Два церковні свята (хоч належать до так званих “малих”) Тадея і Вартоломія, яких вшановуємо відповідно 3 і 7 вересня, виявляється, доволі споріднені у народному прогностичному календарі українців.

День Тадея, як засвідчують багатовікові народні спостереження за погодою, здебільшого видається сонячним, теплим. А добра погода 3-4 вересня обіцяє ще 3-4 тижні осіннього тепла, днів без дощів. Головне, щоб не втрутився Вартоломій. Якщо 7 вересня задощить, то, вважайте, “карти зіпсовано”, дощитиме протягом двох тижнів, аж до Другої Пречистої — свята Різдва Богородиці.

Детальніше:ТАДЕЙ І ВАРТОЛОМІЙ: ДОЩИКУ, НЕ СІЙ!

Церковне свято Воздвиження Чесного Животворного Хреста Господнього (27 вересня) у народі називають спрощено — Здвиження, Воздвиження, Чесного Хреста. Підтверджено багатовіковими спостереженнями, що цього дня птахи відлітають у вирій, настають похолодання, бувають приморозки, адже “земля на Здвиження ближче до зими движеться”.

У народі говорили, що на Здвиження гадюки та ящірки проводять ради-звіти, хто і як “літував”. Ті гади, які жалили влітку людей і тварин, не мають права на зимовий спочинок. А тому, коли з ранковим церковним дзвоном земля розступиться, щоб у неї увійшли плазуни, то нечестивих проженуть геть, бо таких і земля не приймає. У давнину навіть існували замовляння проти неприйнятих землею гадюк, адже на Здвиження вони стають особливо небезпечними, злими, прагнуть помсти, відчувають, що їм кінець, отож бо треба комусь нашкодити.

Детальніше:ЗДВИЖЕННЯ КЛИЧЕ ПТАХІВ У ВИРІЙ

Головосіки — народна назва церковного свята Усікновення Голови Святого Пророка Предтечі та Хрестителя Господнього Івана, яке християни східного обряду відзначають 11 вересня, сповнене не тільки багатьох церковних “табу” (передусім -  обов'язкового строго посту), а багатьох народно-побутових пересторог.

Цього дня практикуючі християни справді дотримуються строгої дієти. Цікавий факт: Усікновення — єдиний день у році, коли варити та їсти борщ стає гріхом, бо і грішно нарізати для нього різні овочі (капусту, буряк, картоплю, моркву...). У цей день взагалі нічого не можна споживати, що зовні нагадує людську голову. Також не можна нічого різати та гострити, брати до рук ріжучі предмети — ніж, сокиру, сікач, серп... Навіть хліб треба ламати руками. (Щоправда, тепер у магазинах продають заздалегідь нарізаний хліб). Картоплю варили лише в мундирах, та й то зрідка, бо і вона нагадує людську голову. На обід найчастіше споживали кашу.

Детальніше:НА ГОЛОВОСІКИ — ДЕНЬ ПІСНИЙ...

Святі чудотворці, брати лікарі Косма і Дам'ян (вшановуємо 14 липня) жили у другій половині III століття недалеко від Риму. Були вбиті із заздрощів лікарем-язичником (власне, за його доносом) 284 року. В описі життя цих святих християн говориться, що “вони одержали від Бога дар зцілення і лікували усілякі хвороби”, а ще навертали людей до християнства. За медичні послуги плати не брали, тож їх назвали “безсрібниками”. І тепер до них часто звертаються за допомогою у молитвах.

День пам'яті Святих Косми і Дам'яна відзначають двічі на рік (вдруге — 14 листопада).

Липневий час у селянському побуті дуже напружений, тому святкування влітку не було таким поширеним, як восени. У цей час збирають перші овочі, косять сіно (другий покіс), в окремих регіонах жнивують. Кажуть: “Кузьма і Дам'ян пішли — всіх на косовицю повели”; “Прийшли Літні Косма і Дам'ян — скинь жупан”. Адже цієї пори — найспекотніші дні. Спекотно стає селянам і від праці.