21 лютого 2024 р., на 87-му році життя помер відомий політик, дисидент, борець за незалежність України Степан Ількович ХМАРА.
Він народився 12 жовтня 1937 року у селі Боб'ятин Сокальського району.
Після закінчення школи протягом чотирьох років працював водієм, після чого вступив на стоматологічний факультет Львівського медичного інституту, який закінчив у 1964 році. Працював за спеціальністю у смт. Гірник. Тривалий час проживав у Червонограді.
У 1972 році почав брати участь у випуску підпільного журналу «Український вісник» та займався поширенням самвидаву.
Вступаючи в політичну боротьбу з радянською системою С. Хмара писав: “Я каятись не буду, що вибрав шлях, колючіший від терну”. Це був своєрідний маніфест лицарської посвяти. Першим значним звершенням був випуск 7-8 числа нелегального часопису “Український вісник”. Перерваний через арешт В’ячеслава Чорновола.
У1975 р. правоохоронні органи здійснили першу спробу арешту Степана Хмари. Справа була закрита у зв'язку з відсутністю доказів злочину.
Проте, 1980 року Степана Хмару таки заарештовують і засуджують до семи років ув’язнення в таборах суворого режиму та п’яти років заслання за статтею “антирадянська пропаганда”. Покарання відбував у таборах для політв’язнів у Пермській області.
Про його антирадянську діяльність свідчать 40 томів трьох кримінальних справ. Покарання надто важке. Але і тут в’язень Хмара виступав проти порушень прав людини. За це відсидів 306 діб в карцері. Довгострокові цілковиті голодування, а також сухі голодування ставали для нього смертельною небезпекою. Але ідеалізм, а ще одержимість і мужність давали Степану Хмарі сили нести прапор своєї Правди і Хрест своєї боротьби.
Степан Ількович був справжнім будівничим України. Він прийшов до парламенту з табірних “університетів”, маючи за плечима досвід політв’язня, правозахисника, народного трибуна. Один з найактивніших у Верховній Раді він розробив кілька десятків законопроектів, частина яких увійшла до головного закону держави - Конституції. Як член постійної Комісії з питань оборони і державної безпеки дбав про розбудову Збройних сил України, збереження Чорноморського флоту та ядерного статусу України.
Степана Хмару обирали депутатом Верховної Ради України першого, другого та четвертого скликань. Заснував Українську Консервативну Партію.
У листопаді 1990 р. Степан Хмара був знову заарештований і просидів в ув'язненні до квітня 1991 року. Він звинувачувався у нападі на представника міліції. Ця акція отримала назву «Справа Хмари».
Активний учасник Помаранчевої революції 2004 року.
Степан Хмара ревно служив Україні і все робив, щоб розбудити її національну свідомість і гордість. Така невсипуча діяльність народного депутата не всім подобалась. Проти нього було вчинено ряд провокацій. Після однієї з них Степан Хмара знову потрапив за грати.
Яскрава, сильна, складна і неповторна особистість відбилась в його іміджі. Партноменклатура і КГБ творили з нього образ “зека”, “уголовніка”, “екстреміста”. Це від них йшло гасло: “Хмару - на нари!” Інший образ Степана був у тих, хто прагнув свободи і незалежності України. Його називали страдником, мучеником, першим в’язнем перебудови, останнім романтиком, символом України і національним героєм. їхнім гаслом було: “Хмарі - волю!”, “Україні - волю!”
Пасіонарна і харизматична постать С. Хмари викликала у людей захоплення і повагу.
Про Хмару писали місцева, обласна, республіканська і світова преса. Та й він сам не цурався писати про наболіле. З-під його пера вийшли знакові статті, есе “За справедливу Україну”, “Демократія - це диктат справедливих законів”, “Гірка правда за ширмою солодкої брехні”, “Національна безпека України”, “Хто і як руйнує Україну”, Про наших будівничих та їх любов до України”, “Рубікон”, “Україна в промінні Христового світла”, “Воля Божа мене вела” та ін. У цих працях весь запал його серця, його переживання за долю України. Він є автором книг “Етноцид українців в СРСР” та “Генеральний погром”.
Доля оповила Хмару всенародною любов’ю. Його хотіли бачити на велелюдних вічах, на посвятах могил Січових Стрільців, національних прапорів, пам’ятниках Свободи, масових перезахоронениях жертв сталінських репресій тощо.
Подвижницьку працю Степана Хмари достойно оцінив Президент України Віктор Ющенко. 19 серпня 2006 року йому присвоєне звання Герой України з врученням ордена Держави - за визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії.
Як народний депутат, він часто виступав на мітингах і вічах у Червонограді. Навіть після складення депутатських повноважень регулярно давав інтерв’ю, коментарі для місцевої радіостудії «Новий Двір» з усіх нагальних політичних та військових питань щодо безпеки України.
Степан Хмара - найкращий приклад достойного служіння національній ідеї!