Останні новини

 

 

- Друга половина осені - “стара осінь”.

- Мурашки закрили свої ходи — відчувають холоди.

- Дерев листопад не обтрусить — довга зима бути мусить.

- Листя на деревах міцно тримається - зима буде сувора. Хоча, може припізнитися, та своє надолужить.

- Клен вчасно опав - гостру зиму заповів.

- Перший сніг з бураном - зима ще не настала.

- Жолудів багато, а грибів мало - зима буде холодна.

- Чим раніше борсуки залягли у нори - тим раніше прийде зима.

- Верба рано інеєм вкрилася - до тривалої зими.

- Яскраві зорі - до холодної погоди; тьмяні - до дощу або снігу.

- Неврожай на шишки ялини і сосни - зима буде суворою.

- Ранок осінній сіренький - чекай ясного дня.

- Лід намерзає на річці купами - хліб також вродиться купами.

 

 

15 жовтня вшановуємо святих мучеників за Христову віру Кипріяна і Юстину.

Церковні джерела розповідають, що Кипріян (родом з Антіохії) займався язичницькою магією, але навернувся до християнства завдяки Юстині, дівчині неймовірної краси, у яку закохався. Він облишив брудну справу мага і став проповідувати Христову науку разом з Юстиною. Обоє загинули мученицькою смертю у III столітті за часів правління імператора Діоклетіана.

У народі кажуть:

- Прийшла Юстина - бери теплу хустину. (а й бо справді очікується наближення холодів).

- Юстина іде по Покрові (тобто після Покрови), отож вже не варто виганяти корів на пасовисько, бо можуть вдарити перші морози та снігом притрусить.

- Якщо Покрова переділ осені, то Юстина відкриває стару осінь.

 

 

Покров Пресвятої Богородиці — свято, яке завжди відзначаємо 14 жовтня, стало для українців не тільки християнським, а й національним, навіть національно-патріотичним та ще й державним.

Козаки, січові стрільці воїни Української Повстанської Армії, сучасні захисники України протягом століть схиляли і тепер схиляють голови під Покрові Пречистої, шукали і шукають захисту у неї та благословення на боротьбу з ворогом.

Особливим це свято було для звитяжних запорожців. Козаки вважали Божу Матір покровителькою війська запорозького, молилися до Богородиці, будували храми на її честь, ходили в бій з іконами Пречистої, брали їх у морські походи. У свято Покрови запорожці приймали найважливіші рішення, обирали гетьмана, кошових та старшин.

Першу найвідомішу церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці козаки побудували 1659 року на Чортомлинській Січі. А всього за період існування козаччини було 13 таких церков. Це тільки ті, що відомі з козацьких літописі.

14 жовтня 1942 року - офіційна дата створення УПА. Покрова, яка два століття тому опікувалася козаками, тепер брала під свій омофор українських повстанців.

Однак після поразки підпілля, за часів СРСР настав темний період атеїзму, будь-які релігійні свята не прийнято було відзначати. Не могли йти і мови про Покрову, яка нагадувала російським окупантам про національно-визвольні рухи в Україні.

Аж у 2005 році Указом Президента України знову було відновлено святкування річниці УПА на Покрову.

З початком російської агресії у Криму та на Донбасі, українці нарешті відмовилися від святкування «дня радянської армії» (23 лютого), яке до того в Україні вважалося Днем захисника Батьківщини, і нарешті Покрова стала Днем захисника України.

 

 

 

 

9 жовтня - день пам'яті Святого апостола і євангеліста Івана Богослова.

До цього дня (у народі його називають Іваном Осіннім) потрібно було засіяти озимину. Це - останній термін посіву. Після Богослова сіяти не варто. Тому казали ґ: «Хто не посіяв до Івана Богослова - той не вартий доброго слова», «Посіяти озимину вчасно, то і вродить рясно».

Щоправда, осіння сівба не набувала такої обрядової урочистості, як рання - весняна. Але в поле також виходили всією сім'єю, як і весною. Працю починали з молитви. Поспішали впоратися з посівом.

Народний прогностик:

- У цей день з берези падає листя - осінь ще буде теплою; падає листя з осики - на холодну осінь.

- На Івана Богослова дощ зі снігом - у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло - червень буде дощовий і холодний. Але сам дощ на Івана Богослова - добра прикмета для майбутнього врожаю озимини.

- Сіре небо і холодний вітер на Івана Богослова обіцяють наближення снігопадів. Кепсько, коли на свіжі озимі посіви вдарить мороз, а сніг ще не випав.

- На Осіннього Івана заєць шубу міняє - зима наступає.

 

 

7 жовтня — свято первомучениці Теклі.

З цього дня зазвичай починалися осінні жіночі посиденьки, але з роботою. Оскільки врожай городини вже мав бути зібраним, тому у жінок з'явилося більше вільного часу. Але українська жінка не може сидіти без роботи! Отож вони ткали, пряли, вишивали... Часто це робили колективно (бо так веселіше), збираючись уже довгими осінніми вечорами у хатині однієї з господинь. І так почергово. Від старших жінок ремесла рукоділля переймали дівчата. Жартують, що саме Свята Текля навчила жінок ткати.

На таких «вечорницях» не обходилося без помірного застілля, співів; жінки обмінювалися новинами, переповідали жартівливі бувальщини. До речі, до хати, де збиралися жінки, не можна було заходити чоловікам. Мовляв, ті можуть наврочити, усю роботу зіпсувати, тоді і полотно не вдасться, то нитка не так піде...

Запримітили:

- Текля з морозом - зима рання; а якщо у свято Теклі ще літає павутиння, то зима забариться.

- Після Теклі день зменшується не курячими, а кінськими кроками.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.