(З фенологічного щоденника)
Кажуть: “Ранній Великдень — рання весна”. Цього року свято Воскресіння Христового ми відзначали таки доволі рано — 8 квітня. Але весну аж ніяк не можна було назвати ранньою. Щось схибила народна прогностична прикмета. Березень видався холодним. Навіть Вербна неділя, за тиждень до Великодня, не віщувала тепла. Дехто засмутився: “Невже паска буде на снігу?..”. А таке траплялося.
Однак, ні! Великдень потішив теплом — і душевним (це — насамперед!), і сонячним. Здавалося, холодні дні вже не повернуться. Та після різкого потепління знову на деякий час настало похолодання. Тільки-от черемха радувала людей білим цвітом. Одягнулася, мов наречена до шлюбу. І тут я знову згадав про народний прогностик:
- Черемха цвіте перед останніми весняними похолоданнями, а то й приморозками.
- Коли цвіте черемха — починають активно співати солов'ї. (Їхніх чарівних концертів я вже наслухався).
- Зацвіла черемха — сади картоплю.
- Цвіте черемха і падають дощі — на врожай городини і зернових культур.
Маркіян ЛЕХМАН.
Учень 11-а класу Червоноградського НВК “СШ-колегіум №3”, слухач МАЛіЖу