Святого мученика Гурія та його побратимів, яких стратили за Христову віру 306 року, християни східного обряду вшановують 28 листопада. Але це ще й початок Пилипівського посту у Східній Церкві.

З цим днем пов'язані такі прикмети та прогностичні спостереження:

- На Гурія погода непередбачувана.

- Гурій всякий та всілякий може бути.

- Гурій їде на рябій кобилі - сніг і болото везе, жартує над зимою, яка вже мала встановитися.

- Лежить сніг на Гурія - бути йому до весни.

- Багато снігу на Гурія - очікуй весняної повені.

- У Пилипівку, починаючи з Гурія, - день до обіду.

- Якщо хочеш лози, то в Пилипівку вози. Робили це у перші дні посту. А потім, зимовими вечорами, плели кошики, люлечки...

- Яка ніч з Пилипа на Гурія - такий день у Петрівку (йдеться про перший день Петрового посту, початок якого є «рухомим», бо залежить від свята Великодня).

- Яка Пилипівка - така й Петрівка.

- Що шепнув Пилип Гурію на вухо - так і передасться.

Миколай Чудотворець — один з найпопулярніших святих (його вшановують насамперед 19 грудня; інший день вшанування — 22 травня) вважається захисником простого народу, убогих, покровителем мореплавства, торгівлі, землеробства, тварин (бо знає їхню мову), опікуном дітей...

Житійна література розповідає, що він народився 260 року у м. Мірі Лікійській (Мала Азія), був пресвітером, єпископом. Помер близько 343 року. Звичайно ж, як і в кожного святих, в його біографії не обійшлося без чудес. Ще немовлям харчувався молоком з правої груді матері, що мало знаменувати перебування по праву руку від Бога. Усе життя, починаючи з дитячого віку, дотримувався посту по середах і п'ятницях. Крім того, рятував невинних людей, засуджених до страти, вгамував бурю на морі, повернув до життя загиблого моряка.

У Середземномор'ї особа Святого Миколая Чудотворця заступила культ грецького Посейдона (або ж римського Нептуна). На Русі він відомий з IX століття, ще до прийняття християнства. Вважається святи благодійником, за що в Україні отримав прізвисько Микола Добрий, адже опікується бідними й убогими. За повір'ям, у ніч перед своїми іменинами розносив подарунки благочестивим людям, дітям з бідних родин, сиротам.

Колись з Миколая починалися різдвяні канікули - радість дітворі! І тепер діти з нетерпінням чекають, який дарунок принесе їм Святий Миколай і покладе під подушку...

Детальніше:ЗАГЛЯНЬТЕ ПІД ПОДУШКУ!

9 грудня — свято великомученика Юрія (Георгія). Цей день у народі називають Зимовим або Холодним Юрієм.

- Якщо увечері на Юрія вода в криницях тиха, «не хвилюється», то зима буде тиха й тепла.

- Чується дзюрчання води - чекати сильних морозів і завірюх.

- Який день на Юрія Холодного - такою може бути вся зима.

- Зимовий Юрій при повному місяці - очікуй весняної повені.

- Юрій Весняний (6 травня) любить тепло, а Юрій Зимовий любить холод.

- Юрій Зимовий з інеєм - весною сій овес, бо добре вродить.

- З Юриного дня ведмеді міцно засинають у барлозі.

- Весняний Юрій голодний (бо у декого закінчуються запаси хліба), а Зимовий Юрій - холодний.

7 грудня — вшанування Святої великомучениці Катерини. У народі цей день називають святом дівочої долі. І не тільки дівочої... Колись напередодні Катерини парубки постили, щоб Бог послав їм добру жінку. Дівчата ж у свято ворожили і закликали Долю.

Вранці, до схід сонця (обов'язково до початку церковної відправи, поки дзвони не задзвонили) дівчина йшла в садок і зрізала гілку вишні. Потім ставила її у посуд з щойно набраною з джерела водою і чекала до Меланки (13 січня). Зацвіте вишня - добра прикмета, гуляти дівчині весілля; не зацвіте - доведеться дівувати ще рік. Кепська справа, коли гілочка вишні засохне у воді - хтось у родині помре, або й сама дівчина важко занедужає і залишить світ людський. (Не переймайтеся, бо це - марновірство).

Увечері дівчата сходилися до однієї з хат і готували спільну вечерю - варили борщ і кашу. Приходили хлопці. Починалися молодіжні розваги.

Опівночі, «перед півнями», дівчина брала полумисок з кашею, накривала його новим рушником і йшла до воріт закликати Долю:

- Ходи, Доле, вечеряти!..

Так промовляла тричі, загадуючи на бажаного хлопця. Якщо в цей час загорланить півень, значить Доля обізвалася. Коли ж не загорланить, то Доля оглухла. Траплялося, що в розпачі дівчина проклинала Долю словами:

- Щоб ти зозуля не почула!

Та найгіршою вважалася прикмета, коли у той час впала зірка з неба, бо тоді і Доля впала.

Спостерігали і приповідали:

- Катерина на льоді - Різдво Христове на воді.

- На Катерини холодно - буде голодно.

- У нашої Катерини - і весілля, і родини.

- На Святу Катерину ховайся під перину.