7 квітня — велике церковне свято Благовіщення Діви Марії. Воно установлене на честь знаменної події, коли Архангел Гавриїл благовістив (сповістив Добру Новину), що Та народить Сина Божого від Непорочного зачаття.
З огляду на народний побут, вважається, що на Благовіщення Гавриїл (за іншими версіями - сам Господь Бог) благословляє землю, а та прокидається від зимового сну і здатна народжувати хліб святий (тут його слід сприймати як Тіло Ісуса Христа). Тому тільки наступного дня можна братися до праці у полі, на городі. До цього часу земельки не чіпай!
Наскільки це величне свято, мовиться у приказці: «На Благовіщення навіть птиця гнізда не будує (не в'є)». У цей день послаблюється Великий піст. Люди повинні радіти Добрій Новині, святкувати, а не смутитися. Звісно, не впиватися!
Як правило, після Благовіщення зима уже не повертається. Хоч у саме свято ще може випасти сніг, «замерзти вода в діжчині».
Дуже хочеться теплого Благовіщення, бо тоді буде теплим Великдень.
Народні прикмети:
- Яке Благовіщення - такий Великдень.
- Мороз на Благовіщення (а земля не вкрита снігом) шкодить озимим посівам. Доброго врожаю не чекай.
- На Благовіщення прилетіли перші ластівки - до теплої весни і літа. Цих ластівок приносить з вирію сама Пречиста.
- На Благовіщення сіре небо і сильний вітер - три дні поспіль можна очікувати дощу з мокрим снігом.
- Благовіщення прийде, ще намети намете.
Народні повір'я:
- Сталося, що на Благовіщення корова привела телятко, кобил - лошатко, народилися овечка, козенятко, вилупилися курчатка... - на достаток у році.
- Лихословити на Благовіщення, когось проклинати - лихого накликати. (Взагалі, будь-коли лихословити - великий грі!).

Четверта неділя Великого посту зветься Хрестопоклінною. Християни аж до передвеликодньої суботи віддають поклони Ісусові Христові під час молитви у церкві і вдома. Серед після цієї неділі називають Середопістям, Поклонами (Цього року її святкують 6 квітня).
У народному побуті вона має свої особливості та традиції. Наприклад, випікали пісний хліб у вигляді хреста. Під час сівби зернових культур його, попередньо освятивши у церкві, розламували «по раменах» і закопували у землю по чотирьох кутках поля, щоб нива добре родила. Якщо у ніч на Середопістя зачули грім чи як розламується (тріскає) крига на водоймах, то вважали, що Середопістя вже прийшло, минула половина Великого посту, стільки ж часу залишилося до свята Воскресіння Христового. Тож годі було проспати таку мить, бо тоді церковну Великодню Службу Божу можна проспати...
Після Поклонної середи у містах і селах розпочиналися передвеликодні ярмарки, на яких торгували тканиною для пошиття святкового одягу, а то й самим одягом, великодньою атрибутикою тощо. Проходили вони тихо, без галасу та веселощів, адже ще триває Великий піст!

Квітень називають — Веселун. Він тішить людей першим весняним теплом, пташиними співами, квітами, першими розквітлими садовими деревами. Здебільшого саме на квітень припадає найрадісніше християнське свято - Великдень, Воскресіння Христове, яке символізує перемогу життя над смертю, оновлення природи.
- У квітні розквітнуть дерева - до теплого травня.
- За мокрим квітнем - сухий травень.
- Квітень воду підбирає, квіти розкриває.
- Грім у квітні доброю новиною буває, якщо мороз рослин не постинає.
- Жаби дають перші концерти (у цей час вони відкладають ікру) -різких похолодань не буде.
- Квітень з квітами - травень  з травою.
- Квітнуть квіти - будуть трави.
- У квітні заглядай на май (на травень).
- Пізній Великдень - пізня весна.
- У квітні, здавалося б, мороз не страшний, бо скоро відступає, але може завдати лиха ранньому цвіту.
- Прийшов квітень - за селянином земля плаче.
Зібрав Тарас ЛЕХМАН

31 березня вшановуємо святителя Кирила Єрусалимського (315-387 рр.), патріарха, Учителя Церкви.
З цього дня, якщо була тепла погода, розмерзла земля, починали масову сівбу зернових. (Ідеться про дату «старого календаря», з урахуванням двотижневої різниці у днях). Але й існували певні застереження:
- Минув Теплий Олексій, а Кирило каже: «Ще не сій!».
- На Кирила святого буває морозу много.
- Якщо хворий господар, то в цей час краще нивку не сіяти, бо не вродить. (Вважайте марновірством!).
Сіяти хліб, як і збирати, називали «святою працею». Це відображено в багатьох народних прислів'ях та приказках:
- Посієш рідко - вродиться дідько.
- Що посієш, те й пожнеш.
- Не посієш весною, тоді й восени не збереш.
- Одна правда на світі буває: хто не посіє, той не збирає.
- Під час сівби і жнив ніколи хворіти і на печі лежати!
«Посівна» тема присутня у веснянках, гаївках, колядках, віншуваннях, молодіжних вечорничних обрядах...
З народних прикмет:
- На Кирила мороз - до Благовіщення (7 квітня) не сій нивку.
- Кирило обдарував теплом - добрий час для посіву.
- На Кирила холодно і вітер - влітку може вилягти хліб.
- Якщо на Кирила сніговим вітром повіє, то краще зачекай, з весняною сівбою не поспішай!
- На Кирила тепло, сонячно і жайворонок в небі хлібороба вітає, співає - на добрий посів.
- Кирило кисне - земля поїться.
- Олекса (30 березня) може бути теплим, а Кирило все перекреслить.