Останні новини
28 березня 2024
25 березня 2024



- Березень (березоль, березіль, марець, провесень) весну приводить.
- Березень славить берези!
- Весна з березня була красна, то і літо буде погоже.
- Рання весна прийде, тоді прийде раннє літо. (Ознаки ранньої весни: раннє брунькування дерев, рано почався рух соків у берези, рано зацвіли первоцвіти...).
- Сухий березень, а мокрий май - буде каша і коровай.
- Мине місяць марець - готуй в поле ярець.
- Березень за день сімох жінок міняє (сім погід на день).
- У березні щука хвостом лід розбиває.
- Бджоли вилетіли рано - на теплу весну.
- Блискавка напровесні спалахне, а грому не чути - на тепле (спекотне) літо.
- У березні бурульки льодові довгі - буде довгий льон.
- Лелеки прилітають - весну заповідають.
- Весна красними днями сніг заганяє - родиться хліб.
- Березень холодний - градобій улітку.
- Крига весняна тоне - на тяжкий безхлібний рік.
- Лебідь покидає ополонку - прибудуть теплі дні.
- Буває марець, що відморозить палець.
- Рокита пускає - весна у двері стукає.
- Сніг має весною шорстку поверхню - до врожаю; гладку - до неврожаю хліба.
- У березні довго тримається сніг - на добрий врожай.
- Рік по весні видко...
Зібрав Тарас ЛЕХМАН


Здавалося б, що у лютому селянину нічого робити в полі, нічим турбуватися. Та це зовсім не так...
Коли вже вдосталь снігу намело, а весна ось-ось прийде, потрібно було забирати з поля загати (їх ще називали «плотами», «плотиками», «загорожами»). Сплетені з верболозу невеличкі плоти, або змайстровані з дощок щити виставляли край поля, вздовж польових доріг, щоб ті на самому полі, де висіяли озимину чи намітили ділянку для весняної сівби зернових, затримали якомога більше снігу, який створює теплу ковдру для посівів. Ставили їх і посеред поля. Тоді весною збережеться багато вологи.
Такі загати виставляли у грудні після перших щільних снігопадів. Головне у цій праці - щоб вітер не вимітав сніг з поля. Адже у часи минулі жодних мінеральних добрив не використовували. Вся надія покладалася на гній, попіл і вологу. Зате й продукцію отримували екологічно чисту.
Якщо ще трималися глибокі сніги, то збирати загати їхали рано-вранці, як тільки почало світати, коли ще не відступив мороз. Так зручніше коням везти сани, навантажені «добром». Тому конкретного дня для забору загат не вибирали. Все залежало від погоди.
Такі плоти прагматичний селянин ретельно сушив під сонцем, складав під навісом чи у відведеному для них закритому приміщенні і зберігав до наступної зими.
Український селянин завжди жив розміреним життям, умів усе чітко спланувати, тому й встигав багато зробити...


Уже були у лютому потепління, відлиги, здавалося б, що весна-красна заглянула у віконце, аж раптом зима повертається з різкими похолоданнями, морозами. Такі витівки погоди часто пов'язують з днем Власа (24 лютого). Тож, «коли приходить Влас, то добре закутуйся і бери рукавиці про запас».
Цей християнський святий жив у IV столітті. В українській народній традиції він замінив язичницького бога Велеса. Як і Велес, Влас (Власій) вважається опікуном домашніх тварин, скотарем. Щоб не прогнівити святого, вберегти тварин від пошесті, господарі у день Власа оминали «чорну» роботу. Колись у дворах виставляли його ікону і служили молебні, кропили хліви, кошари і всю живність у них свяченою водою. Для здійснення обряду запрошували священика.
На Південній Україні, куди весна приходить раніше, хлібороби вже готувалися до весняної сівби: ремонтували плуги, борони, вози, короби... В інших регіонах України до весняної сівби готувалися після свята Євдокії (14 березня). Однак повсюди весняна сівба - це урочистий ритуал, сімейне свято, хоча сповнене важкої праці!
З народних прикмет неважко здогадатися, що селянин таки хотів теплої погоди на Власія:
- Власій холодний - зима продовжиться.
- Прийшов теплий Влас - з печі злазь!
- Влас проллє води на дорогу - пора зимі забирати ноги.
Говорили-балакали й про таке:
- Святий Влас збиває ріг з зими.
- Власові морози - останні у році.
Просили: «Святий Власію, пошли нам гладких телиць, товстих биків, щоб з двору йшли - гуляли, а з поля - скакали...».


- Наприкінці лютого місяць у хмарах обіцяє тривалі снігопади.
- Місяць ясний та круторогий - чекай сильних морозів.
- Хмари йдуть проти вітру - чекай снігопаду.
- У лісі чути дзвінкий барабан дятла - до морозу; глухо барабанить птах - буде відлига.
- Вовки виють перед різким похолоданням.
- Куріпки заховалися у снігу - не чекай потепління.
- Гуде піч - посилиться вітер.
- Польові миші вилазять з-під снігу - чують потепління.
- Сорока скрегоче - тепла хоче.
- Сорока близько від оселі літає, під стріху пнеться - бути завірюсі; моститься спати на гілках дерев (таке взимку вона рідко витворяє) - на похолодання. Найчастіше сорока взимку обирає собі нічліг серед густих крон ялин та сосен. Але тоді чекай похолодань.
- Цвіркун голосно тріщить - до тепла і снігу.
- Собака качається по снігу - буде вітер або хуртовина.
- Небо біле, хоч туману немає, вечірня зоря і призахідне сонце червоне - буде нестійка погода без морозів, але зі снігопадами.
- Вечірні зірки скоро перегоряють - до морозів.
- Ворони забавляються на льоту - на добру погоду.






19 лютого — свято Вуколи, єпископа Смирни в Малій Азії, який жив у II столітті. На цей сан його висвятив сам Іван Богослов.
За багатовіковими народними спостереженнями, мороз на Вуколи віщує  бурхливу весну і сухе та спекотне літо. Суттєве похолодання у цей день вважається одним з останніх злісних спалахів зими. Свої зуби ще зможе показати на Власа (24 лютого). А потім враз зашумлять бурхливі потоки струмків, вийдуть з берегів ріки та озера. Чим ьільша повінь, чим більше вода вкриє луги, ділянки сінокосів - тим кращим і багатшим буде сінокіс, буде де коровам і коням випасатися. А от у гірських районах боялися бурхливої весни. Стрімкі річкові потоки можуть завдати чималої шкоди - зруйнувати дамби, дороги, мости, хати...
Добре, коли й на полях назбиралося вдосталь снігу. Тала вода-сніговиця напоїть озимину, належно зволожить грунт для весняного посіву.
Характерними ознаками бурхливої весни є й дружній приліт птахів, активне раннє цвітіння дерев.
З інших прикмет:
- Якщо до Вуколи було мало снігу, а вдарив міцний мороз, то озимі посіви вимерзнуть.
- Тепло на Вуколи - зима про себе нагадає!
- На Вуколи морозом припече - тоді на Тарасія (10 березня) неодмінно потече. Рано зацвітуть підсніжники, проліски. Бурхлива весна прийде!
- Чим раніше зацвіли первоцвіти - тим теплішою буде весна.
На дві останні прикмети насамперед орієнтувалися народці зцілителі, які заготовляли  ранні весняні квіти на ліки.
Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.