Уже були у лютому потепління, відлиги, здавалося б, що весна-красна заглянула у віконце, аж раптом зима повертається з різкими похолоданнями, морозами. Такі витівки погоди часто пов'язують з днем Власа (24 лютого). Тож, «коли приходить Влас, то добре закутуйся і бери рукавиці про запас».
Цей християнський святий жив у IV столітті. В українській народній традиції він замінив язичницького бога Велеса. Як і Велес, Влас (Власій) вважається опікуном домашніх тварин, скотарем. Щоб не прогнівити святого, вберегти тварин від пошесті, господарі у день Власа оминали «чорну» роботу. Колись у дворах виставляли його ікону і служили молебні, кропили хліви, кошари і всю живність у них свяченою водою. Для здійснення обряду запрошували священика.
На Південній Україні, куди весна приходить раніше, хлібороби вже готувалися до весняної сівби: ремонтували плуги, борони, вози, короби... В інших регіонах України до весняної сівби готувалися після свята Євдокії (14 березня). Однак повсюди весняна сівба - це урочистий ритуал, сімейне свято, хоча сповнене важкої праці!
З народних прикмет неважко здогадатися, що селянин таки хотів теплої погоди на Власія:
- Власій холодний - зима продовжиться.
- Прийшов теплий Влас - з печі злазь!
- Влас проллє води на дорогу - пора зимі забирати ноги.
Говорили-балакали й про таке:
- Святий Влас збиває ріг з зими.
- Власові морози - останні у році.
Просили: «Святий Власію, пошли нам гладких телиць, товстих биків, щоб з двору йшли - гуляли, а з поля - скакали...».

- Наприкінці лютого місяць у хмарах обіцяє тривалі снігопади.
- Місяць ясний та круторогий - чекай сильних морозів.
- Хмари йдуть проти вітру - чекай снігопаду.
- У лісі чути дзвінкий барабан дятла - до морозу; глухо барабанить птах - буде відлига.
- Вовки виють перед різким похолоданням.
- Куріпки заховалися у снігу - не чекай потепління.
- Гуде піч - посилиться вітер.
- Польові миші вилазять з-під снігу - чують потепління.
- Сорока скрегоче - тепла хоче.
- Сорока близько від оселі літає, під стріху пнеться - бути завірюсі; моститься спати на гілках дерев (таке взимку вона рідко витворяє) - на похолодання. Найчастіше сорока взимку обирає собі нічліг серед густих крон ялин та сосен. Але тоді чекай похолодань.
- Цвіркун голосно тріщить - до тепла і снігу.
- Собака качається по снігу - буде вітер або хуртовина.
- Небо біле, хоч туману немає, вечірня зоря і призахідне сонце червоне - буде нестійка погода без морозів, але зі снігопадами.
- Вечірні зірки скоро перегоряють - до морозів.
- Ворони забавляються на льоту - на добру погоду.

19 лютого — свято Вуколи, єпископа Смирни в Малій Азії, який жив у II столітті. На цей сан його висвятив сам Іван Богослов.
За багатовіковими народними спостереженнями, мороз на Вуколи віщує  бурхливу весну і сухе та спекотне літо. Суттєве похолодання у цей день вважається одним з останніх злісних спалахів зими. Свої зуби ще зможе показати на Власа (24 лютого). А потім враз зашумлять бурхливі потоки струмків, вийдуть з берегів ріки та озера. Чим ьільша повінь, чим більше вода вкриє луги, ділянки сінокосів - тим кращим і багатшим буде сінокіс, буде де коровам і коням випасатися. А от у гірських районах боялися бурхливої весни. Стрімкі річкові потоки можуть завдати чималої шкоди - зруйнувати дамби, дороги, мости, хати...
Добре, коли й на полях назбиралося вдосталь снігу. Тала вода-сніговиця напоїть озимину, належно зволожить грунт для весняного посіву.
Характерними ознаками бурхливої весни є й дружній приліт птахів, активне раннє цвітіння дерев.
З інших прикмет:
- Якщо до Вуколи було мало снігу, а вдарив міцний мороз, то озимі посіви вимерзнуть.
- Тепло на Вуколи - зима про себе нагадає!
- На Вуколи морозом припече - тоді на Тарасія (10 березня) неодмінно потече. Рано зацвітуть підсніжники, проліски. Бурхлива весна прийде!
- Чим раніше зацвіли первоцвіти - тим теплішою буде весна.
На дві останні прикмети насамперед орієнтувалися народці зцілителі, які заготовляли  ранні весняні квіти на ліки.
Тарас ЛЕХМАН