В Україні за часів Гетьманщини початок травня знаменувався маївками – веселими студентськими святами з розвагами, іграми та піснями. У деяких навчальних закладах (звісно, там здобували насамперед духовну освіту) тієї пори вже завершувався навчальний рік. Попереду у молоді – тривалі літні вакації (канікули).

Побутували цікаві традиції. Серед них: викладачі навчальних закладів спеціально до травневих студентських свят-маївок писали п’єси. А потім усі студенти разом зі своїми викладачами здійснювали виїзд на природу та організовували вистави за цими п’єсами.

Купці, козацька старшина та інші заможні мешканці сл. І міст України вітали студентів, хвалили, що ті працюють задля «розвитку премудростей наукових». Частували їх пивом, паляницями, смачними стравами, вручали гостинці «на потім». Не скупилися!

Такі гуляння студентської молоді супроводжувалися приготуванням «похідної» їжі, гучними піснями далеко не духовного змісту, музикою, веселими танцями.

Але з ліквідацією російським царатом Української Гетьманщини ця весела молодіжна традиція занепала.

Тепер у слово «маївки» ми вкладаємо зовсім інший зміст. Це – церковні молебні, акафісти до Пресвятої Богородиці. Адже травень  - місяць Божої Матері.

Тарас ЛЕХМАН