Останні новини
28 березня 2024
25 березня 2024

 

Купалом, Купайлом називають давньослов'янського язичницького бога родючості, врожайності, лікарських рослин та добробуту. Деякі елементи свята збереглися і до наших днів. До нічних ритуалів входить запалювання живого вогню (потрібно терти сухими полінами одне об одного), стрибання через нього з метою «очищення», пускання дівчатами по річці сплетених вінків з живих квітів, одягання масок з метою «обдурити злих духів», спалення солом'яного опудала Марени, яка символізує смерть, темряву. Не обходиться і без обрядових купальських пісень. Вважається, що зібрані напередодні (6 липня) Івана Купала лікарські трави мають особливо цілющу силу, здатні вилікувати будь-які хвороби, навіть ті, перед якими професійні медики безсилі.

А от на саме Різдво Івана Хрестителя (7 липня) - велике церковне свято молодь уже не розважалася. Зранку всі (і старі, і малі), святково одягнені йшли на Богослужіння до храму. Зрештою, весь день мав бути присвячений молитві, духовним роздумам, добрим щирим розмовам за сімейним столом, особливо, якщо в родині були іменинники - Івани, Іванни, які народилися у липні.

Тільки господар час від часу відволікався, спостерігав за погодою, прогнозував майбутній врожай. Тому у цей день Івана Хрестителя ще називали Господарником.

Народні прикмети:

- Роса на липневого Івана - буде добра отава і врожай огірків.

- Зійде ясне сонечко на Івана - буде добро погода впродовж кількох днів.

- Ясний Іван - на добру жнивну погоду.

- Мокрий Іван хліб підмочить. Але коли до Івана була посуха, то Іванів дощ - золото.

- Зоряна ніч на Івана -  буде багато горіхів і грибів.

- Тільки після Івана шукай білих грибів.

- Прийшов Іван, а колос цупкий, тоді готуй серп.

- За Іваном жнива спіють.

- На Івана - молода картопля.

- На Івана достигає чорниця («Іванова ягода»).

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

З численних обрядових дійств Купальської ночі (у ніч з 6 на 7 липня, коли, за церковним календарем, святкуватимуть Різдво Івана Хрестителя), молодь іде у ліс шукати цвіту папороті. Магічне видовище! Численні легенди стверджують: хто у Купальську ніч знайде цвіт папороті (а спалахує він лише на мить), той знатиме мову всіх звірів і птахів, дерев, кущів, трав, квітів, йому відкриється багато чого потаємного, потойбічного, а згодом знайде багаті скарби золота, сріблі, коштовних каменів. Опісля своїми знаннями ні з ким не можна ділитися, ні з ким не спілкуватися... Так і на відлюдка перетворишся. Тоді самі скарби тобі не знадобляться... Людиною стаєш тільки серед людей! Ця легенда-вигадка, погодьтесь, має глибокий смисл!

Та чи цвіте папороть насправді?!. Вогнисті, яскраві квіти на ній не побачити. Проте влітку на тильній (зворотній стороні від сонця) листочках рослини може  знайти коричневі «бородавки». У них сховане крихітне-крихітне насіннячко. То і називають цвітом папороті. До речі, папороть росте здебільшого у затінених місцях, темних густих лісах. Любить вологий грунт.

Знахарі ж по-своєму оцінюють цю рослину. Вони - не наївні, ніколи не шукають цвіту папороті, а заготовляють насамперед її корінці, якими лікують людей від багатьох недуг.

...А молодь хай шукає цвіту папороті і знаходить свої скарби - серця та поєднує їх!..

Тарас ЛЕХМАН

 

 

4 липня вшановують Священомученика Юліана Тарсійського, який загинув за Християнську Віру 288 року. Про нього та його високий духовний подвиг згадує у своїх проповідях Отець Церкви Святий Іван Золотоустий.

Народні прикмети:

- На початку липня три густих тумани – підуть білі гриби.

- На Юліана на дворі пусто (вичерпуються запаси хліба) та на полі густо.

- Цикади сильно стрекочуть увечері – буде погожий день.

