28 листопада, відразу після свята апостола Пилипа, розпочинається Різдвяний піст, який триває шість тижнів, аж до свята Різдва Христового. У народі його називають Пилипівкою.

Осінньо-зимового довготривалого посту, першого після збирання врожаю, дотримувалися ревно. Ще майже недоторкані запаси солінь та городини, є вдосталь борошна, круп, бобових, олії, грибів, запасів яблук та груш. Отож цей піст легко було пережити.

Протягом Пилипівки ощадливо збирали сир і масло на прийдешні Різдвяні свята і наступні після них Масницю. Топлений і відціджений сир складали у сирні діжки, підсолюючи кожен новий шар і заливаючи його підсоленою гарячою сироваткою або топленим маслом. Накривали чистим полотном, дерев'яним кружком, а зверху клали важкий камінь, або, навіть жорна. Кожних два-три дні полотно прали і змивали кружки.

Тримали такий сир у льоху, де він міг зберігатися місяцями.

Той сир, що заливали маслом, щільно забивали дерев'яним денцем від діжки. Розкривали діжку найчастіше перед Масницею.

Спостерігали і за погодою:

- Іній на Пилипа - вродять льон і овес.

- На Пилипа відлига - Різдво з відлигою.

Після Пилипа вже не справляли весіль аж до Проводів Різдвяних свят.

22 листопада — багатий на імена поминальний день. У церквах східного обряду вшановують святих достойників Онисифора, Порфирія, Теоктисту, Матрону та інших.

За народним календарем українців це день Матрони (або ж Мотрони, Мотрі).

Ще з давніх часів збереглися такі приповідки та прогностичні прикмети:

- Матрона - добра жона, слідує за Михайлом.

- Михайло на білих конях їде, а Матрона у санях сидить.

- Після Матрони налітають морози.

- На Матрони іній на деревах і кущах - до морозу; туман встелив землю - до відлиги.

- Який іній на деревах - таке колосіння хліба.

- Сніг на Матрони віщує непогожий травень.

- Якщо на Матрони гуска ходить по льоду, то ще буде плавати по воді.

У містах і селах, де днем перед тим святкували храмові празники на честь Архістратига Михаїла, побутувала і така цікава традиція: на Матрони справляли погостини, «попразниче», або ж Проводи Михайла. Звісно, вони не відбувалися без застілля...

21 листопада святкуємо Собор Архістратига Михаїла і всіх небесних безтілесних сил. Це свято належить до великих церковних.

Сам Михаїл ототожнюється з невтомним борцем (воїном), який постійно веде битву з демонічними силами (так велів йому Господь) і виступає захисником людей від усього злого. Тому на іконах його часто зображають зі щитом і мечем у руках.

Стверджують, що з цього дня може розпочатися справжня зима. Отож мовлять:

- Зима файна від Михайла.

- Як Михайло закує, то Микола (19 грудня) розкує.

- Кузьма (Кузьму і Дем'яна вшановують двічі на рік - 14 липня і 14 листопада) з медом, а Михайло з ледом.

- Зима після Михайла морози кує, мости мостить і не стоїть на місці.

- Дощем Михайло не прислужив - добру і суху весну наворожив.

- Михайло запрягає білі коні і білою дорогою на санях їде.

- Іній на Михайла - до великих снігів.

- Туман у цей день забіліє - восени буде болото.

- Ніч ясна на Михайла - буде довго тривати гостра і сніжна зима.

Пізній листопад (ідеться про другу половину місяця) має свої прогностичні прикмети:

- На деревах часто сріблиться іній - вродить овес.

- Чим щільніший сніг - тим краще для озимини.

- Дощова погода у другій половині листопада віщує відлиги у другій половині січня.

- У другій половині листопада мокра (дощова) погода - селянину буде урода (врожай). Та, головне, щоб на голу землю, не вкриту снігом, не вдарили морози і утворився лід на ниві, засіяний озиминою.

- Пуховий сніг - пухова ковдра для зерна.

- Кінець листопада снігом покриє - землю зігріє.

- На вишнях тримається живиця (вишнева смола) - зима забариться.

- Паморозь наприкінці листопада - ожеледь у грудні.

- У сірому небі густі чорні хмари - падатиме сніг три дні поспіль, нехай з годинними перервами.

- Вітер дме, темна хмара іде - снігу принесе.

- Кінець листопада холодний - кінець січня з морозами.