Одна з найцінніших рослин в українській народній медицині – кульбаба лікарська (її часто називають –молочай). Цвіте з квітні аж до серпня, а за сприятливої погоди, то й у вересні. Росте ледь не повсюдно – на луках, лісових галявинах, у садках, на полях, грядках... Власники земельних ділянок хочуть позбутися її, як шкідника. Утім, інколи й не підозрюють, що це доволі помічна лікарська рослина і навіть харчова. А от вправні хазяйки, навпаки, готують з квітів кульбаби цілющий сироп, варять мед, які допомагають від застуди, кашлю.

З лікувальною метою заготовляють усю наземну частину рослини під час її цвітіння (особливо квіти), а корінці викопують восени.

Кульбабу використовують і свіжою (щойно заготовленою), і засушеною.

* * *

Корінь кульбаби використовують при хворобах печінки, нирок. Він універсально діє як легкопроносний, сечогінний, кровоочисний і відхаркувальний засіб. При цих захворюваннях відвари з нього готують однаково:

-1 столову ложку подрібненої сировини заливають окропом – 0,5 л. Варять на малому вогні 5-7 хвилин. Настоюють 1 годину у закритому посуді. Проціджують. Цю порцію слід випити протягом дня за 5-6 разів.

-Аналогічно готують і вживають відвар з цілої рослини. Але беруть 2 столові ложки засушеної подрібненої кульбаби на 600 мл окропу.

* * *

Допоможе травленню:

-Свіжі квіти кульбаби утрамбувати у півлітрову банку і «по вінця» залити 74-процентним спиртом. Посуд щільно закрити. Настоювати у темному, але теплому місці 14 днів. Процідити. Зберігати у холодильнику. Пити по 1 чайній ложці чотири рази на день за 15-20 хвилин до їди. Не зловживати!

* * *

При захворюваннях печінки свіже молочко кульбаби п’ють тричі на день по половині чайної ложки на 1 столову ложку теплої води за 15-20 хвилин до їди. Але курс лікування не повинен перевищувати двох тижнів. Якщо необхідно, то повторити його можна через місяць.

* * *

-Наповнити половину півлітрової банки свіжими квітами кульбаби (врахуйте, що їх потрібно утрамбувати) і залити соняшниковою олією «по вінця» посуду. Настоювати на сонячному місці 10 днів. Процідити. Потім зберігати у холодильнику. Кульбабовою олійкою змащують гнійні рани тричі на день.

* * *

При фурункулах, прищах, висипах:

-2 столові ложки засушеної подрібненої усієї наземної частини рослини і коренів (1:1, за вагою) залити окропом – 0,5 л. Гріти на водяній бані 20-30 хвилин. Настоювати 1 годину у посуді під кришкою. Процідити. Пити по 50 мл 7-8 разів на день у перервах між вживанням їжі.

* * *

Діє заспокійливо чай із засушених подрібнених квітів кульбаби. Готують з розрахунку: 1 столова ложка на 200 мл окропу. Протягом дня вранці після сніданку та ввечері перед сном випити по одній такій порції.

* * *

Салат з молодих листочків кульбаби (особливо весною) додає організму вітамінів, уберігає від авітамінозу. А породіллям додасть молока.

* * *

Кава з кульбаби:

-Ретельно очищений від грунту корінь кульбаби смажать на чистій сковорідці і подрібнюють на порошок. Потім заварюють як звичайну каву. Вона додасть бадьорості і не зашкодить серцю.

* * *

Молочком зі стебла кульбаби змащують бородавки.

* * *

Зім’ятий у жмені пух кульбаби прикладають до місць порізів. Він швидко зупинить кровотечу. (Вважайте, що замінить вату чи бинт, яких нема «під руками»).

* * *

Застереження! Чай з кульбаби (особливо відвар з кореня) не варто вживати при підвищеній кислотності шлункового соку! А от при понижені – допоможе.

Тарас ЛЕХМАН, м. Шептицький