Особливо після тривалого посту, коли занадто наситилися м'ясними стравами, відчуваєте важкість у шлунку. У такому випадку , щоб “потахло”, колись у Галичині радили:

- 1 чайну (десертну, залежно від ваги тіла) ложку соку з дрібно натертого хріну (відтиснути через марлю) розбавити у 50 мл теплої, але не гарячої, води. Вживати через 20 хвилин після їди. Максимум - 2-3 рази на день. Не більше!

Застереження: протипоказано при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, інших важких захворюваннях шлунково-кишкового тракту!

ПЕРЕМОГТИ ГРИЖУ

 Трапляється, що у когось під час сильного вітру течуть сльози. Це навіть може спричинити запалення очей. Тоді вранці і ввечері перед сном приймайте таку процедуру:

- Опустіть на 15 секунд обличчя з відкритими очима у воду, температурою +15-17 С. Повторіть це п'ять разів поспіль з інтервалом - 1 хвилина. Обличчя рушником не витирати.

СКОРИСТАЙТЕСЯ СУХОЦВІТОМ БАГНОВИМ

При хронічному гастриті:

- 2 столові ложки подрібненого сухоцвіту багнового залити окропом - 0,5 л. Кип'ятити на малому вогні 5 хвилин. Настояти 2 години. Процідити. Пити по 100 мл 2-3 рази на день. Курс лікування - 21 день. Повторити через 10-12 днів. Максимальний курс лікування - 4 місяці протягом року.

ДЛЯ ХВОРОЇ ПІДШЛУНКОВОЇ

- 1 чайну ложку подрібненої трави перстачу й 1 столову ложку подрібненого насіння кропу залити окропом - 200 мл. Настояти 1 годину у закритому кришкою і закутаному рушником посуді. Процідити. Пити по 50 мл чотири рази на день. Курс лікування - 3 місяці. Через кожних 10 днів робити перерву на 2-3 дні.

РЕЦЕПТ ДЛЯ СХУДНЕННЯ

Зайва вага є ознакою порушення обміну речовин в організмі. Тож потрібно його покращити. Для цього:

- Подрібнити кору крушини, корінь кульбаби і насіння кропу (3:1:1). 1 столову ложку суміші залити окропом - 250 мл. Кип'ятити 10 хвилин. Настояти 2 години у закритому кришкою і закутаному рушником посуді. Процідити. Пити по 1 столовій ложці 3-4 рази на день. Курс лікування - місяць. Повторити, якщо необхідно, через місяць.

Поставить на ноги «безнадійних» ревматиків сабельник болотний (рослина справді нагадує шаблю):

- 100 г подрібненої трави залити горілкою - 0,5 л. Настояти 21 день у теплому, але темному місці. Процідити. Пити по 15-20 крапель тричі на день. На ніч перед сном настоянкою натирати хворі суглоби. Курс лікування - 3 місяці.

«СКРИПИТЬ»

Таке приходить з роками. Отож «скрип» у суглобах особливо відчувають старші люди. Є порятунок:

- Сік чорної редьки, сік хріну, сік лимона і мед (1:1:1:1) добре розмішати. Настояти в холодильнику 10-12 днів. Пити по 1-2 чайні ложки тричі на день. Курс лікування - 40 днів. Повторити через такий же період часу.

Не так вже й багато ми знаємо про сусідню з Червоноградом Жовкву - гарне історичне містечко. Принаймні, звідки походить його назва?..

Цитуємо краєзнавця Ярослава Серкіза:

- Почнемо з найпростіших, але помилкових пояснень. Автор «Топонімічного словника України» Микола Янко одним реченням стверджує: «Назва Жовква походить від приналежності його польським магнатам Жолкевським».

Але це не зовсім так. Передусім, не на свою честь, а на честь родинного гнізда Жолкевських гербу Любич назвав поселення його власник Станіслав Жолкевський. За поширеною версією, прибули Жолкевські до цього села як дрібні лицарі з Мазовша наприкінці XVII століття. Проте польський історик, енциклопедист Юліан Бартошевич вважає мазовецьке походження роду легендою і стверджує, що Жолкевські були руськими галицькими шляхтичами.

Залишилося з'ясувати походження топоніма Жовква. Професор Києво-Могилянської Академії Василь Лучик автор «Енциклопедичного словника топомінімв України» констатує, що історична назва Жовква постала за характерною ознакою місцевості. Тут поширена болотяна рослинність жовтого кольору, зокрема калюжниця (у народі - жовте латаття). Подібне пояснення подають і польські історики та лінгвісти.

Ігор ЗАПІСОЦЬКИЙ, Тарас ЛЕХМАН

Ця неймовірна пригода трапилася з моїм татом-журналістом років тридцять тому. Він розповів мені її докладно, тож подаю з його уст.

* * *

- Редакційне завдання привело мене у віддалене село. Я зібрав необхідну інформацію, поспілкувався з цікавими людьми, уточнив деякі деталі, факти і вже стояв на зупинці в очікуванні автобуса. Хотілося якнайскоріше повернутися додому, сісти за письмовий стіл й оперативно підготувати журналістський матеріал у черговий номер газети. Тут же, на зупинці, обмірковував концепцію майбутньої публікації.

Аж раптом чую хриплий голос: «Поїхали! Поїхали!».

- Хто це говорить?.. - дивуюся. - Адже на зупинці нікого. Якась мара!

Оте «Поїхали! Поїхали!» повторювалося знову і знову. Я аж оторопів. Та й куди поїхали, автобуса ще нема?..

У прочинених воротах сусіднього із зупинкою подвір'я з'явився дядечко, посміхається до мене і заспокоює:

- Не дивуйся, парубче. У нашому невеличкому селі вже всі до цього звикли. А ти, бачу, нетутешній. Це моя Галя так дражниться.

- Яка ще Галя? - запитую.

- Та ось вона...

РЯДКАМИ ДОЛІ: Збірка творів членів Української асоціації письменників Західного регіону/ Упордяник Л. Пуляєва. - Львів: СПОЛОМ, 2018. - 172 с.

У цій збірці подано прозові і поетичні твори найрізноманітнішої тематики - від громадянської, філософської до інтимної лірики, а також оповідання, які припадуть до душі широкому колу читачів. Представлено імена сорока авторів.

Зі щирою повагою до всіх поетів, прозаїків, приємно зустріти серед них й авторку з Червонограда Людмилу Ржегак. Волею долі вона вже два роки проживає у м. Дніпро, але не пориває зв'язків  зі своїми червоноградськими читачами, залишається членом Червоноградського літературно-мистецького об'єднання «Третій горизонт», час від часу друкується у пресі Прибузького краю, зокрема у газеті «ПАНОРАМА», «Вісник», «Новини Прибужжя», літературних альманахах, в Інтернет-виданнях.

У рецензованій колективній збірці надруковано її вірші «Поклич мене, Поезіє», «Любов», «Він з нами», «Любим друзям по перу», «О, як не просто!», «Птах любові», «Молімося щодня».

Людмилу Ржегак я завжди називаю своєю хресною мамою у моїх журналістських і літературних починаннях. Нас різнить у віці понад півстоліття. Однак ми - Друзі! Дай Боже, Людмило Антонівно, щоб Ви ще довго і терпеливо ділилися своїм багатющим літературним досвідом з молодими поколіннями, навчали їх, хвалили і... критикували!

Книгу можна взяти для читання у Червоноградській центральній міській бібліотеці.

Маркіян ЛЕХМАН.

Студент факультету медіакомунікацій та підприємництва Української академії друкарства.

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.