Останні новини
02 серпня 2020
02 серпня 2020
02 серпня 2020

ЩО ЗА ГОСПОДИНЯ БЕЗ ЗАПАСКИ?..

У народі кажуть: “Вправна, акуратна господиня завжди із запаскою ходить...”.

Усі ми чули слово “запаска”, бачили її, а жінки й дівчата інколи одягають і тепер до праці, однак, погодьтесь, мало знаємо про історію, традиції носіння цього вбрання...

Запаска — найдавніший в усіх слов'янських народів варіант незшитого стегнового жіночого одягу. Була вона добре відома і по всій Україні, мала локальні (у кожному етнографічному регіоні — свої) варіанти оформлення. Переважно складалася з двох вузьких пілок вовняної саморобної тканини. Її ще називали двоплатова запаска.

На Подніпров'ї цей одяг шили у вигляді двох шматків товстого неваляного однотонного сукна різної ширини, частіше чорного та синього кольорів. Спочатку по талії пов'язували задню частину, ширшу й довшу, чорного кольору (сіряк, плахту), а спереду закріплювали другу, вужчу й коротшу, синього кольору — так звану попередницю. Цей тип запасок побутував на Середньому Подніпров'ї як повсякденний та робочий одяг.

У дні свят, особливо, збираючись до церкви, молоді жінки (рідше — дівчата) одягали зелені і червоні запаски, передня частина яких прикрашалася тканим орнаментом або вишивкою.

Саморобні двоплатові запаски інших етнографічних регіонів України відрізнялися своїми оздобленнями, особливостями візерунків на вишивках, технікою вишивання. Так, приміром, уся площина попередниці на Поділлі рівномірно заповнювалась тканим або вишитим орнаментом. На Житомирському Поліссі, Північному Тернопіллі та Хмельницькому Поділлі побутували килимкові запаски. Цей вид незшитого стегнового одягу жінок Придністров'я, Прикарпаття і Карпат був затканий поперечними або поздовжніми поліхромними смугами, часом із додаванням “металевої” нитки. На Поліссі білу полотняну запаску прикрашали широкою смугою червоного тканого орнаменту.

На всіх теренах України побутував і фартух-запаска, яку жінки носили з різними типами стегнового одягу. Фартух часом шили із дорогих, нарядних, частіше імпортних тканин — парчі, візерунчастого шавку, шерсті. Але далеко не кожна молодиця могла придбати собі такий наряд.

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.