Здавна в Україні жінки вшановували дванадцять п'ятниць у році. А саме — п'ятницю перед Благовіщенням, десяту п'ятницю після Великодня, п'ятниці перед Трійцею, Успінням, Головосікою, Воздвиженням, Покровою, Введенням, Різдвом Христовим, Водохрещем та дві п'ятниці (першу й останню) Великого посту.
У такі п'ятниці, вважали, не можна працювати. А у всі п'ятниці року строго заборонялося їсти скоромне — м'ясні страви, навіть споживати молоко. Словом, постити! Щодо обмеженого харчування у п'ятницю, то церква ставиться до цього прихильно.
За поширеним в Україні повір'ям, Свята П'ятниця ходить по землі в образі жінки в чорному або білому одязі. Тіло в неї зранене голками, веретенами, поколене гребенями. А все через те, що жінками, дівчатами порушується її строга заборона шити, прясти, ткати, вишивати в п'ятницю. Тому напередодні п'ятниці (особливо з дванадцяти перелічених) дівчата знімали нитку з веретена, бо вночі могла прийти прясти відьма, та ще й сама П'ятниця, розгнівана і збентежена, могла покарати власницю прялки.
Вельми дотримувалися знахарського правила: хто постить у п'ятницю, той не буде хворіти на пропасницю.
Особливо вшановували Святу Параскевію-П'ятницю (10 листопада), тим паче, коли свято припадало на п'ятницю. Цей день відзначався у церквах (принаймні, православних) з великими урочистостями ще на початку XVIII століття. Згідно з церковними джерелами Параскева на прізвисько П'ятниця була донькою багатих батьків. Ще замолоду вона строго дотримувалась аскези й ревно проповідувала християнство. За часів правління римського імператора Діоклетіана (III століття), відомого своїм гонінням на християн, Парескеву-П'ятницю повели на суд до правителя однієї з провінцій імперії. А той, закохавшись у вродливу дівчину, запропонував їй вийти заміж за нього, але попередньо зректися Христа. Вибравши Христа, Параскева-П'ятниця склала голову. Перед тим, як стверджують деякі джерела, все її тіло покололи голками.
В Україні надзвичайно шанували свято Параски (народна назва). Дослідники вважають, що крім головних рис характеру святої, популярності додало ще й давнє язичницьке походження свята. Очевидно, що християнська Параскева-П'ятниця успадкувала багато функцій, чеснот жіночого язичницького божества Мокоші, днем ушанування якої була п'ятниця.
На Параски господарі кропили бджіл йорданською водою й обкурювали ладаном.
Народна прогностична прикмета стверджує: “Якщо на Параскеви-П'ятниці день сонячний, то чекай теплої зими; хмарно — у середині грудня будуть сильні морози”.