Останні новини

 

-Жовтень примхливий, але щедрий.

-Жовтневі тумани – іди за грибами (опеньками).

-Жовтневі тумани сумом землю сповивають.

-У жовтні ще нема справжнього холоду.

-Жовтень буде сухим, якщо у вересні були дощі; скільки у вересні дощів – стільки у жовтні сухих днів.

-Дикі качки не поспішають відлітати – зима забариться.

-Дикі качки інколи відлітають перед першим снігом.

-Жовтень запалає – листя догоряє.

-Жовтень грузне колесом у болоті, а про сани ще не думає.

-Жовтень – важкі (болотисті) дороги.

-У жовтні посеред дороги годі стати на ноги.

-У жовтні кінь грузне по коліна в болоті.

-У жовтні на колісниці загубиш у болоті спиці.

-Жовтень – грязюка.

-Якщо у жовтні нема тепла, то є болото.

-Буває, що місяць жовтень – грязень.

-Після рясних дощів і болота паморозь не відразу схопить дороги.

-Прийшов жовтень – стали лихом дороги.

-Чути ревіння оленів і лосів – у них настав шлюбний період.

-Довго тримається листя на деревах і кущах – різких похолодань ще не буде.

-Білка линяє – зиму завбачає.

-У жовтні ранкова зоря багряна – до похолодання.

-Зоря золотава – на стійку погоду.

-Захід сонця червоний і небо багряне – до вітру.

-У жовтні земля мерзла – до прискорення зими.

-Сич кричить – на похолодання.

-Після холодного літа і холодного початку осені заєць довго не линяє – зима не скоро в гості завітає.

-Небо надвечір вкривається туманною смугою низьких шаруватих хмар – вдень буде ясно, збережеться помірне тепло.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

Як тільки зібрали зернові культури, викопали городину, дбайливі господарі прагнули якнайшвидше виорати поле. Таку працю називали осінньою оранкою, а ще частіше – переорюванням. Максимальний термін, до якого мали впоратися, перші дні після свята Покрови. Адже потім можуть вдарити морози, випасти сніг. Орати замерзлу землю – кепська справа, якщо і не марна.

Перед тим громадили на купи засохлий бур’ян, збирали хмиз і спалювали їх, вивозили і розкидали гній по полю. Таке «добро» - хороша піджива для ґрунту. За зиму вона належно просякне у землю.

За народними традиціями, яких у давнину строго дотримувалися, у деяких регіонах України осіння оранка нагадувала весняну і весняний засів. У поле йшли всією сім’єю, батьки брали зі собою дітей. Так у нас уже повелося, що дітей змалечку привчали до праці. До речі, « у дитини – легка рука, то вона і починає». Спершу, ніж братися до роботи, щиро молилися, аби Всевишній благословив землю і працю господарів, а вже потім дарував щедрий врожай.

Обідали тут же, у полі. За стіл слугувала біла скатертина, розстелена на ріллі.

Під час осінньої оранки влаштовували громадські толоки – безкорисливу допомогу дітям-сиротам, удовам, старим самотнім людям.

У народі кажуть:

Поле орати – хліб на столі мати.

Не виорати і не посіяти поля – буде гірка недоля!

Орати поле від душі – будуть смачні калачі!

У ледачого і поле не оране, і хліба нема на столі…

Тарас ЛЕХМАН

 

 

За селянським аграрним календарем, неписаним, але дещо передбачуваним планом городніх і польових робіт, кукурудзу потрібно зібрати до свята Покрови (за старим календарем), принаймні, впоратися з цією роботою до 12-13 жовтня. Більше того, очистити качани від лушпиння, але не відривати його, а вправно попарно переплести і повісити на мотузки у добре провітрюваному місці, щоб висихали. Як правило, вішають під стріхою, на горищі.

Така поспішність продиктована тим, що посеред осені можуть зачастити рясні дощі, або випасти сніг, вдарити мороз. А тут ще й стебла кукурудзи, які йдуть на корм коровам, коням, вівцям, козам потрібно належно поставити у стіжки для зберігання.

