Зі святом Успення Пресвятої Богородиці (Першою Пречистою) в українців пов'язаний цікавий обряд - заготівля кетягів калини. Щоправда, він здійснювався не у саме свято, яке належить до великих церковних, а наступного дня - 29 серпня. Однак на Успення після завершення церковного Богослужіння дівчата таки організовували біля кущів калини ігри, забави. Така традиція мала не прагматичний (заготівля кетягів), а естетичний зміст, що ставало один з проявів народної духовної культури.
Калина завжди символізувала і тепер символізує Україну. Кажуть: «Без верби і калини нема України».
Важко уявити бодай одне українське подвір'я, садок, де б не зростав кущ калини. Господарі любили посадити її і біля криниці.
Цю рослину здавна використовували у багатьох народних обрядових діях. Проводжаючи людину в останню путь, труну оббивали кетягами і листям калини. Кущі калини садили на могилах героїв, які віддали своє життя за Україну. Калиною прикрашали весільний коровай, вплітали у вінець молодої, що символізувало дівочу недоторканість, цнотливість. Усі знали: де під стріхою хати висять пучечки кетягів калини - туди можна засилати старостів.
І от саме для обрядових дій, заради дотримання прадавніх народних звичаїв, традицій калину заготовляли відразу після свята Успення Богородиці. Робили це здебільшого дівчата - юнки на виданні.
Але з лікувальною метою ягоди (кетяги) калини найдоцільніше збирати наприкінці вересня і до свята Покрови (14 жовтня). Добре, коли у цей періо вже були перші морози. Вони - тільки на користь ягодам.
На 29 серпня припадає церковне свято Перенесення Нерукотворного Образа Ісуса Христа. У народі - Третього Спаса, Горіхового Спаса. З цього дня розпочиналася заготівля горіхів, зокрема ліщинових.
Тарас ЛЕХМАН