Останні новини
10 серпня 2020
02 серпня 2020

МЕЛЯТЬ ЖОРНА...

Із сучасників, особливо представників молодого покоління, мало хто бачив жорна — найдавніший пристрій для розмелювання зерна, так званий “ручний млинок”. Тепер їх зустрінеш хіба що в краєзнавчих музеях. Та таки дехто з господарів зберіг жорна, що перепали у спадок від діда-прадіда, і використовує їх для витиснення соку зі щойно нашаткованої капусти, яку зберігають у діжі. Дійшли до нас і деякі народні паремії про жорна, наприклад: “Меле язиком, мов жорнами...”, “Долоні, мов жорна...”; “Потрапиш мені під жорна...”.

Втім, як дослідили етнографи, на Україні ще за середньовіччя почалося витіснення жорен вітряками і водяними млинами. Наприкінці XIX — початку XX століття вони побутували на селі лише пережитково. “Йшли у рух”, коли треба було швидко одержати невелику кількість борошна, аби спекти паляницю на обід чи вечерю, або для ритуального помолу зерна на весільне обрядове печиво, зокрема для приготування короваю.

Найпростіший варіант жорен складався з двох круглих вапнякових каменів, у верхньому з яких закріплювалася ручка (погонич), а посередині містився отвір (горло, горловина), куди насипали зерно. Ручкою обертали верхній камінь у горизонтальній площині, і він розтирав зерна на нижньому камені (звісно, який також лежав у горизонтальній площині); по боках останнього сипалося борошно.

У досконаліших варіантах камені були вмонтовані в обичайку (іноді в гніздо, видовбане у суцільній колоді), встановлену на станку-табуреті. Для просипання борошна був влаштований льоток (мучник). Ручку, яку ще називали веретено, мельон, жорнівка, робили високою. Її верхній кінець кріпили у перекладину рами, що була споруджена над станком, або навіть у стелю хати чи сіней.

“На зламі” XIX-XX століть деякі заможніші селяни обладнували жорна трансмісією, шестернями. У тих регіонах, де бракувало відповідного каменю, жорна виготовляли з дубових кряжиків, набиваючи на їхню робочу поверхню металеві клинці. І ті добре перемелювали зерно на борошно...

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.