7 грудня — свято великомучениці-християнки Катерини.

Дослідники давніх вірувань вважають, що колись це було свято Дівочої долі, але згодом церква пов'язала його зі Святою Катериною. Наші пращури вірили: при народженні людини Бог неодмінно посилає їй долю - добру чи лиху. Це яскраво відтворено у народних піснях, приказках, побажаннях, віншуваннях. У пантеоні язичницьких богів східних слов'ян навіть була богиня Доля. Також вважали, що людською долею опікується богиня Берегиня.

Найчастіше до своєї долі (в образі Катерини) зверталися дівчата, щоб вона дарувала їм щасливе подружнє життя. Зверталися у молитвах до християнської достойниці Катерини і жінки, в яких не склався родинний затишок.

Як і в ніч на Андрія, так і в ніч на Катерини дівчата ворожили на свою долю. Ставили гілку вишні у глечик з водою, щоб вона до Різдва розквітла; потайки підслуховували під чужими вікнами розмови господарів, мовляв, яке ім'я почує першим, то так зватимуть її судженого... Ворожили здебільшого осібно.

А от цікавим акордом колективних ворожінь, якого з особливим нетерпінням чекали хлопці, було «кликати судженого до каші». Дівчата насипали в миску заздалегідь звареної каші, гуртом виходили на двір і вигукували:

- Іди, суджений, кашу їсти!

Або:

- Іди, Доле, кашу їсти!

При цьому з усієї сили гатили макогоном по плоті. Хлопці, що неподалік ховалися, неодмінно відгукувалися на таке запрошення.

У народі кажуть:

- З приходом Катерини сподівайся на люті морози.

- На свято Катерини не вилазь з-під перини.

- Як Катерина по воді, то Різдво по льоді.

- На Катерини холодно - буде голодно. Зима видасться затяжною, а весна буде пізньою.

Тарас ЛЕХМАН

 4 грудня — велике церковне свято Введення у Храм Пресвятої Богородиці, Діви Марії.

За народним календарем - Третя Пречиста. Ще одна народна назва свята - Видення. Вона пішла від того, що люди вірили: в цей день Господь Бог відпускає з того світу праведні душі, щоб вони могли побачити (видіти) своє тіло.

Жінки опівночі перед Введенням вдавалися до всіляких ворожінь, наприклад, «прясти» коноплі-самосійки. Знявши з себе одяг, господиня сідала на порозі, обсипала себе насінням коноплі чи льону і тихесенько, щоб ніхто не почув, примовляла різні приповідки-замовляння, загадувала бажання. Потім покривала голову «лялькою», зробленою з клоччя. Особливо були впевнені у тому, що таке магічне дійство допоможе їм при виготовленні прядива, полотна з коноплі чи льону, зрештою, вся робота піде гладко.

У цей день заборонялася будь-яка важка фізична праця, окрім догляду за домашніми тваринами, птицею. Навіть страви на Введення готували за день перед святом. Залишалося тільки розігріти їх і подати до столу. Хто порушить табу, у того не вродять коноплі та льон.

Народні прикмети:

- Введенські морози ще зими не роблять.

- Якщо Введення мостить мости, та й до того були міцні морози, то Микола (19 грудня) забиватиме гвіздки. Гостра й люта зима буде.

- Скільки на Введення води - стільки на Юрія (6 травня) буде трави.

- Як на Введення є вода, то буде в мисці молоко.

- Третя Пречиста снігом покриває.

- Третя Пречиста одягає землю в білу шубу (білою ковдрою накриває).

Тарас ЛЕХМАН

1 грудня — свято Романа і Платона, яке символізує початок зими, але календарної. Фенологічна зима приходить у листопаді.

- Який перший день зими - така вся зима.

- Який день на Романа і Платона - такою буде зима.

- Роман і Платон зиму засватали.

- Роман і Платон зиму заказують, а Спиридон (25 грудня) скаже...

- На Романа і Платона тепло - зима буде теплою.

- Дивись на зиму після Романа і Платона, щоб похвалитися нею на Запусти.

- Зима холодна - літо тепле; весна та осінь - помірні.

- Прийшов грудень - взявся студень.

- Снігу намело - раде все село. Буде врожай хліба.

- Снігу багато - хліба багато; води багато - трави багато.

- Зима зла збіжжю шкодить і порожні колоски родить.

- Зима красна снігом, а осінь - хлібом.

- Чим вищі снігові замети, тим пишніші будуть снопи.

- Гуси й качки купаються в снігу - до відлиги й хуртовини.

- Кіт вмивається, лиже лапу - на хорошу погоду.

- Птахи кімнатні мовчать перед заметіллю.

- Півні дружно співають - на відлигу.

- Кури стоять на одній нозі - холод чують.

- Скоро світає - неодмінно буде сніг.

- Шиби вікон пітніють взимку - на відлигу; влітку - на дощ.

- Сіль мокріє - на відлигу.

- Сонце літом грає, а зимою холодить.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

29 листопада - свято апостола і євангеліста Матфея, який написав перше Євангеліє Нового Завіту.

Спочатку він був митарем - збирачем податків. Ісус Христос призвав Матфея стати його учнем у числі дванадцяти інших апостолів, і той без вагань погодився. Після Вознесіння Ісуса Христа і Зішестя Святого Духа Матфей 15 років проповідував іудеям в Єрусалимі, потім пішов до персів, ефіопів, де продовжував здійснювати свою духовну місію. Прийняв мученицьку смерть.

У народному побуті, грунтуючись на багатовікових спостереженнях за погодою, цей день пов'язувализ відлигою, принаймні, відносною як для такої пори:

- На Матвія земля пріє.

- Якщо на Матвія віють вітри, то хуртовини будуть до самого Миколи (19 грудня).

- Якщо на Матвія остаточно замерзла земля, перетворилася на «груди», не було відлиги, то початок зими буде холодним.

Тарас ЛЕХМАН