Коровай — обрядовий хліб, поширений серед багатьох слов'янських народів. Але для української обрядової традиції він мав і має особливе значення.

У давньоруській літературі нерідко зустрічаються згадки про цю ритуальну «язичницьку» страву, яка спочатку навіть засуджувалася церквою. Аж важко повірити у таке! Однак висока престижність короваю як обрядового хліба сприяла стійкості цього елемента культури і зміцнення його символічного статусу.

Коровай неодмінно пекли молодятам на весілля, потім по шматку з нього давали всім гостям. Він символізував добробут для новоствореної сім'ї і її щедрість. Хлібом-сіллю або короваєм зустрічали поважних гостей, делегації з-за кордону.

Та найперший коровай пекли у серпні на обжинки, коли завершили жнива. Він неодмінно мав бути з борошна нового врожаю.

Колись завершення жнив ставало подією для всього села, Святом Врожаю. Окрім того, що кожна господиня пекла коровай для своєї сім'ї, пекли ще й великий «колективний» коровай. Ним частувалися всі жниварі і ті, хто хоч якось долучався до жнив - водії, працівники елеватора...

Спекти такий коровай бралися найвправніші, найдосвідченіші господині. Його так і називали - перший коровай, веселий коровай... Веселий, бо всі раділи завершенню жнив і новому хлібу на столі, зерну у коморі. Прикрашали його, як і весільний коровай - гільцем, квітами, довкола обплітали барвінковим вінком.

Коли господині вмивали руки після випічки такого короваю, то цю воду виливали під плодові дерева, щоб добре родили.

2 серпня — церковне свято пророка Іллі. З цим днем пов'язано чи не найбільше в останньому місяці календарного літа народних прикмет та фенологічних спостережень. Породив Ілля чимало народних приказок та прислів'їв:

- Що на Іллі (яка погода) - те і на Воздвиження Чесного Хреста (27 вересня).

- У доброго господаря на Іллі поле чисте. (Мовиться про південні регіони України, де хліб уже зібрано).

- Мокрина й Ілля літо кінчають.

- Ілля на полі копи лічить.

- Жито, яке дозріло на Іллі, - найкраще для насіння.

- Пророк Ілля годину відволік.

- Ілля-пророк - косовиці строк.

- Ілля-пророк дощ тримає і на землю спускає.

- Ілля - бог грому і блискавки.

- Після Іллі купатися у водоймах не можна.

- Ілля воду студить у ріках та озерах.

- Тільки до Іллі гарні бджолині рої.

- На Іллі - хліб на столі.

- На Іллі пуд меду у вулику.

- Ніч після Іллі довга, а день короткий.

- Трудівнику після Іллі дві вигоди: ніч довга і вода холодна.

- Пар до Іллі, а після Іллі зяб.

- Минув Ілля - чекай дощів.

- Хмари на Іллю з'являться зранку - наступного року хліб вродить на ранніх посівах; в обід - добре вродять середні посіви; надвечір - вродять пізні посіви.

На Іллю першоосіннє велике свято. (За народною версією, а не церковним каленадрем). У селах, де відзначали храмові празники у цей день у полі не можна було працювати (бо гріх!). Молилися у церквах і запрошували гостей.

1 серпня вшановують Святу великомученицю Мокрину (Макрину). Вона народилася на початку IV століття. Померла 380 року. Доводилася рідною сестрою Отцям Церкви - Святому Василію Великому та Григорію Ніському.

За народними віруваннями, свято Мокрини - це останній день літа, але ще не осінь, а передосіння пора.

Кажуть:

- Якщо у цей день падає дощ, то осінь буде мокрою, сльотавою, з частими дощами; якщо видасться сухий день, то сухо буде й восени, не загниє у землі картопля та інша городина.

- Якщо на Мокрину дощ, то горіхи вимокнуть; а якщо сухо, то бджоли повилітають з вуликів і ще будуть роїтися.

День Святої Мокрини (власне, погода) вважався важливим для наступного року: коли на Мокрину дощ, то наступного року добре вродить жито.

- Серпень пахне яблуками і свіжим печеним хлібом.

- Хліб - усьому голова! (Такий вислів можна почути насамперед у серпні, коли «мірками міряють» новий врожай і печуть з його борошна «на пробу» перший хліб, або коровай).

- Коли їстимеш першу скибку хліба з нового врожаю зерна, то неодмінно скажи: «Хвала Богу Всевишньому і хлібу святому!».

- Серпень-батенько мужика дбайливістю і роботою годує.

- Серпень виймає серпа з-за стріхи, а вересень його ховає. (Про північні регіони України).

- У серпні спішить до кінця літо.

- Як у серпні пливуть у повітрі срібні ниточки павутиння - певна ознака закінчення фенологічного літа.

- У серпні вже лягають до ніг перші жовті листочки.

- Серпень - захід літа, але продовження життя.

- У серпні медом пахнуть пасіки.

- Стерня, ламаючись, тріщить - дощ кличе.

- Стовп біля сонця - на посуху.

- У серпні хмари вечірні сині - до зміни погоди (здебільшого її різкого погіршення).

- Хмари вранці високо - днина буде гарною.

- Туман вранці проти сонця - на ясну погоду.

- Хвиля у річці б'є назустріч воді, що тече - бути дощу.

- Багато вродило польового хвощу - зима буде холодною; багато щавлю - теплою.

- На перспективу: листя на деревах жовтіє знизу - до ранньої сівби; жовтіє на верхніх гілках - краще сіяти пізно; листя на березі починає жовтіти на верхівці - весна буде ранньою і дружньою.

- У серпні круг навколо сонця - буде дощ.

- Літо дощове гірше осені.

- У серпні падають зорі з небес.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН