НЕДІЛЯ ПРАВОСЛАВ'Я

Перша неділя Великого посту у церковній традиції зветься Неділею Православ'я, або ж Неділею Перемоги Православ'я. 2017-го у календарях церков східного обряду ця дата припадає на 5 березня. Її відзначення стосується не тільки Православних Церков, а й Греко-Католицької й Римо-Католицької, адже йдеться про вшанування святих ікон, розп'ять. Таку постанову було прийнято на VII Вселенському Соборі (Нікея, 787 рік), скликаного царицею Іриною, у якому взяло участь 350 єпископів. Мета поважного зібрання — припинити іконоборчу єресь.

Трохи передісторії...

Протягом 717-741 років імператор Леон (Лев) Ісаврянин доволі різко виступав проти вшановування ікон, а в прокламації 730 року взагалі наказав вилучати їх з монастирів, церков і спалювати. Тоді у відповідь богослов Іван Дамаскин підготував три трактати-проповіді (гомілії) на захист святих ікон, доводячи необхідність їх вшановування. Він використовував цитати з творів Отця Церкви Святого Василія Великого, який, навчаючи про Духа Святого, згадував й про ікони, зокрема писав: “Пошана, виявлена до ікон, переходить на прототип”, тобто на тих, хто на них зображений. Іван Дамаскин навчав, що ікони повинні служити як “свідчення про дії героїзму Святих”. Вони також допомагають нам наслідувати чесноти зображених на них постатей і прославляти Бога.

Але, незважаючи на аргументи Івана Дамаскина, противники вшанування ікон (навіть з огляду на те, що це були шедеври малярського мистецтва) нещадно палили їх, нищили фрески. Християнське суспільство того часу поділилося на іконоборців і тих, хто вшановує ікони. Останніх навіть переслідували, піддавали тортурам. “Підлив масла у вогонь” імператор Костянтин Копронім (741-775 роки правління). Він скликав з представників лояльного до нього духовенства (інших просто залякав) так званий псевдособор (745 рік), на якому засудили вшанування святих ікон. А ті, хто виступив проти, жорстоко поплатилися. І тільки VII Вселенський Собор скасував постанови псевдособору.

Однак, на жаль, іконоборча єресь не припинилася. Візантійські імператори протягом 813-842 років чинили всупереч постановам VII Вселенського Собору. Нарешті цариця Феодора, вдова імператора Теофіла (829-842 роки правління), скликала у першу неділю Великого посту — 11 березня 843 року ще один Церковний Собор, який підтвердив доцільність рішень VII Вселенського Собору. Відтак — було встановлене свято Перемоги Православ'я і Неділю Православ'я. Тут сутність слова “Православ'я” слід розуміти — правдиво, правильно славити Бога, Святих, зокрема через ікони, молитву до них.

Згідно проповідей Івана Дамаскина, ікона Ісуса Христа є “виразним твердженням і нагадуванням для нас Його Втілення, а вшанування ікони — один із шляхів спасіння душі”.

Зрештою, питання Втілення та Істоти Ісуса Христа були предметом усіх головних богословських дискусій на Вселенських Соборах. Але ці Церковні Собори встановили незаперечні істини Христової Віри в Єдиного Живого Бога. Їх свято дотримуємось і тепер!

Тарас ЛЕХМАН, журналіст

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.