Писанка, як символ весняного відродження природи, її воскресіння, оновлення й оживлення, відома багатьом народам світу. Її історія сягає в далеке минуле. Принаймні в Україні вона відома з трипільських часі. Християни, які перейняли звичай писати писанки, побачили в них знак Воскресіння й Вічного життя. Цей пасхальний атрибут став символом радості, всепрощення й великоднього вітання.

Про виникнення писанок існує багато легенд.

Гуцульська, приміром, розповідає про таке. Невдовзі після свого Воскресіння Ісус Христос переміг диявола й закував його дванадцятьма залізними ланцюгами в підземеллі під Голгофою, за дванадцятьма залізними дверима, на кожних з яких повісив по дванадцять залізних замків. Але диявол ще має силу, день і ніч рветься на волю, один за одним розгризає ланцюги, руйнує двері й ламає замки. Ще мить – і вже остання перепона. Якщо диявол вирветься, то настане кінець світу. Але саме в цю мить у церквах дзвонять дзвони і люди вітаються словами: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!», дарують один одному писанки. І враз всі перепони для нечистого поновлюються. Відтак – допоки люди будуть писати писанки, то диявол сидітиме у підземеллі.

Легенда з Київщини розповідає, що коли Ісус Христос ходив зі своїм учнем-апостолом Святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, у якому жили юдеї. Побачили вони Ісуса Христа і стали шпурляти в Нього камінням та грудками. І як тільки камінь торкнеться Ісусової одежі – зробиться з того каменя писанки, а як грудка, то зробиться з неї крашанка. Петро зібрав усе добро у торбо і вже в іншому селі став роздавати його людям. З того часу й повівся звичай дарувати один одному на Великдень писанки та крашанки.

Подільська легенда переказує, коли Юда зрадив Ісуса Христа й повернувся додому, то мати вирішила почастувати його вареними яйцями, але водночас стала картати за ганебний вчинок. При цьому казала: «Ти продав свого Пана, а Він тим часом Воскресне!». На це Юда засміявся і відповів: «Мій Пан тоді Воскресне, як з цих варених яєць вилупляться курчатка». Та тільки він промовив насмішку, як справді з варених яєць вилупилися курчатка. Не випадково на деяких вітальних великодніх малюнках-образочках поряд з писанками, крашанками зображають ще й курчатко.

За галицькою легендою, писанки та крашанки – це дар добрим людям за те, що вони вмивали рани Ісуса Христа і першими беззастережно повірили у Його Воскресіння. У голодний рік на Великдень у них дивом з’явилися на обідньому столі пасхальні яйця.

Як би там не було, але у народі вважають, що у кожній легенді є доля правди…

Підготував Тарас ЛЕХМАН