(ОУН-УПА: ДЕЩО З ІСТОРІЇ)
На жаль, так вже повелося в нашому суспільстві, що тільки наближаючись до святкування чергової річниці Дня Незалежності України чи до відзначення інших дат, подій у нашій складній історії, ми все частіше згадуємо про тих, хто поклав свої голови за Батьківщину, державність, волю (і не тільки на Майдані, взоні АТО), поневірялися по таборах і тюрмах, терпіли наругу польського, німецького, більшовицького режимів, але навіть перед загрозою смерті не зреклися Вітчизни. У числі таких славних патріотів — члени Організації Українських Націоналістів. Не так уже й багато їх залишилося живими... Про своїх Героїв пам'ятаймо повсякчас!
...Після програних визвольних змагань і втрати державності 1917-1920 років Україну поділили сусіди-окупанти. Кожен прагнув отримати “ласий шматочок” території і встановити тут свій порядок, нехтуючи правами корінного етнічного населення. Та впродовж 1920-1939 років українці зуміли створити нову модерну політичну формацію — Організацію Українських Націоналістів (офіційно заснована 1929 року). ОУН відносно швидко розвинула й розбудувала свої структури, зокрема на західних теренах України, активісти завжди діяли оперативно, вишколила й підготувала широкі кола патріотів до боротьби за Самостійну Державу (ці слова оунівці писали у своїх прокламація та відозвах завжди з великої літери), сформувала надійну підпільну агентурну мережу.
Коли спалахнула Друга світова війна, Організація Українських Націоналістів-революціонерів під проводом Степана Бандери стала єдиною політичною силою, яка розпочала нерівну боротьбу з окупантами різних мастей. Актом 30 червня 1941 року, проголошеним у Львові, відновила Українську Державу й покликала до життя Українське Державне Правління (призначила уряд). Хай цей Акт залишився політичним гаслом, хай за нього поплатилися волею, а то й життям, організатори акції, бо німці не могли дозволити створення Української Держави, але він посіяв надію й вселив оптимізм серед народу.
Боротьба ОУН нагально вимагала створення Української Повстанської Армії. Як Збройні Сили українського народу разом із політичною формацією ОУН повстанці воювали на два фронти — з німцями й червоноармійцями. А ще доводилося протистояти полякам... Західні держави, зокрема Великобританія та США, стали сюзниками СРСР у боротьбі проти фашистської Німеччини. Хоч і самі напочатку війни терпіли поразки на фронтах, все ж надали Союзу величезну матеріальну і військову підтримку, чим допомогли врятувати московську диктатуру від краху.
Після закінчення війни Сталін скерував на Західну Україну (та й не тільки на Галичину) величезні військові сили для повної ліквідації ОУН-УПА. Провід Організації на українських теренах змушений був перейти на інші (зокрема глибоко підпільні) форми та методи боротьби за рідну державу. Він же й доручив частинам УПА із Закерзоння пробиратися на Захід і поінформувати західний світ про те, як бореться український народ за свою волю, державність.
У другій половині 1947 року деяким відділам УПА вдалося з боями пробитися через радянський та чеський кордони до Німеччини, і саме до американської окупаційної зони. Багатьом членам ОУН, що перейшли на нові форми боротьби за свою державність, вдалося злегалізуватися в Україні чи інших союзних республіках і далі продовжувати боротьбу проти радянської імперії. Але це вже інша сторінка історії...