21 листопада — Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних (у народі — свято Михайла). Згідно з прийнятою у Церкві «небесною ієрархією», Михаїл - один з архангелів, верховний воєначальник у космічній війні з ворогами Бога.

За стародавніми переказами, колись сатана був найяснішим з небесних духів, за що і названий Люцифером. Але з часом він вдався до самолюбства, гордині і злоби, спокусивши цими почуттями багатьох інших духів. Архістратиг Михаїл зібрав військо благочестивих ангелів та повів війну з сатаною, іншими нечестивцями і скинув їх на землю.

Архістратига Михаїла здавна називають ангелом-охоронцем усіх християн, а українці ще й вважають його патроном своєї столиці - Києва, про що свідчить і герб міста.

Народна уява малює Михаїла мужнім лицарем, який перемагає всі темні сили на землі. Говорять: «Якщо грім гримить, то це Михаїл (Михайло) веде війну з чортами. Де б не заховався нечистий - стріла ангела знайде його скрізь».

Мисливці в Україні вважають Михайла своїм покровителем, захисником. У цей день вони не ходять на полювання, а відвідують церкву і ставлять свічку святому. Принаймні, такого дотримувалися у давнину.

Михайло завершував осінній сезон весіль. Ті парубки і дівчата, які не встигли побратися до Михайла, могли ще справити весілля на Пилипа (27 листопада), і то, як виняток.

Сільськогосподарські прикмети говорять:

- З Михайла став худобу на зимовий корм.

- Михайло приїхав (їде) на білому коні (зі снігом).

- На Михайла любить падати сніг.

- З Михайлом зима морози кує.