Останні новини
10 серпня 2020
02 серпня 2020

ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ, ЇЇ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

(Дещо з історії)

Люблінська унія — один з найскладніших і найсуперечливіших чинників в історії нашої держави, і зумовили його не українці, а ті, хто прийшов на наші терени із загарбницькими намірами. Здавалося б, з одного боку відбувся розвиток міст, промисловості, а з іншого — посилення національного гніту. Якими ж були наслідки Люблінської унії для українських земель?..

Поразки у Лівонській війні з Росією підштовхнули уряд Литви до остаточного об'єднання з Польщею. На спільному сеймі представників обох держав у місті Любліні 1 липня 1569 року було проголошено унію (злиття). За її умовами Велике князівство Литовське об'єдналося з Польським королівством в єдину державу — Річ Посполиту.

Після Люблінської унії до складу Польщі ввійшли воєводства: Руське (Галицьке), Белзьке, Волинське, Подільське, Брацлавське, Київське. За Литовським князівством залишилося Берестейське воєводство на Пінщині.

Українському народові загрожувало повне національне знищення. Польські магнати і шляхта жорстоко визискували українських селян. Польський закон дозволяв феодалам карати українського селянина навіть смертю. Українських міщан всіляко обмежували у правах. Люблінська унія повернула Україну до Заходу, зумовила піднесення релігійної, національної, економічної, збройної боротьби. Щодо збереження релігійної ідентичності, то згодом таким наслідком стала Берестейська унія (1596 рік), а також виникнення церковних братств.

Литовські великі князі і польські королі вважали українські землі власністю своїх держав і розпоряджалися ними в інтересах своїх же панів, вельмож.

Права феодалів на володіння українськими землями, поневолення та закріпачення українських селян узаконювали державні акти — Литовські статути 1529, 1566 та 1588 років (унія дала слушну нагоду для їх реалізації), а також численні привілеї, деякі з них надавалися осібно. За Литовським статутом 1588 року було остаточно закріпачено ледь не все українське селянство. Селяни мали лише право на володіння рухомим майном, необхідним для виконання повинностей на земельних наділах, якими вони користувалися.

Щоправда, після Люблінської унії на теренах України поступово розбудовуються міста, які стають осередками ремесла, промислів, торгівлі, культури, політичного життя. Серед них — Львів, Галич, Луцьк, Кам'янець-Подільський, Київ та інші. Водночас ці міста втрачають український характер. Основною масою їх мешканців стають поляки, євреї, німці. Українці ніде не переважали чисельністю У містах були резиденції великокнязівських старост, будинки панів, військові залоги. Міста-фортеці іноді ставали центрами володінь магнатів. У XIV-XVII століттях Магдебурзьке право одержали Львів, Шаргород, Кам'янець-Подільський, Кременець, Луцьк, Чернігів та інші міста.

Соціально-економічний та суспільно-політичний стан України у другій половині XVI століття, посилення гніту щодо українців, формують національну свідомість українського народу, ведуть його до національного пробудження. Але це вже тема окремої розмови...

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.