Це вже потім кукурудзу лущили, висушені зерна насипали у мішки і зберігали у коморі. Звісно, найкраще зерно (добірне) призначалося для посіву і приготування страв (каші, мамалиги, навіть хліб пекли після помолоту), іншим годували домашню птицю, давали поросятам, кроликам.

Не без того, щоб щось не перепало мишам, які вельми ласі на кукурудзяне зерно. Утім, миші у коморі можуть поласувати й іншим зерном. Щодо кукурудзяного, то й на полі підкріпляться насінням з незібраних качанів.

Тому з тих господарів, які не впоралися з роботою вчасно, кепкували:

-У нього в коморі і миші голодні.

-Не заготовив кукурудзи, то будеш голодний, як миша церковна.

-Взимку корова спитає, чи господар кукурудзу має…

Тарас ЛЕХМАН

 

10 жовтня – день поминання преподобних Гната, Калістрата, Марка, Аристарха, Саватія, Зінаїди.

У народному календарі українців за ним закріпилася назва Осіннього Гната. Є ще Зимовий Гнат – Ігнатій Богоносець, якого вшановують 20 грудня (2 січня).

На Гната люди спостерігали за сходом сонця ( цієї пори сходить воно вже пізно) і прогнозували:

Вранішнє сонце яскраве, день видався погожим, теплим (відносно як для осені), тоді гарна погода протримається ще два тижні.

Вранці не видно сонця, падає дощ, тоді цей дощ надовго.

Несусвітній день на Осіннього Гната (мінлива погода), то далі осінь буде несусвітньою (мінливою). Особливо кепсько, коли переважає дощова погода, небо вкрите темними хмарами (світу Божого не видно; світла не побачиш).

Сонце в тумані, але його схід видно (проміння пробивається крізь туман), тоді йди за грибами, насамперед шукай опеньки.

Схибиш з посівом на озимину, то краще не сій…

Залежно від погоди, але здебільшого після Осіннього Гната, господарі збирали жолуді, лущили їх, а подрібнені ядра (так само плоди каштанів), змішували з іншим кормом і давали свиням. Подрібнювали тому, «щоб свиня не вдавилася». Така підгодівля свиней практикувалася, зокрема. На Поліссі. Як не подивуватися прагматичному мисленню українського господаря!

Дикі свині (кабани) також ласують жолудями і каштанами. Але їх ніхто їм не дробить і не лущить… Холодної засніженої зими це для них відмінний корм! Шукають його під білою ковдрою.

Знахарі ж сушили заготовлені жолуді (брали тільки ті, що вже впали на землю), опісля лущили, ядра перетирали на порошок, який використовували для присипок гнійних ран. Готували й відвари для внутрішнього вживання.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

Перші дні жовтня часто «знаменуються» проливними дощами. За погідними умовами першої декади жовтого місяця осені визначали яким буде Різдво Христове: теплим, з відлигами, чи холодним, з дошкульним морозом і снігопадами.

Якщо 5 жовтня (свято Фоки) листя з берез не опало, то сніг ляже пізно; а коли вчасно, то наприкінці січня візьметься відлига.

У деяких етнографічних регіонах України вже в жовтні по селах починалися молодіжні вечорниці та досвітки. Справляли масові гуляння, оригінальні обрядові дійства. Обирали і розпорядника усіх наступних вечорниць, чиє слово було законом. Бо за таке порушення могли позбавити спілкування у товаристві. Зокрема, не можна було приходити напідпитку, парубкові образити дівчину, злісно покепкувати над нею.

Дівчата, як правило, влаштовували ворожіння на суджених. Наприклад, під час вечері з першою ложкою їжі виходили на вулицю слухати собак: в якому кутку загавкає, туди й заміж піде. Тут же визначалася і професія майбутнього чоловіка. Під гавкіт собак дівчина викидала з ложки страву за спину і нагиналася, аби підняти те, що під руку попаде. А було ж темно!.. Якщо тріска – за теслю піде заміж; папірець – чоловік буде канцеляристом; цвях – ковалем; грудка землі – хліборобом…

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.