10 жовтня – день поминання преподобних Гната, Калістрата, Марка, Аристарха, Саватія, Зінаїди.
У народному календарі українців за ним закріпилася назва Осіннього Гната. Є ще Зимовий Гнат – Ігнатій Богоносець, якого вшановують 20 грудня (2 січня).
На Гната люди спостерігали за сходом сонця ( цієї пори сходить воно вже пізно) і прогнозували:
Вранішнє сонце яскраве, день видався погожим, теплим (відносно як для осені), тоді гарна погода протримається ще два тижні.
Вранці не видно сонця, падає дощ, тоді цей дощ надовго.
Несусвітній день на Осіннього Гната (мінлива погода), то далі осінь буде несусвітньою (мінливою). Особливо кепсько, коли переважає дощова погода, небо вкрите темними хмарами (світу Божого не видно; світла не побачиш).
Сонце в тумані, але його схід видно (проміння пробивається крізь туман), тоді йди за грибами, насамперед шукай опеньки.
Схибиш з посівом на озимину, то краще не сій…
Залежно від погоди, але здебільшого після Осіннього Гната, господарі збирали жолуді, лущили їх, а подрібнені ядра (так само плоди каштанів), змішували з іншим кормом і давали свиням. Подрібнювали тому, «щоб свиня не вдавилася». Така підгодівля свиней практикувалася, зокрема. На Поліссі. Як не подивуватися прагматичному мисленню українського господаря!
Дикі свині (кабани) також ласують жолудями і каштанами. Але їх ніхто їм не дробить і не лущить… Холодної засніженої зими це для них відмінний корм! Шукають його під білою ковдрою.
Знахарі ж сушили заготовлені жолуді (брали тільки ті, що вже впали на землю), опісля лущили, ядра перетирали на порошок, який використовували для присипок гнійних ран. Готували й відвари для внутрішнього вживання.
Тарас ЛЕХМАН