Реклама

Увійти

Богу Слава, Героям Шана!



Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Новий український веб портал - Червоноград, гумор, різні обряди і казки

(4 Голосов)

Нещодавно у Червонограді побували учасник АТО, доброволець Станіслав Тугов і журналіст, власкор газети «Кримська світлиця» Сергій Лащенко. Одна із зустрічей відбулася у кабінеті- музеї писанкарства ім. Тараса Городецького. Тут зібралися членкині жіночого товариства «Прозерок». Гостей щиро вітала його голова Юлія Бурко.

Звісно, головна увага була прикута до Станіслава Тугова. Йому – 32 роки, родом з Донецька, підприємець. Та коли над Україною нависла загроза, він полишив свій бізнес, взяв до рук зброю і пішов добровольцем захищати Батьківщину. «Мій бізнес – для України й українців (попри національність), а не для перевертнів, чужинців-зайд і ДНР». Приблизно так можемо охарактеризувати його вчинок. Але за тим стоїть і значно більше. Певен, до цього бізнесу, мирної праці він ще повернеться.

Станіслав Тугов – один із тих, кому вдалося вирватися з Іловайського котла. Тож, найперше, він охарактеризував загальну ситуацію на Сході України.

- Апетит приходить під час споживання їжі. Якщо Путіна, а в нього немотивована поведінка, не зупинити на Сході України, то він піде далі, навіть у Європу, - говорить боєць «Донбасу». – Ми вже маємо приклад з Кримом.

- Якщо вам зручніше, то говоріть російською, - промовила до гостя Юлія Бурко.

…У нас, на Західній Україні, таки панує дух галицької аристократії. Так вже історично склалося, що ми виховувалися в різномовних середовищах, але завжди берегли українську. Тих, хто розмовляє російською, в Галичині не садять на розпечену пательню, як стверджують деякі воріженьки.

У відповідь Станіслав Тугов (а він блискуче володіє українською!) посміхнувся і додав:

- Для мене розмовляти цією мовою – принципово!

Батько нашого героя родом з Білорусі, а у матері – давнє родинне коріння донських козаків. Вони залишилися у Донецьку. Таких – багато. Бояться втратити свою квартиру, нажите майно. Мародери з ДНР пограбують.

(3 Голосов)

«Всім серцем любіть Україну свою!...» Ота фраза Володимира Сосюри і є творче кредо Богдана Демчука, поета з Червонограда, члена Української асоціації письменників. Автор залишається вірним йому й у третій збірці віршів «Мій краю милий, Україно» (Червоноград: Додаток до газети «Літературний Червоноград», 2014. – 28 с.). Це – «Поезія галичанина». Таке тлумачення, як доповнення до назви, автор сам обрав. Але це аж ніяк не означає, що у віршах не йдеться про всю Україну, а лише про Галичину. Жодного обмеження. Навпаки, тут ми зустрічаємо поезію українського патріота.

«Він – українець, який з тривогою дивиться на всі проблеми незалежної нашої держави України, пов’язані з окупацією наших земель північним сусідом Росією, - читаємо в анотації. – Велика любов до матері повертає автора у роки дитинства, до рідного дому».

…Кілька слів про Богдана Демчука. Він народився 26 жовтня 1938 року в селі Бишеві Радехівського району Львівської області, в селянській родині. Після школи закінчив юридичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. Працював юристом на підприємствах м. Червонограда. Друкувався в газетах «Панорама», «Літературний Червоноград», «Шахтер Украины», в альманахах «Третій горизонт», «Ліхтарик», «Гомін Підгіря» та в інших виданнях.  Член літературного обєднання «Третій горизонт», учасник багатьох поетичних вечорів, літературно-мистецьких заходів, конкурсів.

 

(4 Голосов)

Цього року 23 лютого християни східного обряду вступають у Великий піст, час духовного очищення і оновлення.

У кожної людини є своя пустеля, яку вона повинна пройти і під час цієї мандрівки, переосмислити кожну йоту свого життя, свою екзистенцію існування, багато що змінити у поведінці. Так звана метаноя повинна відбутися у ній внаслідок смирення духа людського «Я», аж до усвідомлення і сприйняття людського «Ми», як суспільного визнання права за іншою людиною, а не тільки власного «его».

Покаяння, Покора і Любов провадять людину дорогою Миру і душевної рівноваги, на якій відбуваються зустрічі з Творцем. Ця зустріч додає людині сили до перемін у її власному житті, наділяє енергією для творення Добра.

Дорога умиротворення – дорога відданості і покладання свого життя на Волю Божу; усвідомлення того, ким є людина, ким є Господь. Покаяння і смирення дають можливість примиритися зі самим собою, з Богом і навколишнім світом. Істина виявиться через покору перед Всевишнім.

Покаянний 50-тий псалом закликає нас до усвідомлення своєї грішності, визнання за собою злих вчинків і очищення від них, очищення через каяття, молитву. Лише тоді ми можемо просити у Бога Благословення на нове життяі відновлення людської розумної душі у Новому Єрусалимі.

Через Духа Святого людина намагається принести жертву, Богові вгодну, і серцем смиренним прийняти Благословення Боже з чистим сумлінням. 90-тий псалом показує нам Бога, який захищає від темряви і веде розумну (очищену) душу людини до Світла Правди. Господь визволяє людину від сітей ворожих і дає їй силу перебороти зло у собі. Духовна боротьба людини – і є те «поле бою» добра і зла.