Останні новини
16 квітня 2024
15 квітня 2024

10 листопада вшановують Святу Параскеву-П'ятницю, мученицю за Христову віру.

У розповіді про життя Святої Параскеви йдеться, що її батьками були люди благочестиві, але вони довго не мали дітей. Господь почув їхні молитви і в одну з п'ятниць подарував їм донечку, яку назвали Параскевою, що з грецької - П'ятниця. Параскева стала християнкою і дала обітницю не виходити заміж, присвятити себе молитві.

Під час гонінь на християн імператора Діоклетіана (III ст.) її привели на суд до правителя провінції, який запропонував їй зректися Христа та стати його дружиною, бо відразу закохався у дівчину. На такі пропозиції Параскева відповіла відмовою, і в покарання за вірність обраному шляху їй відрубали голову. Цей переказ запозичений з Грецької Церкви.

Святі чудотворці, брати-лікарі Косма і Даміан жили у другій половині III століття, неподалік Риму. Їх забив камінням лікар-язичник у 284 році. Вчинив це через заздрощі. В описі життя святих говориться, що «вони одержали від Бога дар зцілення і лікували всілякі хвороби, зцілювали всілякі недуги у людей». Плати за свої послуги не брали.

День пам'яті Святих Косми і Даміана (у народі - Кузьми і Дем'яна) відзначають двічі на рік: 14 липня та 14 листопада. Оскільки влітку селяни зайняті аграрними роботами, жнивами, косовицею, то урочисто вшановували їх насамперед восени. Свято так і назвали - Осінні Кузьма і Дем'ян.

Саме цього дня у деяких етнографічних регіонах України розпочиналися Кузьминки - хатні молодіжні вечорниці. Традиційна страва - смажені кури. Та й день вважався курячими іменинами, хоча птиця «йшла під ніж». Траплялося, що навіть запрошували священика, аби окропив свяченою водою курники. Дівчата ж закликали курячих опікунів (отих Кузьму і Дем'яна) до себе в гості.

На Кузьми і Дем'яна господарі влаштовували вечірки у зв'язку із закінченням сезону випасання худоби, під час яких частували пастухів і розраховувалися з ними за роботу. Батьки, у кого були діти шкільного віку, просили Кузьму і Дем'яна допомогти з наукою. Ковалі також вважали їх своїми патронами.

Кожен господар, а то й цілими сім'ями, вночі виходили в поле, щоб побачити, як Кузьма і Дем'ян кладуть сніг. Добре, якщо в цей день ще й вдарив мороз і скував сніг.

За прогностичними прикметами:

- Якщо ковалі Кузьма і Дем'ян закують дороги і річки - до весни не розкувати.

- Як вітер на Кузьми і Дем'яна, то буде дорога санна.

- Якщо погода похмура, на дорогах - болото, тоді до початку грудня морозів не буде.

21 листопада — Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних (у народі — свято Михайла). Згідно з прийнятою у Церкві «небесною ієрархією», Михаїл - один з архангелів, верховний воєначальник у космічній війні з ворогами Бога.

За стародавніми переказами, колись сатана був найяснішим з небесних духів, за що і названий Люцифером. Але з часом він вдався до самолюбства, гордині і злоби, спокусивши цими почуттями багатьох інших духів. Архістратиг Михаїл зібрав військо благочестивих ангелів та повів війну з сатаною, іншими нечестивцями і скинув їх на землю.

19 листопада — день вшанування пам'яті Павла Визнавця, патріарха Царгородського. Він відкрито виступив проти аріян, захищаючи істинну Христову віру, правдиве вчення Церкви. Через це його не раз відправляли на заслання, а 351 року підступно вбили (задушили його ж єпископським омофором).

У народному побуті цього дня (як і в наступні два дні) спостерігали за снігопадом, щільністю снігу і товщиною льоду. Відтак казали:

- Сніг випаде на Павла Визнавця - до сніжної зими.

- Якщо цей день багатий снігом, то і зима буде сніжною.

- Якщо до цього дня лід на річці перетвориться на груди, то й хліба буде грудами; а якщо лід рівненько, то хліба буде гладенько.

- Чим більше снігу та льоду - тим вищі копи.

- Павло-снігопад, але може й на лід стати.

- Павло Визнавець наближає нас до Михайла.

20 листопада — Феодота (або ж Богдана). Давні фенологічні спостереження підказують, що здебільшого саме цього дня, а то і в попередній водойми можуть вкритися льодом. Але він ще доволі крихкий...

Побутують приказки:

- Федот-льодостав (так його називають у народі) легко на лід став.

- Федот лід на лід веде (тобто він ще не міцний, крихкі крижинки накочуються течією чи під впливом вітру одна на одну).

- На Федота лід, мов скло: тріскає, та й годі!

- На Федота не йди по льоді.

- Хочеш скупатися в ополонці?.. Стань на Федотів лід!..

- На Федота рибалкам на льоді не робота. Навіть на лід не станеш, щоб ополонку прорубати. Тому жартують: «Федотів льдостав щуці на хвіст став».

- Буває, що Федот і саньми їде.

- Якщо цього дня дороги намели, то і хліб буде наметами (добре вродить).

- На Федота намело, вважай, що хліба прибуло.

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.