- Хмари швидко рухаються – до вітру.

- Тварини лягають спиною в сторону вітру – буде негода.

- Сова ввечері кричить – холод накликає.

- Сонце в колах у цей день – до доброго врожаю.

- Який Юліан – такі жнива (ідеться про погоду під час жнив). Тому: - Добрий сухий Юліан!

- Птиці обскубують пір’я, коти лижуть лапу – на негоду, і то тривалу.

- Кіт з хати не вилазить – дощ відчуває.

- Птиця світська не ховається від дощу – він надовго.

- Під час дощу на калюжах плавають бульбашки – негода довго протриває.

З дня Юліана (зокрема на Південній Україні, де зернові культури достигають швидше) селяни починали готуватися до жнив:гострили серпи, коси, лагодили вози (насамперед широкі «драбини» для них, завдяки яким можна навантажити багато соломи), упряж, прибирали зерносховища, перевіряли мішки, чи не діряві… Клопотів було багато!

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

- Липень — найспекотніший місяць року і його перевал.

- Липень — літу маківка, року середина.

- У липні ще літо, але й на осінь заглядай.

- Липень - жнивець.

- Липень - місяць жнив.

- Жнива прозівав - рік даремно працював.

- Однією рукою жни і думай, як другою будеш сіяти.

- У липні колос до колоса, зернятко до зернятка - і буде хліб!

- Ледаря у липні не люблять!

- У липні прієш насамперед від праці.

- Липень просить серпа, бо почалися жнива.

- Тільки у липні заготовляють молоду кору з липи. (З неї плетуть кошики, лубки).

- Хто в липні спеки боїться, тому зимою нема чим погрітися.

- У липні засмагай і до праці ставай!

- У липні хоч роздінься, а в грудні тепло одінься.

- Чого липень і серпень не доварять, того і вересень не досмажить.

- Липнева роса, як сльоза: нею ліс вмивається, з нічкою прощається.

- У липні падає по листку, а в серпні падає по два.

- Стрижі (серпокрильці) низько літають і з криком - чекай вітру і дощу.

- Стадо корів надвечір розревілося - буде дощова погода).

- Туман літній при яскравому сонці - на ясну погоду, погожу днину.

- Стежки в лісі покрились пліснявою - буде багато грибів.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

 

Літо вже у розпалі. Жаркі спекотні дні. Минув час літнього сонцестояння. Але ночі ще короткі, навіть доволі теплі. Та враз настало різке похолодання. Воно не буде тривалим, однак, погодьтесь, неприємно... Таку різку зміну погоди часто пов'язують зі святом Онуфрія (у народі - Онопрія) - 25 червня.

Переповідають: уже красуються пшеничні лани, а поміж колоссям палають червоні маки, буяє вся рослинність, повсюди квітнуть різнобарвні квіти. Тільки Онопрій чомусь цьому злиться, хоче все заморозити. Тому в народі його часто називали вовкулакою. Однак літнє сонце, яке досягло свого епогею, подолає цю злу силу.

За народними переказами, Онопрій доводиться свояком Морозу, хитрощами та підступністю перебрав від нього деякі навички, наприклад, морозити, покривати льодом усе живе, дмухати холодом. Мороз злиться на Онопрія, що той втручається не у свої, а його (Мороза) справи, та ще й злодій. Тож може вдарити Онопрія обухом сокири по голові, щоб той принишк, не розперізувався. Побутують й інші легенди про Онопрія.

На Онопрія дівчата в обідню пору вирушали на околиці сіл, щоб зібрати букети з польових та лугових квітів і прибрати ними хатні образи. Деякі квіти (зокрема польові маки) заплітали в коси, щоб голови не боліли. Маковими пелюстками натирали обличчя, щоб не сходив рум'янець на щоках. Справжня народна косметика!

Народні прикмети:

- На Онуфрія дощ - сінокіс буде мокрий.

- На Онуфрія роса - на великий врожай хліба (і навпаки).

Колись на Онуфрія селяни не косили трави...

Тарас ЛЕХМАН

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.