Коли заходиш у літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові, то складається враження, що господар вийшов на хвилинку і ось-ось повернеться, поспілкується з тобою, говоритиме про літературу, журналістику, фольклор, історію, політику... Тут витає дух Каменяра, його “жива” присутність відчутна у всьому. А якщо не повернеться (маємо на увазі фізично) Іван Франко, то таку духовну розмову охоче проведуть працівники музею...
Після багатьох років поневірянь «по чужих кутках» письменник, нарешті, міг збудувати власний дім. Коштами допомогли друзі, шанувальники його слова. Іван Франко прожив у ньому з 1902 по 1916 рік. І хоч часто у стінах будівлі було доволі холодно (майстер-поляк як на зло спорудив у робочому кабінеті Франка кепську піч, що погано гріла), все ж серце зігрівала радість: «В своїй хаті - своя правда». Та й сім'я почувала себе комфортніше. Тут Каменяр написав чимало нових творів (щоправда, найлегше писалося на кухні, де було найтепліше, а гамір домочадців йому ніколи не заважав). Він уже міг систематизувати і розташувати свою бібліотеку, яка налічувала 10 тисяч томів, в т.ч і цінних стародавніх рукописів.
Тепер тут діє Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка. Не для реклами, а для зацікавлених осіб: м. Львів, вул. Івана Франка, 150/152; директор Богдан Тихолоз.
26 січня 1940 року за ініціативою Спілки радянських письменників Народний комісаріат освіти УРСР (так тоді називалося Міністерство освіти України) ухвалив рішення про відкриття такого музею. Його директором призначили Петра Франка, який на той час був депутатом Верховної Ради УРСР. Урочисте відкриття відбулось 10 жовтня 1940 року о восьмій годині вечора. Однак Петро Франко був директором музею лише короткий час, бо вже 29 червня 1941 року його вивезли зі Львова ніби в евакуацію через напад Німеччини на СРСР. З цього часу доля Петра Франка (сина Івана Франка) невідома.
Під час німецької окупації Львова музей не працював. Експонати перенесли до Національного музею, міської бібліотеки та Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Після закінчення Другої Світової війни музей знову відкрили для відвідувачів - 27 липня 1945 року.
Інформація з довідників:
- У Львівському музеї Івана Франка є меморіальна і літературна експозиції, що розташовані у будинку письменника, максимально точно відтворено обстановку, у якій жив Іван Франко і його сім'я. Будинок двоповерховий. На першому поверсі є 5 експозиційних кімнат і передпокій, на другому поверсі - нова частина меморіальної експозиції (відкрита у 2006 році) - дві невеликі кімнати (синів і дружини).
Літературна експозиція розташована у будинку поруч. Тут відтворено життєвий і творчий шлях письменника, експонуються його твори, портрети, фотографії, документи.
У Львівському музеї Івана Франка зберігаються майже всі першовидання творів письменника, архівні документи, фотографії, рукописи, матеріали, що стосуються літературно-наукової, політичної і громадської діяльності, ювілейних святкувань і похорону Івана Франка. Окрема зала присвячена всесвітній славі Каменяра.
З 2000 року виходить щорічний «Науковий вісник музею Івана Франка у Львові», у якому публікуються наукові праці співробітників музею, дослідження, листування з Іваном Франком, спогади про нього, хроніка діяльності музею.
До речі, поруч - будинок, у якому мешкав Михайло Грушевський. Сусідам було про що поговорити. Але у житті геніїв завжди трапляються кумедні історії. Виявляється, що добросусідству псував пес Івана Франка, який постійно гавкав і заважав працювати Михайлові Грушевському. Про це навіть ширилися анекдоти...
А от Іван Франко міг писати будь-де і будь-коли...
Маркіян ЛЕХМАН.
Студент факультету медіакомунікацій та підприємництва Української академії друкарства.
м. Львів