21 березня – день поминання священомученика Якова Визнавця, який загинув у IV столітті на засланні. Достойник відбував це заслання за вшанування святих ікон.

У давнину, спостерігаючи за погодою дня Якова, казали:

- Святий Яків визнає, чи настав час орати і сіяти, а чи ще ні.

- Як Яків визнає (заповість), то так і посієш.

Оскільки Церква вшановує кількох достойників на ім’я Яків, тому іменинника березня інколи називають Яковим Весняним.

Народні прикмети:

-Якщо цього дня зацвіла медунка – час посіву настав.

-Граки ступають по ріллі і шукають поживність – можна сіяти.

-Кроти наривають кротовини – земля  потепліла (ожила) – час сіяти.

Так само початок посівного сезону пов’язують  з іменем Святого Софрона (22 березня, за оновленим календарем).

Тарас ЛЕХМАН

 

20 березня у народі називають Днем Сави (Весняного Сави). Але така  назва дещо помилкова. Адже, згідно церковного календаря,  цього дня поминають святих отців-мучеників з монастиря Сави, який заснував цю обитель і, звісно, ще до своєї смерті. Вона розташована на березі Кедрону (Палестина). У IV столітті ченців монастиря повбивали сарацини (араби-завойовники), бо вірні християни не захотіли віддати їм коштовності, які, начебто, зберігалися у святині.

Якщо цього дня була холодна погода, то жартували: «На Саву не злазь з печі на лаву,бо ще будуть похолодання».

Народні прикмети:

- Сніг хрустить під ногами – ще буде мороз.

- Бредеш по сніговій «каші» на відлигу.

- Глибокі «проталини» на снігу – ріки вийдуть з берегів.

- На Сави води по коліна – трава буде по пояс.

Доброю ознакою вважалося, коли у день Сави побачили лелек, які щойно повернулися з вирію.

 

 

КУПУЄ ШУБУ Й ПРОДАЄ…

- Березень ступає «по насту» - холод ще протримається.

- Крижане покриття на снігу швидко тане – настане потепління.

- Чим довше у березні лежить сніг – тим кращою буде трава.

- Нема у березні води – не буде у квітня і травня трави.

- У березні й курка повинна напитися з калюжі.

- Березень то купує шубу, то продає.

- Березневий мороз із дуплом.

- Зима злиться, але весні кориться.

- Зима березень лякає, а сама вже зникає.

- Хоч у березні мороз скрипучий, але не пекучий.

- Не придивляйся у березні до неба, бо там хліба нема; а дивись на землю нижче, бо тут до хліба ближче.

- Прийшов марець – готуй у поле ярець.

- У березні не байдикуватимеш, то восени і на зиму до столу матимеш.

- Буває березень холодний і голодний, але обнадійливий.

- У березні півднем віє, старого і молодого гріє.

- У березні весна світла.

- Березень – місяць світла.

- Борсуки вилізли з нори – морозів не буде.

- Бджоли на мороз не полетять.

- Ліс сповнився співом пернатих – настала пора пташиних весіль.

- У березні біля людського житла синичок уже нема.

- Снігурі полетіли й зиму забрали.

- У березні чубляться горобці й розпадаються їхні табунці.

- У березні кожна пташка хоче свого.

- Не обходиться березень без семи морозів.

- Березневе сонце – мамина ласка; зимове – мачуха.

- Нестійка березнева погода – далі весна буде мінливою.

- Березень тисне за палець, але й попускає.

- Березень завітав – праці додав.

- Березнева турбота – орати і сіяти.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

16 березня вшановують священомучеників Савина і Папу.

Селяни вважали доброю ознакою, якщо цього дня, особливо після тривалої холодної зими, скресає крига, на річках починається льодохід. Адже, відтак, невдовзі можна буде починати весняну сівбу. Жартували, що це щука розбиває хвостом лід. Раділи, коли бачили перших плисок (трясогузок). Вони завжди повертаються з вирію перед скресанням криги.

У цей день неодмінно йшли на тихі озера, де нема течії, і заміряли товщину льоду. За нею також орієнтувалися на початок весняної сівби зернових культур. До речі, такі замірювання з певними інтервалами часу проводили кілька разів і взимку. Потім порівнювали, спів ставляли отримані дані. Чим більше замірювань – тим надійніший прогноз.

Народні прикмети:

- На Савина холодний вітер – квітень буде холодним.

- У цей день сонячно і тепло – земля скоро прогріється.

- Починає розпускатися верба – прийшла весна.

- Рано плачуть берези (почався рух соків) – на раннє літо.

- Мороз і товстий лід – скоро не посієш.

- Сніг лежить і не тане – не скоро прийде тепло.

- Цвіте підбіл (мати-й-мачуха) і зеленіє трава – встановиться, як для ранньої весни, відносно тепла погода.

- Добре, якщо цього дня вилітають перші бджоли.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

15 березня вшановуємо священомученика Агапія і його шістьох побратимів. Вони загинули за Христову віру у IV столітті в Кесарії Палестинській. Християн віддали на розшматування диким звірам.

Народні прикмети:

- Якщо цього дня і три дні поспіль стоїть тепла (як для ранньої весни) погода, сонячно – можна готуватися до весняної сівби.

- Холодно – не поспішай з весняною оранкою і сівбою, бо нічого путнього не вийде. Жнива також будуть пізніми.

- Агапій сонечком сміється – прийшла рання весна. Вона впевнено піде уперед.

- Журавлі прилетіли сонячного дня – встановиться тепло.

- Сніг і мороз на Агапія (Агафія) – далі буде холодно, але травень потішить теплом.

- Після прильоту чайок скресає крига.

- Якщо зима була багата снігом, то весна буде багата водою.

- Вода розлилася – буде багато сіна.

- Ворони купаються ранньою весною – на тепло.

- Ранньою весною з півдня віє – стару гріє.

- Снігу було по пояс, тоді води буде по коліна.

- Холодна рання весна – добре для вівса.

- Сонце сміється, тоді і сніг тане.

- Щира посмішка сонця – лихо для снігу.

- За мокрого Гапа осінь стане плодами багата.

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.