранкові зорі скоро гаснуть -на холод.

- Коні качаються по снігу - на тепло.

- Кури махають крилами і вертять хвостом - на метелицю.

- Зола в печі швидко гасне - до відлиги.

- Ліс тріщить - мороз буде стояти ще довго.

- Що літо принесло, то зима поглинула.

- Холоди в грудня великі - влітку тепло, спека.

1 грудня - свято мучеників-християн Платона і Романа. А ще - перший день зими (звісно, календарної, а не фенологічної).

Колись, бувало, зустрічали зиму, задобрювали, запрошували у гості різноманітними примовляннями і ритуальними діями, благали її бути сніжною та з морозами, бо тоді добре вродить озимина, весною буде у землі вдосталь вологи, щоб сіяти зерно, садити городину.

З цього приводу казали:

- Який перший день зими - така і вся зима.

- Які Платон і Роман - такою очікується зима.

- Дивись на зиму після Платона і Романа, щоб похвалитися на Запусти.

- Платон і Роман зиму заказують, а Спиридон (25 грудня) про зиму скаже.

- На Платона і Романа тепло - зима буде теплою.

- Зима сніжна - влітку сльота.

- Зима снігова - урожайні жнива.

- Зима з хуртовинами - чекай непогожого літа.

- Не злися на сніжну зиму! Біда, коли снігу нема...