26 вересня – свято Івана Богослова, Христового родича, брата Якова Заведейського, наймолодшого і найулюбленішого учня Ісуса Христа. Він написав Євангеліє (четверте у Новому Завіті), Одкровення й три послання. Єдиний, який пережив усіх дванадцятьох апостолів і помер не мученицькою, а спокійною смертю у глибокій старості.
За апокрифічними переказами, Івана Богослова вважають не тільки євангелістом, а й наставником художників-іконописців. Він, маленький пастух гусей, дивом опанував мистецтво живопису.
До Івана Богослова мали завершити всі основні польові роботи і засіяти озимину, бо «хто не порсіяв до Івана Богослова, той не вартий доброго слова». Це – останній термін посіву. Якщо посіяти пізніше, то озимина може не вродити.
Народні прикмети:
-На Богослова випав щільний сніг (звісно, він ще розтане) – зима прийде на Михайла.
-На Івана Богослова дощ зі снігом – у січні тричі йтиме дощ; сонячно і тепло – червень буде дощовий і холодний.
-Сивий туман довго не спадає – зачастять дощі.
-У цей день листя опадає з беоези – на теплу осінь; з осини – на холодну.
Тарас ЛЕХМАН