Останні новини
01 червня 2020
01 червня 2020

АНДРІЇВСЬКА НІЧ

Андрій Первозванний, якого вшановуємо 13 грудня, був першим з апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. Згодом він привів до Спасителя свого рідного брата — Святого апостола Петра, з яким займався рибальством. Після смерті Сина Божого Андрій відправився на Північ, а потім на Схід проповідувати християнство, за що був страчений (розіп'ятий на хресті) язичниками.

Давня легенда говорить, що Андрій Первозванний проповідував християнську віру на Північному побережжі Чорного моря, на берегах Дніпра, де згодом постав Київ. Літопис, який датується XIII століттям, містить переказ про заснування Києва саме Андрієм Первозванним: “На цих горах засяє Ласка Божа, буде велике місто..., і Бог збудує багато церков”. Можливо, це й прекрасна легенда, однак його називають основоположником Української Церкви.

Але до того, як Церква почала відзначати свято Андрія, наші предки здавна цього дня відзначали своє свято, пов'язане з дохристиянською обрядовістю та магічними ритуалами, що мали переважно любовно-магічне та аграрно-магічне спрямування. Деякі традиції минулого збереглися й до наших днів.

За давніми народними повір'ями, Андріївська ніч (з 12 на 13 грудня), як і ніч на Катерини (з 6 на 7 грудня), допоможе незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи випаде вдале заміжжя, чи доведеться ще рік дівувати. Тож слід було поворожити...

Одним з найпоширеніших способів ворожіння є випікання балабушок, воду для яких дівчата носили... ротом. Хлопці теж не гаять часу, намагаються розсмішити дівчат, щоб ті води не донесли. Та все ж, коли балабушки готові, їх розкладають на чистий рушник, розстелений на підлозі. Кожна дівчина мітить свій балабушок. Далі підпускають з двору голодного пса (увесь день не давали їсти), і чий балабушок він схопить — та дівчина швидше вийде заміж. Але погана прикмета, коли пес не з'їсть балабушка, а лише надкусить...

Вдавалися і до такого ворожіння: лічили кілки у плоті, дрова у дровітні... Неодмінно має бути парне число. Набирали жменю снігу на полі, де сіяли коноплі, а вдома, коли сніг розтанув, лічили зерна, також на парне число. Запалювали свічку й дивилися у воду та дзеркало (кого з парубків побачать), переставляли чобітки до порога, клали різні речі під полумисок... До чого тільки не вдавалися, аби пізнати свою долю.

Інший спосіб ворожіння — слухати під вікнами чужої хати в ніч перед Андрієм. Яке чоловіче ім'я почує дівчина, то і вийде заміж за парубка з таким іменем.

...А ще в ніч на Андрія хлопці бешкетують. У господарів, чиї доньки на виданні, можуть ворота поцупити, а потім віддати за викуп; воза на стріху висадити, а то й песика з будою... Але за ці жарти не варто ображатися.

Не дивуйтеся, однак у давнину старші люди, які часто хворіли, вірили у таке: аби здобути здоров'я, то в ніч на Андрія необхідно піти до лісу, де мешкає лісовик, і вхопити його за бороду. І ось коли він буде у владі сміливця, тоді можна просити в нього про здоров'я...

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.