1 січня — Новий рік, одне з найпопулярніших календарних свят. За старим стилем, це було б свято Василія, яке тепер відзначаємо 14 січня. Але й 1 січня для кожного радісний день. Дякуємо Богу, що ще рік дарував нам. Додає бадьорості барвисто прикрашена зелена красуня ялинка.

Серед українського селянства аж до початку ХХ століття зберігалися новорічні традиції змішаного язичницько-християнського походження. Так, новорічні свята вважалися чарівними, загадковими, навіть оптимальним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Вірили, що під час зустрічі Нового року за столом присутні душі померлих, про яких живі родичі не часто згадують у молитвах. Отож вони (ті душі) можуть помститися, нашкодити. Побутувало уявлення й про те, що у Новорічну ніч, так само, як і на Різдво Христове, Йордан, відкривається небо і в Бога можна просити все, що завгодно.

Народні повір'я та прикмети:

- Як зустрінеш Новий рік, так і проведеш...

- День на Новий рік веселий, щасливий, то і рік буде такий.

- На Новий рік не можна сумувати.

- На Новий рік без подарунка в гості краще не ходити.

- Новий рік день збільшує.

- Збільшується день - росте хліб. (Ідеться про озимі посіви).

- Новий рік - не свято для свині, бо іде під ніж.

-Небо на Новий рік у рясних зірках - рік передбачається врожайним.

- Новорічні зорі - буде врожай грибів.

- Новий рік до весни поволік.

- Новий рік зиму до весни повертає.

- Новий рік - сани на хід.

- Сніг і тепло на Новий рік - літо буде тепле і дощове.

Тарас ЛЕХМАН

31 грудня, заклопотані підготовкою до зустрічі Нового року, ми інколи забуваємо заглянути у церковний календар. Отож, цього дня вшановують пам'ять пропедобного Модеста, священомученика Севастіяна та його побратимів.

Наші предки вважали Модеста опікуном домашніх тварин (як і Власія, Юра), насамперед коней, корів, овець, кіз. За старим стилем його свята припадало на 18 грудня. Господарі, власники домашніх тварин, влаштовували у день Модеста «пивні вшанування» преподобного. Для цього нерідко зустрічалися у корчмі. Щоправда, церква строго засуджувала такі «вшанування», адже триває Різдвяний піст.

Народні прикмети та приказки:

- У цей день грім - протягом січня будуть сильні вітри.

- Розгулялася завірюха - буде негода влітку.

- Зима біла й чорне сіно з'їсть.

- І в зимову днину не забувай про худобину.

Тарас ЛЕХМАН

25 грудня — свято Спиридона. Католики у цей день святкують Різдво Христове. Православні і греко-католики щойно готуються до Різдвяних свят, білять хати, колють поросят, відвідують передріздвяні ярмарки, аби придбати обнову - дещо з одягу, дещо із взуття, купити подарунки.

У народі Святого Спиридона називають Сонцеворотом. Хоч ще й непомітно, але ніч уже чимраз коротшає, сонце наближається до літа, але зима повертає на морози. Будуть вони дошкульними!

Поганою ознакою вважалося, якщо у цей день відлига. Рік тоді буде неврожайним, літо видасться з частими грозами, вимокне хліб.

Якщо й справді була відлига на Спиридона-Сонцеворота, то батьки просили дітей виходити на подвір'я, вулицю і черпати дерев'яними (!) ложками воду з калюж, які утворилися від талого снігу, зливати її у відра (дерев'яні цебрики), а потім носити до ріки і виливати у водойму. Вірили, що від такого дійства має статися весняна повінь, залити луки. Адже чим більше води - тим більше буде трави...

Тарас ЛЕХМАН

23 грудня вшановують святих мучеників Мину, Гермогена, Євграфія, Фому та інших їхніх побратимів, які загинули за християнську віру у IV столітті.

У народі цей день називають Фоминим і кажуть:

- Держись, Фома, іде зима! (У розпалі зима).

- Фома любить принести студень (морози).

- Якщо на Фоми молодий місяць тримає роги вверх - зима буде холодною.

- На Фоми мороз лютий і глибокий сніг - до врожайного року.

- Піч гуде - мороз іде.

- Скільки на Фоми сніговиці - стільки влітку пашниці.

- Земля до Фоми не перемерзла - соку не дасть (буде погано родити).

- З Фоминого дня небо ясне - на стійкі морози.

- Якщо Ганка (22 грудня) сіла у санки, а Фома за нею - простелиться довга сніжна дорога.

Тарас ЛЕХМАН