27 серпня вшановують Святого Пімена, одного з найславніших отців-пустельників, який помер у глибокій старості 400 року. У пустелі провів майже 50 років.

За фенологічними спостереженнями, цієї пори вже «дозрів» початок осені, день з бабиним літом перегукується.

З народного прогностика:

-Якщо цей день сухий, то і бабине літо буде сухе; мокрий – на мокре бабине літо.

-У цей день журавлі відлетять (ідеться про Північ України) – в середині жовтня буде мороз; ще не відлетіли у вирій – зима прийде пізніше.

-Віють вітри-тиховії – до погожої осені; буря – до непогідного вересня.

-Брусниця дозріває – із жнивами вівса не затримуйся.

-Чим раніше відлітають ластівки – тим холоднішою буде осінь.

-Білка рано починає готувати запаси грибів і ліщинових горіхів – на ранню зиму.

-І тільки останні зграї лелек відлітають цього дня у вирій, залишаючи після себе прихід бабиного літа.

Тарас ЛЕХМАН

23 серпня – свято Іринея Люкдунського, церковного письменника, єпископа Ліонського, оборонця християнської віри. Помер приблизно 202 року.

За народним аграрним календарем українців, з цього дня селяни починали копати картоплю на зиму. Насамперед ідеться про ті регіони, де піщані грунти. Адже там і раніше садять картоплю (навіть наприкінці березня – на початку квітня). Бо достеменно відомо, якщо на таких грунтах раніше не почадити, то нічого путнього не виросте. Та ще й посуха, або надмірні дощі можуть зіпсувати врожай. Зазвичай, картоплю масово копають у вересні.

Картопля для нас – відносно новий овоч. З’явився три століття тому. Але кмітливий український народ доволі швидко з’ясував її смакові якості, ситність та ще й лікувальні властивості, зокрема, картопляного соку. Тому називаємо картоплю «другим хлібом». Має вона і регіональні (діалектичні) назви – бараболя, бульба, бандурка, картоха, мандибурка…

У народі кажуть:

-Якщо вродило багато картоплі, то зима вже може бути холодною, зате не буде голодною

-Багатий врожай картоплі – на холодну зиму.

-Нема хліба, тоді їж картоплю!

-Ні дня без картоплі, як і без хліба…

-Картопля – половина хліба.

-Їмо бараболі і не клянем долі…

-Бандурки печені – ми на то навчені…

-Не хизуйся цвітом картоплі, а тим, що вродить.

-Де картопля – там і жук…

Тарас ЛЕХМАН

25 серпня – церковне свято Перенесення мощів апостола Варфоломія.

З народного прогностика:

-Якщо озиме жито посіяв на Варфоломія і випав дощ – добре вродить.

-Сухо на Варфоломія – гострої зими надія.

-Якщо цього дня не побачив у небі ластівок, то осінь буде пізньою і теплою.

-Туман стелиться вночі в низинах, а після сходу сонця зникає – буде ясна погода.

-Туман стелиться вранці на воді – на гарну погоду; піднімається вгору – на дощ.

-Туман піднімається вранці, утворюючи хмари – до дощу; а якщо спадає на землю – буде суха погода.

У цю пору побачили багато зайців на городах, що поблизу хат – на ранню і холодну зиму. (Вухані люблять похарчуватися залишками плодів городніх культур. А за холодної зими навіть нехтують своєю безпекою).

Колись у цей день селяни змащувати серпи воском або дьогтем, щоб не ржавіли, і клали їх у коморі «на спочинок» до наступних жнив.

Тарас ЛЕХМАН

21 серпня – свято Тадея Едеського, одного з 70-ти апостолів Ісуса Христа, учня Івана Богослова. Достойник загинув мученицькою смертю у І столітті.

За цим днем збереглися давні народні спостереження за погодою і змінами у природі, зокрема дивилися чи багато на деревах і кущах жовтого листя, а тим паче, чи воно вже не опадає. Якщо багато, то осінь швидко мине, а слідом за нею прийде рання та тривала зима. Тому доведеться раніше збирати городину. Зрештою, коли багато жовтого листя, то це ознака того, що більша частина городини вже дозріла. Отож, лопатку до рук і на грядку!..

Народні прикмети:

-У цей день холодно, але сухо – на холодну (з морозами) зиму, однак снігу випаде мало, що погано для майбутнього врожаю.

-Мокро, дощ, густі сиві тумани (імла) – на гнилу осінь.

-Багато гнилої садовини – осінь буде негожою; так само, коли багато гнилих волоських горіхів, картоплі.

-Багато грибів, але мало хліба.

-Тепла суха погода – ознака тривалої осені.

Тарас ЛЕХМАН