- У травні трави високі – такі ж будуть стіжки сіна.

- Травень красується травами – буде паша для худоби.

- У травні багато трави – добре косу нагостри.

- Травень землю вкриває зеленим килимом.

- Якщо вже й у травні корова добре напасеться – буде ріка молока.

- Трава «гірка», коли мала. (Лихо для господаря, коли неможливо запастися сіном на зиму).

- Сухий травень – не чекай доброго покосу.

-У травні корові дай трави і до водопою підведи.

- Заспівали соловейки – не чекай різких похолодань.

- Черемха цвіте – чекай похолодань.

- Картоплю краще садити після перших травневих дощів.

- Мокрий і теплий май – ростиме жито, як гай.

- Дощ у травні хліб піднімає.

- Березень був сухий, квітень був помірний, а коли був мокрий май – буде каша і коровай.

- Дощ у травні надворі – буде повно хліба в коморі.

- Дощів у травні багато – буде мало їх у вересні (і навпаки).

- Дощ у травні не випаде, то й золотий плуг нічого не виоре.

- Горобина рясно цвіте – буде багато вівса і льону.

- Прогриміли травневі громи – час садити городину.

- Прилетіли ластівки – можна братися за посів дрібної городини.

- Травневий дощ, який почався великими краплинами, ітиме довго.

- Багато конвалії у лісі – на тепле літо.

- Багато хрущів – чекай сухого літа, але буде мало плодів.

- У травні тумани часто сповивають землю – до мокрого літа.

- Щавлю багато вродило – літо буде теплим.

- Сухо у травні – влітку хліба не збереш.

- Сухий травень губить хліб.

- У травні вночі і вранці холодні роси – на добрі хлібні покоси.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

28 квітня церкви східного обряду вшановують святих апостолів Аристарха, Пуда і Трохима. Вони не були безпосередніми учнями Ісуса Христа, але багато знали про Нього і стали одними з перших його послідовників – поширювали вчення нашого Спасителя.

У народі про цей день кажуть: «На  Святого Пуда діставай (виймай) з-під спуду». Спуд – це потайник, схованка, сховище. Етнографи тлумачать таку паремію отак: час діставати посівні зерна окремих городніх культур (наприклад, кукурудзи, квасолі…) і сіяти їх.

Прогностичні прикмети:

-На Пуда вилетіло багато бджіл з вулика – буде пуд меду.

-Черемха зацвіла рано – буде тепле літо.

-Тільки після Пуда час ловити лящів.

-На Пуда посієш великим зерном – будеш з хлібом і вином.

-Кукурудзу посієш до дощу – матимеш сало до борщу. (Буде вдосталь корму свиням).

-На Пуда кулик прилетів з-за моря – холоду не приніс.

Тарас ЛЕХМАН

Уже всі птахи повернулися з вирію. Весело щебечуть ластівки, звечора і до світанку дзвінко й невгамовно співають соловейки… А дехто з пернатих сидить у гнізді в очікуванні, що ось-ость вилупляться пташенята. Останньою прилітає зозуля. Коли вперше весною зачуєш її голос, то, вважай, різких похолодань не буде.

Побутує легенда, що зозуля має ключі від Ирію (Вирію, Буян-Острова), де зимують птахи. Тому вона першою з пернатих (ще влітку) відлітає до райського місця, відмикає золотими ключами ворота й очікує прильоту інших птахів. А потім, весною, коли всі птахи повернулися на рідну землю, замикає ворота і летить за ними.

Хоч і славиться ця птаха у різдвяній щедрівці «Ой сивая та і зозуленька…», але, загалом, вона зазнала недоброї слави серед людей. Злою мачухою, пройдисвітом, безбожницею, гульвісою, покидьком її називають. Та, водночас, зачаровуються голосом зозулі, зваблює він… Насправді ж, кує самець, а не самичка, і тим кличе до себе «половинку».

Недолюблюють зозулю і дрібні птахи. Адже підкидає свої яйця у чужі гнізда, бо свого не в’є і пташенят не висиджує. Це за неї роблять інші батьки-птахи, та ще й позбуваються своїх малят. Бо коли пташеня зозулі підростає, то неодмінно викидає крихітних названих братів і сестер, щоб більше корму йому перепало.

У народі кажуть:

Коли вперше весною почув голос зозулі, то порахуй, скільки разів вона прокувала – стільки років проживеш.

Кує зозуля – дзеленькай копійчинами, які маєш у кишені, бо тоді в достатку будеш.

Зозуля кує, та грошей не дає…

Хитра (підступна), як зозуля…

Таку правду сказав, як зозуля накувала.

Зозуля кувала, правди не сказала. (Не всю правду передала).

Полетіли, як зозулині діти. (Забути про батьків, нехтувати своїм родом, зневажати Батьківщину…).

Зозуля собі гнізда не мостить.

Зозуля довго кує, бо гнізда собі не в’є.

Господарські прикмети:

Зозуля довго кує – на теплу погоду.

Зозуля закувала – пора сіяти льон.

Дбайливі господарі ніколи не проганяли зі свого саду зозулю. Вона належить до тих небагатьох птахів, які ненаситно поїдають гусінь (зокрема мохнату). А та завдає добрячої шкоди плодовим деревам…

Тарас ЛЕХМАН

24 квітня – свято Антипа. Тут слід звернути особливу увагу на те, що за старим стилем цей день припадає на 11 квітня. Як би ми не змінювали календар, але природні цикли залишаються закономірними.

У народі кажуть: «Коли на Антипа не розтали льоди – буде кепське літо, на добрий врожай не сподівайся».

А от у Карпатах старі люди стверджують, що цього дня все залежить від ведмедя. Він має остаточно прокинутися від зимової сплячки і розтопити лід. (Це вже, мабуть, ідеться про найзавзятіших ведмедів-хропух). Якщо він вчасно не прокинеться, то й річки з ним подрімають, а згодом враз прийде велика повінь. Тому гуцули ходили до ліс «ведмедя будити».

Також говорили: коли цього дня загримить грім, слід підперти пліт плечами, тоді ніколи у вас не влучить блискавка.

Вважали, що Святий Антін лікує зуби. Аби вони не боліли, у його свято потрібно весь день ходити зі срібною монетою у роті…

Тарас ЛЕХМАН