Останні новини

 

 

29 листопада - свято апостола і євангеліста Матфея, який написав перше Євангеліє Нового Завіту.

Спочатку він був митарем - збирачем податків. Ісус Христос призвав Матфея стати його учнем у числі дванадцяти інших апостолів, і той без вагань погодився. Після Вознесіння Ісуса Христа і Зішестя Святого Духа Матфей 15 років проповідував іудеям в Єрусалимі, потім пішов до персів, ефіопів, де продовжував здійснювати свою духовну місію. Прийняв мученицьку смерть.

У народному побуті, грунтуючись на багатовікових спостереженнях за погодою, цей день пов'язувализ відлигою, принаймні, відносною як для такої пори:

- На Матвія земля пріє.

- Якщо на Матвія віють вітри, то хуртовини будуть до самого Миколи (19 грудня).

- Якщо на Матвія остаточно замерзла земля, перетворилася на «груди», не було відлиги, то початок зими буде холодним.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

28 листопада — початок Різдвяного посту, останнього у році, тривалість якого становить сорок днів. Закінчується він 6 січня.

Оскільки напередодні посту (27 листопада) припадає день пам'яті Святого апостола Пилипа, то у народі він отримав назву Пилипівка, Пилипів піст.

Його мета - духовне очищення людини, покаяння через молитву, щоб з чистим серцем і душею зустріти Різдво Христове, привітати народжене Дитя Боже - Ісуса. Тільки після цієї події ми називаємо Пречисту Діву Марію - Богоматір'ю, Богородицею. Отож, Різдвяний піст - це не лише тілесне очищення, яке полягає у відмові від їжі тваринного походження, молочних продуктів, яєць, а й робота над своєю духовністю. За сорокаденний період людина має стати на шлях добра, співчуття та гуманізму, відмовитися від багатьох звичних земних потреб. Тільки так можна відчути всю радість свята Різдва Христового, одного з найбільших і найвеличніших у церковній традиції.

В останній день посту у храмах відправляють урочисту Літургію, після якої християни збираються родинами у домівках на Святий Вечір. Традиційно до цього дня господині прикрашають стіл і житло різдвяними віночками, свічками, готують дванадцять страв, усі вітають народження Спасителя колядками та різдвяними піснями.

Радість і затишок панують у домі.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

27 листопада — свято Апостола Пилипа.

У цей день звичним було святкувати «осінні заговини», «осінні запусти», оскільки наступного дня розпочинався Різдвяний піст. Тож господині готували ситні смачні страви, як і перед Великим постом, неодмінно мали бути вареники з сиром, млинці... Сусіди, родичі приходили один до одного в гості. Справляти такі «запусти» не годилося в корчмі.

З народного аграрного календаря українців:

- Іній на Пилипа - вродить овес, як липа.

- На Пилипа іній - на врожай зернових культур.

- Чим більше інею на деревах і кущах - тим багатшим буде врожай кукурудзи.

- Садові дерева і кущі рясно вкриті щільним снігом і він довго не спадає на землю - наступного року буде добрий врожай садовини.

- День похмурий на Пилипа - весною будуть жадані дощі.

- На Пилипа випаде сніг - до непогідного травня.

- На Пилипа зима пришвидшує хід.

І така добра народна традиція: на Пилипа (а то й раніше, на Михайла 21 листопада) зять мав подарувати тещі, а невістка свекрусі нову теплу хустку. Звідси мовиться: «На Різдвяні запусти - нові хусти».

Тарас ЛЕХМАН

 

 

24 листопада - вшанування пам'яті Святого Теодора Студита (760-826 рр.).

Він був реформатором чернечого життя, законодавцем і творцем строгого Студійського чернечого уставу, непримиренним оборонцем святих ікон, автором численних послань, листів.

В українському народному побуті за цим днем спостерігали:

- На Теодора (Феодора) Студита зима стає сердита.

- На Студита стає холодно й сердито.

- Феодор сидить і землю студить.

- На Студита зима сідає на покуть.

- Якщо на Студита відлига, то не тішся теплом, а чекай морозів мінімум на десять днів.

- Іде сніг у день Студита - чекай добру і сніжну зиму для озимини.

- Студений Студит обіцяє холодну зиму.

Тарас ЛЕХМАН

 

21 листопада - Собор Архістратига Михаїла і всіх Небесних Сил безтілесних, велике церковне свято.

До покровительських функцій святого входить опіка над людьми, їх захист від демонів, патронат над мисливцями, доблесними воїнами - захисниками рідної землі від чужинців-загарбників. Тому в іконографії та геральдиці Михаїла зображають з мечем і щитом у руках, як от на гербі Києва.

Козаки-запорожці також вважали його своїм небесним опікуном і захисником на рівні з Богородицею-Покровою. Дослідник історії козаччини Дмитро Яворницький писав, що козаки вірили: саме Святий Архістратиг Михаїл закликає їх до бою, сповіщає про перемоги, а якщо потрібно, то сурмою попереджає про необхідність відступу.

Етнографи стверджують, що Архістратиг Михаїл «успішно замінив» язичницького бога східних слов'ян Миха (співзвучні імена!), який також мав безмежну владу, аби приборкати злі сили, адже «його воїнство - небесная сила».

Свято Михаїла (Михайла), на відміну від більшості великих і малих церковних свят, аж ніяк не пов'язується з народним аграрним календарем українців. Утім, і цього дня спостерігали за погодою та змінами у природі:

- На Михайла відлига - не буде щільного снігу аж до Миколи (19 грудня).

- Цупкий іній на Михайла - на великі сніги; густий туман сповив землю - на відлигу.

- Південний вітер на Михайла - тепло буде до половини грудня.

- На Михайла ніч ясна - зима буде красна.

- Якщо Михайло дощем не услужить, то добру весну наворожить.

Тарас ЛЕХМАН

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.