Відразу після свята Собору Архистратига Михаїла і всіх безтілесних Сил Небесних християни вшановують преподобну Мотрону, 9 (22) листопада.

У народному прогностичному календарі українців ці свята взаємопов’язані:

-Якщо Михайло приїхав на білому коні (випав сніг), а Мотрона на санях (снігопад продовжується), то зима затягнеться.

-Михайло морозом землю скує, а Мотрона білих коней підкує – на тривалу зиму.

-Мотрона, добра жона, любить саньми їхати і білих коней запрягати.

-На Мотрони відлига і ворони літають, голосно каркають – буде снігопад.

-На Мотрони іній на деревах і кущах – до морозу; туман – до відлиги.

-Густий туман на Мотрони – весна буде мокрою; суха погода –весна буде сухою, що погано для майбутнього врожаю.

-Мороз на Мотрони – березень буде холодним.

За оновленим церковним календарем, 21 листопада – свято Введення у храм Пресвятої Богородиці. Також вшановують преподобного Олександра. Однак фенологічні спостереження та прогностичні прикмети все ж пов’язані з Михайловим днем.

У народі кажуть:

-З цього дня рукою подати до зими, але якщо вітер з полудня, то буде тепло до половини грудня.

-У листопаді зимі навстіж ворота.

-Сніги білі і мороз – дар озимині.

-Сніг довго не випадає – на голодний рік.

-Якщо сніг ліг щільно і встановилися міцні морози (зима приїхала саньми на білому коні) – дорогою вже не поїдуть вози.

-Від Михайла світлий день заєць одним махом перестрибне (швидко смеркає).

-Коли ламаєш стебла очерету і вони хрустять, тріщать – мороз посилиться.

-Листопад – останній місяць «живої води». Потім зима скує водойми кригою.

Після несподіваних міцних тривалих морозів пасічники «слухали вулики», чи, бува, не загинули бджоли.

Тарас ЛЕХМАН

За оновленим церковним календарем, 18 листопада вшановують святих Романа, Платона, Ганну, Наталію, Григорія, Галактіона.

Народні прикмети:

-Якщо цього дня господар їде на возі, а не на санях (дороги не вкрилися снігом, нема морозу) – весна буде ранньою.

-Мороз обіцяє холодний початок весни.

-Рання зима, а пізня весна – літо негоже.

-Без доброї зими не буде доброго літа.

-Сніг вчасно ляже – земля не приляже (буде добре родити).

Тієї пори, як тільки завершили польові роботи, майстри-ремісники (шевці, кравці, теслі, ковалі…) починали набирати учнів, аби вони опановували ремесло. Батькам дійте доводилося платити майстрам за навчання. Виняток становили діти-сироти, або родичі майстрів, їхні хрещеники. У доброго (ідеться про чуйність) майстра діти-сироти ще й отримували харчі. Процес навчання, вдосконалення міг бути тривалим, сягати навіть кількох років (сезонів), що залежало від складнощі ремесла. Згодом найкращі учні ставали помічниками майстра (якщо у нього була така потреба). Отримували за це відповідну плату. І вже опісля започатковували і розвивали власну справу. Недарма кажуть: «Ремесло – це золото, а лінощі і неуцтво – злидні».

-Прийшов листопад – голі дерева.

-Вересень і жовтень листя золотять, а листопад краде позолоту.

-Листопад хмуриться і дощем ллє, а потім морозом морозить.

-У листопаді одягай рукавиці.

-У листопаді мороз припікає – зима наступає.

-Темні густі хмари – на снігопад.

-У другій половині листопада рання зима вступає у силу.

-Дикі кабани перебираються ближче до людського житла (городів, полів поблизу сіл) – до холодної зими.

-Багато сойок поблизу людських осель – чекай холодної зими.

-Листопад запитає, що ти на зиму придбав (чи добре взувся, тепло одягнувся)?..

-Рано чи пізно, але в листопаді зима прийти мусить.

-Осінь - матінка: кисіль і млинці, а весна-  мачуха: сиди і дивись.

-Пізні гуси полетіли за моря – тепла вже не буде.

-Промені сонця ідуть пучком вниз – на дощ або снігопад.

-Кіт лапою умивається – до снігу чепуриться.

-Домашня птиця дзьобами пір’я очищує (скубе) – буде буревій.

-Листопад (ідеться про листопад, як назву місяця) настає в погоду – буде погода весь місяць.

-Ліс шумить в тиху погоду – на опади.

-У лісі ввечері, вночі і вранці значно теплішає, ніж вдень – буде ясна погода, без опадів.

-Кістки ниють (у старших людей) – чекай зміни погоди.

-Зоря вечірня на безхмарному небі золотава – опадів не буде.

-Зірок видно мало – до похмурої погоди.

-Листопад хліба не просить, а сам приносить.

-У листопаді є чого до столу подати.