Останні новини

 

25 жовтня вшановують святих мучеників, Проба, Андроніка й Тараха (правопис саме   з літерою “х”), які походили з Малої Азії. 304 року їх стратили їх стратили язичники за те, що вони навіть після важких тортур, жорстоких допитів не зреклися християнства.

Згодом єпископ міста Мопсвестії Авксентій II збудував на їхню честь величну церкву, куди перенесли частини мощів святих достойників.

В українському народі це незначне церковне свято називають днем Проба (або Проби). Мовиться:

- Проба випробує на зиму.

- Якщо на Проба міцний мороз - тоді взимку нечувайся!

- Не надбав до Проби, то і взимку не пробуй...

Тому до дня Проба важливим було зібрати всі польові овочеві культури і закласти їх для зберігання на зиму. Хоча з такими роботами вправні господарі мали впоратися ще тижнів два тому...

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

 

24 жовтня — свято диякона Пилипа. Він був одним з помічників Святого апостола Павла. Проповідував Христову науку у Самарії і Малій Азії. Загинув мученицькою смертю у I столітті.

Аби не виникло плутанини з вшануванням Святого апостола Пилипа (27 листопада), у народі цей день називають - Жовтневого Пилипа.

Прогностичні прикмети:

- Якщо Жовтневий Пилип з морозом прилип, то грудень буде холодний.

- На Пилипа мокро, сиро - початок грудня буде з відлигами.

- На Жовтневого Пилипа густі тумани - на початку грудня міцних морозів не чекай.

- Сніг на Пилипа - початок грудня може бути зі снігом.

- Який Жовтневий Пилип - такий початок грудня.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

19 жовтня - день пам'яті Святого апостола Томи (Фоми).

До цієї пори у доброго господаря вже вся городина зібрана. На городі, у полі де-не-де залишилися хіба що кормові буряки. Для більшості селян, які проживали навіть у різних регіонах України, кліматичних зонах, існувало золоте неписане правило:до свята Фоми потрібно було зібрати навіть ті ж буряки, поки земля остаточно не замерзла і не вкрилася снігом. Відтак мовили:

- На Фоми - не до корчми!

Якщо у господаря був малий льох, то він зберігав буряки (а інколи й картоплю, моркву...) у кіпцях. Для цього викопували широкі, довгі, але не вельми глибокі (по пояс) ями. Всередині обкладали їх дошками, вистеляли соломою, закладали у них городину, а зверху накривали тією ж соломою, бадиллям, опалим листям, поверх насипали невеликий шар землі.

Український селянин завжди планував свою роботу до деталей, найменших дрібниць. Тому й ретельно стежив за погодою, змінами у природі, життям рослин, поведінкою тварин і птахів... Кажуть:

- На Фоми любить бути приморозок.

- Іній на Фоми - зима забариться.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

- Чим раніше опадає листя з дуба — тим раніше прийде зима.

- Часті буревії у жовтні та листопаді - у грудні снігу намете.

- Дика качка голодною у вирій не полетить.

- Багато гнилих горіхів - гнилою буде зима.

- Багато ягід журавлини - на пізню, але холодну зиму.

- Білий сніг на чорній ріллі скоро розтане.

- Увесь день землю сповивав сивий туман - вночі морозу не буде.

- Сніг без морозу не тримається.

- Доки восени заєць шубу не змінить - зима не прибуде.

- Доки восени літають метелики (таке можна спостерігати і в жовтні, і, навіть, у листопаді) - різких похолодань, тим паче морозів не буде протягом тижня.

- Червоні метелики, які літають восени, віщують тривале тепло.

- Лебеді не відлетіли - зима буде теплою.

- Миші й кроти носять багато соломи в нори - зима буде холодною.

- Миші риють нори з теплої (південної сторони) - до суворої зими.

- Жолудів на дубі багато - до суворої зими.

- На цибулі багато лушпиння - зима буде холодною.

- Горобці і синички туляться до оселі - сповіщають про наближення зими.

- Білка вилиняла - зима не за горами.

- Осінь була щедра яблуками - зима буде щедра снігом.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

14 жовтня — свято Покрови Пресвятої Богородиці. Воно значне не тільки у східній церковній традиції, а й в українській народній, мало особливу шану серед козаків, українського війська. І тепер наші бійці схиляють голови під Покров Пресвятої Богородиці, просять заступництва і ласки у Неї. На честь свята в Україні побудовано чимало церков та створено ікон.

В його основі - реальна подія з X століття, яка сталася у Влахернах біля Царгороду. Місто взяли в облогу сарацини (араби). Християни молилися у храмі всю ніч. Враз з'явилася Богородиця і над головами присутніх простягнула свій омофор (покров). Це видовище бачили тільки двоє - Андрій і Єпіфаній. Але покров став добрим знаком майбутньої перемоги. Християни справді прорвали облогу і відтіснили вороже військо. Зазнавши багато втрат, сарацини змушені були відступити.

Починаючи з Покрови, масово справляли весілля.

День перед Покровою був останнім днем праці безземельних селян-наймитів. Великі землевласники винаймали їх для сільськогосподарських робіт зі свята Літнього Миколи (22 травня). А у свято Покрови розраховувалися з ними за працю, частували обідами, «укладали угоди» (усна домовленість) на наступний рік.

За фенологічними спостереженнями, на свято Покрови більшість дерев уже стоять безлистими. Хіба що дуб не поспішає розлучатися зі своїм поруділим нарядом. У цей день також може випасти сніг. Але він, як правило, довго не протримається. Тому кажуть:

- Покрова покриє землю листом і снігом.

- Якщо до цього дня не опаде листя з вишень - на теплу зиму; опаде - на холодну.

- Перший сніг на Покрови скоро розтане, зима забариться, але буде сніжною.

- Якщо в цей день сніг не покрив землю - не покриє в листопаді і грудні.

- Дощ у цей день обіцяє далі дощову осінь.

- Яка погода на Покрову - такою буде зима.

- Зранку вітер з півдня, а по обіді з півночі - початок зими буде теплим, але згодом похолодає.

Тарас ЛЕХМАН

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.