Реклама

Увійти

Богу Слава, Героям Шана!



Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Новий український веб портал - Червоноград, гумор, різні обряди і казки

(2 Голосов)

Є в українців доволі неприємна паремія щодо ледачкуватих: «Бодай тобі, чоловіченько, робити ся не хтіло!..». Старші люди кажуть, що вона звучить, як своєрідне закляття. Хоча, насправді, український народ добрий, працьовитий та й не зловживає закляттями. Цю паремію можна адресувати й байдужим, для кого – «Моя хата скраю, я нічого не знаю».

Часто причиною нашого лиха стає, здавалося б, банальна, побутова байдужість, байдужість до всього, що тебе оточує. Тільки не  до себе. Мовляв, лиш мені було б добре. Приміром, для когось байдуже, якою мовою розмовляти, байдуже, хто буде президентом чи депутатом, бо всі – злодії, тільки я праведний (праведна), тож на вибори не піду. Мені байдуже, що там коїться в Криму чи на сході  України, адже в мене дочка, а не син, тож на війну не призвуть… Тим паче, я живу в Галичині, а позаяк то все до мене докотиться… Україна велика… Якось воно буде…

Ця байдужість у сенсі «Моя хата скраю, я нічого не знаю…» триває доти, допоки лихо не постукає у твої двері. І навіть ще тоді доводиться чути слова співрозмовника, який годину тому був байдужим, а тепер чухає потилицю: «Чому все так погано?». Та це ще півбіди. Лихо, коли ця людина і далі звинувачує всіх і вся: «Моя хата скраю, я нічого не винен, я взагалі нічого не робив, нічого не чинив, то ви все робили.  Тепер зробіть щось для мене так, аби все було добре, але ж знову зробіть без моєї участі».

Ота байдужість, пасивність, хитромудрість (яка так і межує з

(3 Голосов)

На фасадах житлових будинків та адміністративних споруд приспущено державні стяги з чорними стрічками. У місті оголошено триденну жалобу. Лихо ступило і на поріг Червонограда. 11 липня під Зеленопіллям Луганської області загинув червоноградець Євген Кунтий, якому виповнилося 24 роки. Він брав участь в АТО. Загинув, захищаючи рідну землю. Тоді разом з ним склали голови за Україну 19 військовослужбовців Збройних Сил України. 93 – отримало поранення.

 

PROBI

(2 Голосов)

Завдяки вчителю Ніні Осьмірко учні 7-Б класу Червоноградської спеціалізованої школи №8 другий рік поспіль під час літніх канікул побували на хуторі Соловйова Гора Володимирецького району Рівненської області. Тут разом з учнями місцевого Городецького НВК ми організували дводенний літній табір.

Навіть складні погодні умови аж ніяк не зіпсували нам настрою, а саме перебування в таборі принесло чимало задоволень. Ми одержали хороші практичні навички, які неодмінно знадобляться нам у майбутньому. А ще – зявилися нові друзі.

Пишаємося своїми однокласниками Павлом Дідуром, Романом Лозяком, Віталієм Фетісовим. Вони напрочуд швидко і вправно поставили намет під час зливи. В ньому ми і заночували.

Мальовнича природа Полісся відразу зачарувала червоноградських школярів. Милувалися лелеками. Хоч ми розташували «наметове містечко» неподалік дерева, де їхнє гніздо, але птахи-красені не боялися нас. Зрештою, діти не тривожили пернатих. Дивом див було подивитися на боброву загату (греблю), за допомогою якої вони перегородили річку. На гілці верби побачили гніздечко іволги, схоже на рукавичку.