26 вересня – свято Корнелія (Корнилія) Сотника.

З народних прикмет:

-Як Корнило скаже – так зима покаже.

-Коли цей день теплий та сухий, то зима буде пізньою і не надто лютою.

Господарі радіють теплій погоді, барвистій осені, а не сірій, похмурій. Та ніколи їм милуватися красою природи. Бо після теплих днів враз може настати мокра осінь. Городина вже має бути зібрана. Тому до цієї пори чоловіки мають облаштувати підвали, льохи, ями-кіпці, у яких зберігають овочі на зиму. Жінки, тим часом, оглядають, перебирають овочі, сортують їх, вилучають гнилі. До праці активно долучаються діти.

У кожного своя робота, але все це спільні турботи. Змарнуєш день, то потім не надолужиш. Взимку залишишся без запасів.

Тарас ЛЕХМАН

23 вересня – день вшанування святих великомучениць-християнок Минодори, Митродори і Німфодори.

За астрономічним календарем – осіннє рівнодення. Наша планета, обертаючись навколо Сонця, проминає важливу точку на своїй орбіті. На всій Землі день зрівнюється з ніччю. Але якщо у Південній півкулі починається весна, то у Північній – настає осінь.

Однак за народним календарем українців ( а він значною мірою базується на багатовікових фенологічних спостереженнях), цього дня осінь вступає вже у свою другу фазу. Адже її початок припадає на серпень.

Народні прикмети:

-Якщо у ніч на Минодори багато зірок на небі (їх ще називають «осінніми ліхтарями»), вони яскраво світять і не миготять – ще довго протримається суха погода.

-Зорі «скачуть» - на дощ, сильний вітер.

-Темне небо сповіщає про наближення циклону дощів.

-Якщо на цю ніч припадає повний місяць і він у тумані – до дощу.

-Після Минодори – початок ранніх сутінків. Тому людям доводиться раніше запалювати ліхтарі.

Тарас ЛЕХМАН

14 (27) вересня – величне свято Воздвиження Чесного Животворного Хреста Господнього. У цей день (27 вересня, за оновленим календарем) також вшановують мучеників за Христову віру Калістрата з побратимами та праведного Ніла.

Однак у народі і свято Воздвиження, і весь заначений період (цикл) називали Здвиженням. Вважали, що осінь уже йде назустріч зимі, зима «здвигається» ближче до зими. Це час, коли починає завмирати природа, хоча і милує людське око яскравими осінніми барвами, інколи потішить теплом. Все ж земля вже не родить, плоди у ній не розвиваються, а лише дозрівають. Останні соки із землі беруть пізні осінні квіти, помірно черпають силу ягоди калини, шипшини, оболіпихи, горобини, журавлини. Можна (і потрібно!) заготовляти коріння лікарських рослин. Так, ростуть гриби. Не дивно! Осінь – їхня пора. Окрема розмова про посіяну озимину, самосіви дикорослих рослин. Але вони чекатимуть свого часу аж до весни.

Народні прикмети:

-Як на Здвиження випаде перший сніг, то справжній сніг ляже на землю у свято -Кузьми і Дем’яна 1(14) листопада. За народним календарем, це – передзимовий день.

-Осінь припізнилася – зима затримається.

-Здвиження задощить – до Покрови буде мокро.

-Сухе Здвиження – суха Покрова.

-На Здвиження дощ – корова ще напасеться трави.

До Воздвиження господарі намагалися викопати всю картоплю, спалити хмиз, бур’ян, щоб до зими (до снігу) ділянка була чистою. На вечерю пекли картоплю. Робили це тут же у полі чи на городі. Таке дійство ставало для сім’ї урочистим ритуалом. Мабуть, звідси й приказка: «Найсмачніша картопля тоді, коли її копають». А спечена на жару, просякнута димом – поготів смачна!

Тарас ЛЕХМАН

8 (21) вересня – свято Різдва Пресвятої Богородиці.

Культ Діви Марії здавна мав особливу пошану в українському народі. Наприклад, Десятинна церква, збудована Хрестителем України-Руси Святим князем Володимиром Великим, була найменована саме на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Це свято, як й інші Богородчанські – Введення, Благовіщення,  Успіння, становлять єдиний цикл, який символізує початок шляху людства до Спасіння і Вічного Життя.

У народі Різдво Пресвятої Богородиці називають Другою Пречистою. Але зберіглася ще одна, щоправда, маловживана назва – Семипогідниця і пов’язана вона з народним синоптичним календарем. Бо цього дня погода може змінитися сім разів на день: від ясної сонячної – до дощової, і навпаки. До речі, дощ на Другу Пречисту називають «сльозами Божої Матері». Вона плаче і молиться за нас грішних…

Народні прикмети:

На Другу Пречисту падає дощ, то може задощити на тиждень.

Як на Другу Пречисту задощить, то дощ годі зупинити.

Після Другої Пречистої відлітають у вирій шпаки. Але якщо вони не поспішають відлітати, то ще встановиться тепла погода. Перед відльотом шпаки збираються у зграї, які можуть налічувати до двох тисяч пернатих. Часто навідуються у виноградники і ласують ягодами. Можуть вмить спорожнити кущі.

На Другу Пречисту бджоли перестали бути активними – відчувають наближення похолодань; зима прийде рано.

На Другу  Пречисту багато барвистих метеликів – не поспішай взуватися у валянки, ще буде тепло.

Друга Пречиста тепла – може бути теплою і Покрова.

Хоч Друга Пречиста дощем поливає, але землю під озимі посіви благословляє.

До Другої Пречистої поле має бути чистим. Поспішай зібрати врожай городини.

Тарас ЛЕХМАН