31 липня християни східного обряду вшановують Святого Якинта. На жаль, він належить до маловідомих достойників Христової Церкви. Деякі джерела повідомляють, що Якинт загинув мученицькою смертю за Христову Віру в Малій Азії, в місті Амастриді, після того, як сокирою порозбивав поганських божків у язичницькому храмі. Орієнтовна дата смерті Святого Якинта - III століття. Інших докладніших відомостей про нього не збереглося.

Водночас це - останній день липня. З цього приводу казали: «Якщо липень був сухим і спекотним, то таким буде серпень; якщо мокрим, дощовим, то і мерпень не потішить теплом».

З інших народних прогностичних прикмет і приказок:

- На Якинта день дощовий - хліб проросте в снопах.

- Птахи замовкають - літо переходить в осінь.

- Липень ще літній місяць, а серпень - передосінній.

- Липень швидко спливає за роботою.

- Був у червні, а вже опинився у серпні... А де ж липень?..

- Хоч у липні дні довгі, та час швидко плине...

- Липень мине - літо промайне...

- У липні були часті тумани - буде багато грибів.

- Уночі ясно - вдень буде похмуро.

- Липень скоса дивиться на серпень, бо той осінь закликає і літо проводжає.

У цей день церкви східного обряду також вшановують святих Еміліяна та Івана Багатостраждальника. Жінки молилися до Івана, щоб той навернув їм невірних чоловіків...

Тарас ЛЕХМАН

26 липня — ще одне церковне свято Архангела Гавриїла. Перед тим його вшановують 8 квітня.

Святого Гавриїла, як і Святого пророка Іллю, часто наділяють силою громовержця.

Кажуть:

- Якщо 26 липня сильна злива з громами та блискавицями, то на дощову осінь.

- Гаврилові громи і блискавиці затягнуться на кілька днів.

- Якщо цього дня вітер різко змінив свій напрямок, то можна очікувати тривалої негоди.

Найбільше селянин тривожився, щоб блискавка не влучила у заготовлені на полі копи зерна. Тому: «Липневий Гавриїл може залишити людину без хліба».

За будь-якої погоди у цей день християни ревно молилися до святого.

Тарас ЛЕХМАН

25 липня вшановують Святих Прокла та Іларія. Вони загинули мученицькою смертю за сповідування і поширення християнства у місті Анкирі 106 року, за часів правління імператора Траяна.

Народні прикмети цього дня та приказки:

- На Святого Прокла бувають великі роси.

- На Прокла поле від роси промокло.

- Холодна ранкова роса на Прокла - осінь не забариться.

- На Прокла випала ранкова роса - доведеться до обіду чекати, щоб поле просохло і хліб дожинати.

- Мало хліб посіяти, мало розпочати жнива, потрібно їх завершити і хліб обмолотити.

- Липень пахне зжатими снопами, а серпень - першим спеченим хлібом.

- Лелеки збираються у табуни, ходять по стерні - готуються до відльоту.

- Корови жадібно їдять траву, коні невдоволено фиркають - погода зіпсується на кілька днів.

- Хмари червоні перед сходом сонця - на вітер, але суху погоду; перед заходом сонця - на вітер і дощову погоду.

- Місяць зеленкуватий - буде сильна посуха.

Господарі поспішали завершити жнива саме до Прокла (звісно, якщо хліб дозрів належно). Але тут не йдеться про північні регіони України.

Тарас ЛЕХМАН

21 липня — свято Прокопія (у народі — Прокопа). Він був побожним єрусалимським юнаком, церковним читцем. Загинув за Христову Віру мученицькою смертю 303 року. Його стратили мечем у Кесарії Палестинській.

Про цей день у народі кажуть:

- На Прокопа повністю достигає ягода чорниця. Час заготовляти її на зиму. Знахарі зумисне сушили чорницю, яку потім використовували на ліки.

- На Прокопа повністю дозріло жито - буде багатий урожай.

- Зле на Прокопа, коли змокне копа.

- На Прокопа жита копа.

- Прокіп нажав сім кіп.

- На Прокопа приготуй плечу до снопа.

- У полі на Прокопа важка робота...

- Роса на Прокопа рання - на хорошу погоду.

- Роси вночі не було - вдень буде дощ, жито замокне.

У день Прокопа господині збирали на городі кріп. Зі свіжого (ще не висушеного) кропу готували відвари і вмивали голови, щоб не боліли, купали у відварах дітей. Для цього використовували всю рослину - коріння, стебло, парасольки, насіння.

Кріп - це не тільки приправа до страв, а й лікувальна рослина.

У церквах, найменованих на честь Святого Прокопія, колись святили «букети кропу». Вони вважалися особливо помічними від різних недуг.

Прокопія вважали святим цілителем. Тому до нього ревно молилися хворі люди.

Тарас ЛЕХМАН