Кажуть, що лише раз на сім років у травні можуть бути різкі похолодання, навіть з морозами.

Але перший прогноз щодо наступного періоду можна складати 13 травня, коли відзначають свято Якова.

Народні прикмети:

-Якщо на Якова теплий вечір і тиха ніч, а нічне небо вкрите зірками – на погоже, сухе літо.

-Вранці на Якова туман і багровий схід сонця, а потім падає дощ – літо обіцяє бути мокрим, з частими грозами.

-Якщо сухий, чистий і ясний день, то таким буде літо.

Починаючи з 13-15 травня, вже мають заспівати солов’ї. Заспівали вчасно – до доброї погоди.

Аж тільки після Якова народні зцілителі збирають травневі лікарські рослини.

Тарас ЛЕХМАН

Серед численних народних назв травня зустрічаємо і таку – росяник. Особливо селяни «загадують» цього місяця на роси.

Як правило, перші рясні весняні роси випадають у першій декаді місяця. З нетерпінням очікували роси на Юрія (6 травня) та наступні три дні після нього – у свята преподобного Сави Стратилата, апостола Марка, священомученика Василія Амасійського (відповідно – 7,8,9 травня). Якщо протягом цих трьох днів були великі роси, то добре вродить городина. Але її потрібно вчасно посадити, тобто у зрошену землю. А ще краще, коли у ці дні випаде дощ.

Щодо Василія Амасійського, то його день у народі називають – Василя Весняного, Василя Травневого, Василя Теплого.

Народні прикмети:

-Якщо до Травневого Василя і на свято самого Василя сухо – годі чекати доброго врожаю.

-На Василя дерева не вкрилися цвітом – рік буде неврожайним.

-У цей день верба без котиків – хліб доспіє рано.

-На Василя холодний день і без дощу – літо буде холодним, але дощі падатимуть.

-Після погожого Василя готуй грядки під пізню городину.

Тарас ЛЕХМАН

6 травня – церковне свято славного великомученика, переможця і чудотворця Юрія, або ж Юрія Побідоносця.

У народній традиції українців свято Юра (так його іменують) насамперед пов’язане зі скотарством, пастушими обрядами. У цей день вперше після зими вигонили корів на пасовиська. Мешканці Карпат проводжали на полонини вівчарів з отарами овечок. Навіть більшість народних прикмет свята Юрія, спостережень за погодою і змінами у природі пов’язані з тваринництвом, хоча й не позбавлені аграрного змісту:

-Юрієва роса краща від вівса.

-Юрієва роса – живильна: вона і землю, і трави, і злаки живить.

-Юрієва роса очі лікує. Тому, хто мав захворювання очей, рано-вранці на Юрія неодмінно вмивав очі його росою.

-Якщо на Юрія ворона сховається в озимих посівах – буде добрий врожай хліба.

-Якщо на Юра баюра, то буде добрий сінокіс. Дощ на Юра, то і віл трави наїсться, і корова напасеться.

-Бажано тільки після Юра садити картоплю.

-На Юра холодно, то червень може бути теплим.

З-поміж іншого, Святого Юрія вважають покровителем скотарства, опікуном свійських (домашніх) тварин і лісових звірят.

За народними повір’ями, апокрифічними легендами, у дикій природі Святий Юрій має право розподіляти серед звірів кому й на кого полювати (вовкові – на оленя, лисиці – на зайця…) і скільки можна вполювати. Хто візьме надмірно, того покарає. Так само чинить з мисливцями, навіть ховає від них звірів і птахів, щоб ті повернулися з полювання з порожніми руками…

Тарас ЛЕХМАН

(Наші традиції)

В основу народних передбачень погоди покладені багатовікові спостереження за природою. Цим, насамперед, займалися землероби. Досвід навчив їх використовувати видозміни у житті рослин. А ці видозміни спричинені тим, що сума оптимальних температур досягає такого рівня, коли фізіологічні функції дикорослих рослин, а також окремих садових, сприяє тому чи іншому їх розвитку. Вони якраз і співпадають з умовами для посіву, росту культурних злаків, коренеплодів, овочів. Так і виник народний аграрний календар. Ефективний він тим, що пристосований до будь-якого кліматичного регіону, а не до конкретного дня. Хоча церковним календарем наші предки також не нехтували. Отож:

-«Пробилися» на світ білий перші проліски – можна орати ниву.

-Зацвіла осика – пора моркву сіяти.

-Вкрилася цвітом черемха – треба саджати картоплю.

-З’явилися перші листочки на березі – кидай овес у землю.

-Із пшеницею краще зачекати до появи листя на дубі, а гречку сій, коли травиця сили набереться.

-Верба вкрилася молодим листям і земля доволі волога – можна сіяти ячмінь.

Тарас ЛЕХМАН