Якщо підсніжники, проліски — символ березня, то барвінок — символ квітня. Саме у квітні він квітне. Листя цієї рослини зберігають зелений колір навіть під снігом, у люті морози. Не раз траплялося, що барвінок міг зацвісти у лютому, коли прийшло різке і тривале потепління...
Живучість і витривалість барвінку, краса його цвіту оспівані у багатьох народних піснях. В українському фольклорі ця квітка ще й символ кохання, молодості та шлюбу. Але, насамперед, барвінок асоціюється з невинністю, дитинством. У давнину на могилах діточок неодмінно висаджували барвінок.
А як тільки з'явилися перші квіти, матері плели для маленьких донечок барвінковий вінок. Старші дівчатка, перейнявши досвід матерів, робили це самостійно. Такий віночок можна було одягнути й до церкви на Великдень чи на великодні розваги з веснянками та гаївками.
Розквітлий барвінок дівчина кидала в окріп. А коли вода охолоне, то вмивала нею обличчя, голову. Це - для краси і щоб голова не боліла! Втім, тут присутній лікувальний аспект, сфера народної медицини, знахарства.
Вінком, сплетеним з барвінку, прикрашали голову молодої на весіллі. Збирання рослини для весільного вінка супроводжувалося ритуальними піснями, спеціальними обрядами, які, за народними віруваннями, мали забезпечити молодим щасливе подружнє життя. Робила таке виключно молодь. Барвінком прикрашали весільне дерево - гільце, весільний коровай, додавали до букетів молодого, весільних старост, дружб, гостей...

7 квітня — велике церковне свято Благовіщення Діви Марії. Воно установлене на честь знаменної події, коли Архангел Гавриїл благовістив (сповістив Добру Новину), що Та народить Сина Божого від Непорочного зачаття.
З огляду на народний побут, вважається, що на Благовіщення Гавриїл (за іншими версіями - сам Господь Бог) благословляє землю, а та прокидається від зимового сну і здатна народжувати хліб святий (тут його слід сприймати як Тіло Ісуса Христа). Тому тільки наступного дня можна братися до праці у полі, на городі. До цього часу земельки не чіпай!
Наскільки це величне свято, мовиться у приказці: «На Благовіщення навіть птиця гнізда не будує (не в'є)». У цей день послаблюється Великий піст. Люди повинні радіти Добрій Новині, святкувати, а не смутитися. Звісно, не впиватися!
Як правило, після Благовіщення зима уже не повертається. Хоч у саме свято ще може випасти сніг, «замерзти вода в діжчині».
Дуже хочеться теплого Благовіщення, бо тоді буде теплим Великдень.
Народні прикмети:
- Яке Благовіщення - такий Великдень.
- Мороз на Благовіщення (а земля не вкрита снігом) шкодить озимим посівам. Доброго врожаю не чекай.
- На Благовіщення прилетіли перші ластівки - до теплої весни і літа. Цих ластівок приносить з вирію сама Пречиста.
- На Благовіщення сіре небо і сильний вітер - три дні поспіль можна очікувати дощу з мокрим снігом.
- Благовіщення прийде, ще намети намете.
Народні повір'я:
- Сталося, що на Благовіщення корова привела телятко, кобил - лошатко, народилися овечка, козенятко, вилупилися курчатка... - на достаток у році.
- Лихословити на Благовіщення, когось проклинати - лихого накликати. (Взагалі, будь-коли лихословити - великий грі!).

Четверта неділя Великого посту зветься Хрестопоклінною. Християни аж до передвеликодньої суботи віддають поклони Ісусові Христові під час молитви у церкві і вдома. Серед після цієї неділі називають Середопістям, Поклонами (Цього року її святкують 6 квітня).
У народному побуті вона має свої особливості та традиції. Наприклад, випікали пісний хліб у вигляді хреста. Під час сівби зернових культур його, попередньо освятивши у церкві, розламували «по раменах» і закопували у землю по чотирьох кутках поля, щоб нива добре родила. Якщо у ніч на Середопістя зачули грім чи як розламується (тріскає) крига на водоймах, то вважали, що Середопістя вже прийшло, минула половина Великого посту, стільки ж часу залишилося до свята Воскресіння Христового. Тож годі було проспати таку мить, бо тоді церковну Великодню Службу Божу можна проспати...
Після Поклонної середи у містах і селах розпочиналися передвеликодні ярмарки, на яких торгували тканиною для пошиття святкового одягу, а то й самим одягом, великодньою атрибутикою тощо. Проходили вони тихо, без галасу та веселощів, адже ще триває Великий піст!

Квітень називають — Веселун. Він тішить людей першим весняним теплом, пташиними співами, квітами, першими розквітлими садовими деревами. Здебільшого саме на квітень припадає найрадісніше християнське свято - Великдень, Воскресіння Христове, яке символізує перемогу життя над смертю, оновлення природи.
- У квітні розквітнуть дерева - до теплого травня.
- За мокрим квітнем - сухий травень.
- Квітень воду підбирає, квіти розкриває.
- Грім у квітні доброю новиною буває, якщо мороз рослин не постинає.
- Жаби дають перші концерти (у цей час вони відкладають ікру) -різких похолодань не буде.
- Квітень з квітами - травень  з травою.
- Квітнуть квіти - будуть трави.
- У квітні заглядай на май (на травень).
- Пізній Великдень - пізня весна.
- У квітні, здавалося б, мороз не страшний, бо скоро відступає, але може завдати лиха ранньому цвіту.
- Прийшов квітень - за селянином земля плаче.
Зібрав Тарас ЛЕХМАН