3 квітня, за церковним календарем, вшановуємо преподобного Микиту Визнавця, ігумена Мидикійського монастиря, який терпів переслідування за вшанування святих образів, виступав проти іконоборців. Жив у IX столітті.

Так чомусь склалося в українській народній традиції, що ім’я Микита асоціюється з хитруном, лисом, але невдахою, якого викриють та ще й покарають. Іван Франко, знавець фольклору, не випадково назвав свою дитячу віршовану казку саме «Лис Микита».

Утім, про важливіше. З прогностичних спостережень і народних прикмет:

-Якщо цього дня водна на річках та озерах рябить – до похолодань, сильних вітрів; тиха – встановиться тепла погода.

-Рано розпустилася ліщина – до тепла.

-У цей день мокро – будуть ранні весняні гриби.

-Весняні тумани опускаються додолу – до доброї погоди.

Про Микиту (збірний образ) у народі жартують:

-Хитрий Микита, та латана свита.

-Попроси Микиту гусей пасти (курей стерегти).

-У Микити завжди хитре діло.

-Не вір, як тому Микиті!

У південних регіонах України з цього дня починали копати грядки і садити городину.

Тарас ЛЕХМАН

-У квітні масово повертаються птахи додому; радіють вони, радіють їм і люди.

-Спів шпаків віщує теплу погоду.

-На луках зацвіло багато калюжниці – літо буде вологим.

-Похмурі світанки – до дощу.

-Квітень теплом зачарує – травень буде ще теплішим.

-У квітні рясно росте зірочник – на вологий травень.

-Цвіте багато підбілу – на теплий квітень.

-Холодний квітень зберігає вологу у землі, але городні культури доведеться садиди пізніше.

-Якщо у квітні земля ще промерзла, орієнтуся на пізній посів.

-Рано зазеленіли дерева -  різких похолодань не буде.

-Якщо у квітні сніг лежить – літо буде похмуре.

-Жаби заквакають тільки після весняного грому і дощу.

-У квітні квітує – весна господарює.

-Чим раніше Великдень – тим раніше прийде літо.

-До Великодня не сади картоплі.

-Земля мокра, а не суха – достаток на врожай.

-Сумно у квітні (кепська погода) – буде сумно й у травні.

-Квітень – місяць-середняк. Бо у березні ще холодно, у травні вже тепло, а у квітні посередньо.

-Горох садити тільки  за вологої погоди.

-У квітні сумно не буває, бо пташина заспіває.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

До маловідомих народних обрядів весняної сівби належить «кУпання волів», і то з наголосом на літеру «У». Адже саме цими тваринами у давніші часи орали і боронували нивку. Вони надійні помічники, дужі, витривалі. Хоча роблять свою справу повільно, але акуратно, якісно. Про те, як віл поле оре, а господар за ним слідом іде, співається у різдвяних колядках і щедрівках.

Обрядо зводився до того, що перед початком робіт волів скроплювали або злегка обливали свяченою водою; напували з відерця криничною, до якої також додавали свяченої йорданської води. Потім частували волів обрядовим печивом у вигляді хрестів, яке випікали на Середопістя. І господарі неодмінно приймали купіль та пили свячену воду.

А ще у церквах замовляли Богослужіння. Просили у Всевишнього доброго врожаю, здоров’я та сил для господарів і, звісно, для волів. Потім отримували благословення священика. І таке дійство не обходилося без свяченої води.

Поганяти волів у полі під час оранки і боронування доручали тільки хлопчикам, бо у них легка рука і чиста душа та помисли. Вони це робили, ідучи збоку від волів.

Тарас ЛЕХМАН

25 березня – одне з найвеличніших церковних свят Благовіщення Пресвятої Діви Марії, яку стали величати Пресвятою Богородицею.

Їй явився Архангел Божий Гавриїл і сповістив, що Вона народить від непорочного зачаття Сина Божого, Спасителя людства і найменує Його – Ісус. Діва Марія з покорою прийняла Благу Вість. Все має статися за Велінням Божим. Адже тоді будуть благословенні все людство і земля. Тут радше говорити про Земля як планету, частку Всесвіту, а не у спрощеному варіанті, як про матір-годувальницю. На Благовіщення навіть послаблюється Великий піст, особливо на тих парафіях, де справляють храмові свята.

Вважали, що до Благовіщення не можна «тривожити» землю (орати, сіяти, копати грядки...), бо вона ще спить. І тільки після цього свята земля стає благословенною, спроможною народити людям хліб, овочі, фрукти, ягоди, гриби, дарувати лікарські трави...

Взагалі, у цей день заборонена будь-яка важка фізична праця, яку застосовують без нагальних потреб. (Але не йдеться про людей окремих професій, тих, хто працює на стратегічних об’єктах, військовослужбовців).

Давня приказка говорить: «На Благовіщення навіть пташка гнізда не будує».

Народні прикмети:

-Яка погода на Благовіщення – такою буде на Великдень.

-На Благовіщення мороз – перша половина квітня буде холодною.

-Тепле Благовіщення – далі буде тепла весна.

Тарас ЛЕХМАН