31 грудня, заклопотані підготовкою до зустрічі Нового року, ми інколи забуваємо заглянути у церковний календар. Отож, цього дня вшановують пам'ять пропедобного Модеста, священомученика Севастіяна та його побратимів.

Наші предки вважали Модеста опікуном домашніх тварин (як і Власія, Юра), насамперед коней, корів, овець, кіз. За старим стилем його свята припадало на 18 грудня. Господарі, власники домашніх тварин, влаштовували у день Модеста «пивні вшанування» преподобного. Для цього нерідко зустрічалися у корчмі. Щоправда, церква строго засуджувала такі «вшанування», адже триває Різдвяний піст.

Народні прикмети та приказки:

- У цей день грім - протягом січня будуть сильні вітри.

- Розгулялася завірюха - буде негода влітку.

- Зима біла й чорне сіно з'їсть.

- І в зимову днину не забувай про худобину.

Тарас ЛЕХМАН

25 грудня — свято Спиридона. Католики у цей день святкують Різдво Христове. Православні і греко-католики щойно готуються до Різдвяних свят, білять хати, колють поросят, відвідують передріздвяні ярмарки, аби придбати обнову - дещо з одягу, дещо із взуття, купити подарунки.

У народі Святого Спиридона називають Сонцеворотом. Хоч ще й непомітно, але ніч уже чимраз коротшає, сонце наближається до літа, але зима повертає на морози. Будуть вони дошкульними!

Поганою ознакою вважалося, якщо у цей день відлига. Рік тоді буде неврожайним, літо видасться з частими грозами, вимокне хліб.

Якщо й справді була відлига на Спиридона-Сонцеворота, то батьки просили дітей виходити на подвір'я, вулицю і черпати дерев'яними (!) ложками воду з калюж, які утворилися від талого снігу, зливати її у відра (дерев'яні цебрики), а потім носити до ріки і виливати у водойму. Вірили, що від такого дійства має статися весняна повінь, залити луки. Адже чим більше води - тим більше буде трави...

Тарас ЛЕХМАН

23 грудня вшановують святих мучеників Мину, Гермогена, Євграфія, Фому та інших їхніх побратимів, які загинули за християнську віру у IV столітті.

У народі цей день називають Фоминим і кажуть:

- Держись, Фома, іде зима! (У розпалі зима).

- Фома любить принести студень (морози).

- Якщо на Фоми молодий місяць тримає роги вверх - зима буде холодною.

- На Фоми мороз лютий і глибокий сніг - до врожайного року.

- Піч гуде - мороз іде.

- Скільки на Фоми сніговиці - стільки влітку пашниці.

- Земля до Фоми не перемерзла - соку не дасть (буде погано родити).

- З Фоминого дня небо ясне - на стійкі морози.

- Якщо Ганка (22 грудня) сіла у санки, а Фома за нею - простелиться довга сніжна дорога.

Тарас ЛЕХМАН

22 грудня — велике церковне свято Зачаття Праведною Анною Пресвятої Богородиці, Діви Марії.

Свята Анна була дочкою священика. Перебувала у шлюбі зі Святим Йоакимом. У них довго не було дітей. І тільки, коли подружжя досягло вже доволі зрілого віку, Господь дарував їм дочку Марію, якій судилося стати Богоматір'ю, Богородицею.

Виходячи з церковної назви свята, воно набуло особливого значення для вагітних жінок, а також тих, що не можуть завагітніти. У цей день вони повинні строго постити і ревно молитися у церкві та вдома.

На свято Анни, Зимової Анни припадає найдовша ніч у році, яку у народі називають «ніч-примара». Тому у давнину люди остерігалися на Анни рушати у далеку дорогу, аби ніч їх не застала у безлюдному місці і не заблукати та не загинути.

Після дня Анни починається сонцеворот.

Народні прикмети:

- На Анни зима остаточно стає на ноги.

- Якщо на Анни великий іній на деревах - до врожаю хліба.

Тарас ЛЕХМАН